Ухвала суду № 56158410, 25.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 лютого 2016 року К/800/4841/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Маслій В.І., перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 211-213 КАС України касаційної скарги ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у адміністративній справі за позовом ПАТ "Іскра" до ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення,

встановив:

За правилами частини другої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності перешкод для відкриття касаційного провадження суддя-доповідач постановляє про це ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду прийнято в порядку письмового провадження 23 вересня 2015 року, а касаційна скарга подана до Вищого адміністративного суду України 22 лютого 2016 року.

Клопотання про поновлення строку відповідач обґрунтовує тим, що в результаті моніторингу Єдиного державного рестру судових рішень їм стало відомо про те, що 29 вересня 2015 року Львівським апеляційним адміністративним судом постановлено рішенн по справі № 813/6484/14. Такі доводи ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції належних та допустимих доказів неможливості отримання рішення суду апеляційної інстанції в межах строку на касаційне сокарження.

Крім того, заявник зазначає, що рішення апеляційного суду постановлено без участі представника відповідача, разом з тим, не надає доказів щодо недотримання апеляційним судом вимог частини 3 статті 167 КАС України та не зазначає причин неможливості надання таких доказів.

Отже, відповідач пропустив строк касаційного оскарження та не надав докази поважності пропуску цього строку.

Згідно з частиною четвертою статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до вимог частини п’ятої статті 213 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

В порушення названої норми заявником документу про сплату судового збору до касаційної скарги не додано.

Разом з касаційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до положень частини першої статті 87 та частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні положення містить стаття 8 Закону України “Про судовий збір”.

Розглянувши доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки доказів про неможливість сплати судового збору заявником не надано.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції з 01.09.2015, за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів – УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача – 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897; код банку отримувача – 820019; банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету – 22030105 “Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)”; символ звітності – 255.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 87, 108, 165, 213, 214 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області залишити без руху.

Встановити, що зазначені недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті протягом тридцяти днів після отримання даної ухвали.

Суддя В.І. Маслій