Ухвала суду № 56158542, 23.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року м. Київ К/800/7269/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючої - судді Калашнікової О.В.,

суддів: Леонтович К.Г.,

Сороки М.О.

секретар судового засідання - Маджар О.М.

за участю

представника позивача - Шевеля І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі № 826/16885/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до ДП "Національний центр Олександра Довженка" про стягнення заборгованості , -ВСТАНОВИЛА:Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва звернулося в суд з позовом до ДП "Національний центр Олександра Довженка" , в якому просило стягнути заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2014 року у розмірі 89044,26 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо стягнення з державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" заборгованості на відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсій за списком №2 за травень-вересень 2014 року в розмірі 13 871 грн. задоволено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року адміністративний позов в частині вимог про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2014 року у розмірі 75172,45 грн. залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року.

Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що ДП «Національний центр Олександра Довженка» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та в силу положень законодавства України є платником внесків до пенсійного фонду.

На зазначеному підприємстві працювали особи, яким призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Предметом переданого на вирішення суду спору є стягнення з відповідача витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, УПФУ в Голосіївському районі м. Києва просило суд, стягнути з ДП «Національний центр Олександра Довженка» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2014 року у загальному розмірі 89044,26 грн.:

- січень 2012 року - грудень 2012 року у розмірі 16186,32 грн. (по 1348,86 грн. за місяць);

- січень 2013 року - грудень 2013 року у розмірі 17737,44 грн. (по 1478,12 грн. за місяць);

- січень 2014 року у розмірі 28307,41 грн.;

- лютий 2014 року - травень 2014 року у розмірі 17255,04 грн. (по 4313,76 грн. за місяць);

- червень 2014 року у розмірі 3757,70 грн.;

- липень 2014 року у розмірі 2543,80 грн.;

- серпень 2014 року у розмірі 1674,87 грн.;

- вересень 2014 року у розмірі 1581,77 грн.

Проте, у порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме щодо відшкодування витрат пенсійного фонду по виплаті та доставці пільгових пенсій, виплачених колишнім працівникам ДП «Національний центр Олександра Довженка», останнім відповідні суми перераховані не були..

З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663), підприємства щомісяця до 25 го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду України повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Отже, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст. 99 КАС України, не застосовуються.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року (справа № 21-3122а15).

Судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень не були взяті до уваги вищезазначені вимоги законів.

Залишивши без розгляду позовні вимоги з підстав пропуску встановленого ст. 99 КАС України строку звернення до суду, суди попередніх інстанцій не вирішили спір по суті позовних вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період із 1 січня 2012 року по 30 квітня 2014 року включно.

Згідно ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ч. 1 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, коли судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконних ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, а суд касаційної інстанції в силу положень ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, оскаржувані ухвали підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя

Судді: