ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2016 року м. Київ К/800/42395/15
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2015 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся в Дубенський міськрайонний суд Рівненської області з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому з уточненням позовних вимог просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 17 червня 2015 року №0647/20505/205 в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. та обмежитися усним зауваженням.
В обґрунтування позову зазначав, що на території України проживає 7 років, має сім'ю, сина, просив на перший раз обмежитися попередженням або зменшити суму штрафу, оскільки у нього немає доходів, в сім'ї складне матеріальне становище.
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 13 липня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Постанова виконуючого обов'язки начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України Андрейківа А.І. в справі про порушення митних правил від 17 червня 2015 року №0647/20505/205 про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України змінена, ОСОБА_4 звільнено від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року апеляційна скарга Волинської митниці Державної фіскальної служби України задоволена.
Постанова Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 13 липня 2015 року скасована та прийнята нова постанова про відмову в задоволенні адміністративного позову.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.
Суд першої інстанції вважаючи, що правопорушенням не завдано значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб; особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ніде не працює, притягується до адміністративної відповідальності вперше, має на утримані малолітню дитину, дійшов висновку про можливість звільнення позивача від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.
Вищий адміністративний суд України не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Митне оформлення транспортних засобів, положення митних режимів, порядок переміщення транспортних засобів через митний кордон України та інші питання пов'язані з митним оформленням товарів регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).
Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України передбачено статтею 380 МК України.
Відповідно до частини третьої зазначеної вище статті, тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.
Строки, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, можуть бути продовжені органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Згідно із частиною першою статті 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до частин першої, другої статті 92 МК України, митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України. У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.
Для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
1) подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару;
2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
Статтею 95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб)
Стаття 470 МК України передбачена відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.
Частиною третьою даної статті передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12 січня 2015р року через митний пост "Яготин" Волинської митниці ДФС громадянином республіки Болгарії ОСОБА_4 було ввезено в Україну в режимі транзиту транспортний засіб особистого користування , який зареєстровано на території республіки Болгарія - автомобіль марки "Ауді А6" р.н. НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1.
Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території закінчувався 22 січня 2015 року.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення терміном більше ніж на десять діб, що свідчить про склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України.
Зазначену обставину визнав і сам позивач але звернувся до суду з заявою, врахувати факт його скрутного матеріального становища, довідки про склад сім'ї, утримання дитини та частково скасувати постанову щодо накладення штрафу, обмежившись усним зауваженням.
Як встановлено судом, позивач є громадянином - резидентом, має сім'ю та на утриманні малолітнього сина.
Відповідно до приписів статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що суд не наділений повноваженнями звільнення від покарання і винесення усного зауваження. Вказані процесуальні дії відносяться до прерогативи органу, який розглянув справу (в даному випадку митного органу). Судом повинно було б досліджуватися лише питання законності постанови посадової особи у справі про адміністративне правопорушення. Сама диспозиція частини третьої статті 470 МК України не передбачає в даній справі застосування "малозначність". Тому оскаржене покарання є справедливим, винесеним відповідно до санкції, пропорційно характеру правопорушення.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Судове рішення № 56158578, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 559/1646/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: