Ухвала суду № 56158338, 18.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2016 р. м. Київ К/800/12802/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Стародуб О.П. , Пасічник С.С. , розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити дії,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просила, з врахуванням заяв про зміну позовних вимог, визнати неправомірними (незаконними) дії Відділу при прийнятті і реєстрації спільної заяви батьків про визнання батьківства № 47\04-3.36 від 25.02.2010р. без перевірки відповідності дійсності наявної в ній інформації і належності підписів при вчиненні актового запису №665 від 25.02.2010р. про народження ОСОБА_4 на підставі такої, що не відповідає дійсності, спільної заяви батьків № 47\04-3.36 від 25.02.2010р. при видачі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.02.2010р.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. відмовлено у задоволенні позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_2 до Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позовні вимоги безпідставні, а тому задоволенню не підлягають, актовий запис про ОСОБА_5 як батька ОСОБА_4 в судовому порядку не скасований, про що свідчить рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25.11.2013р., яким відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовної вимоги про виключення із Запису відомостей про ОСОБА_5 як батька ОСОБА_4

У касаційній скарзі позивачка з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційну скаргу слід частково задовольнити з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що батьком позивачки є ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

На підставі поданої ОСОБА_3 і ОСОБА_5 25.02.2010р. до Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції заяви про визнання батьківства відповідачем шляхом складання 25.02.2010р. актового запису про народження № 665 провів державну реєстрацію народження ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_4. Згідно із записом батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_5, матір'ю - ОСОБА_3.

25.02.2010р. Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції видано свідоцтво серії НОМЕР_3 про народження ОСОБА_4.

У травні 2013 року ОСОБА_2 вернулася до суду з адміністративним позовом до Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з вимогами про:

- визнання протиправними (незаконними) дій посадових осіб Міського відділу реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції (правонаступником якого є Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції при вчиненні актового запису № 665 від 25.02.2010р. про народження ОСОБА_4 на підставі такої, що не відповідає дійсності, і підробленої спільної заяви батьків № 47\04-3.36 від 25.02.2010;

- визнання недійсними, необґрунтованими, незаконними спільну заяву батьків №47\04-3.36 від 25.02.2010, актовий запис про народження № 665 від 25.02.2010р., свідоцтво про народження ОСОБА_4 (дата видачі - 25.02.2010р., серія НОМЕР_4);

- виключення запису про ОСОБА_5 як батька ОСОБА_4 з актового запису №665 від 25.02.2010р.;

- зобов'язання Відділу виконати це виключення.

Позовні вимоги під час розгляду справи в суді першої інстанції уточнювалися та змінювалися неодноразово.

07.06.2013р. позивачем подано до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, у якій ОСОБА_2, звертаючись з позовними вимогами лише до Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, просила:

1) визнати неправомірними (незаконними) дії Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції при прийнятті і реєстрації спільної заяви батьків про визнання батьківства № 47/04-3.36 від 25.02.2010 без перевірки відповідності дійсності наявної в ній інформації і належності підписів; при вчиненні актового запису №665 від 25.02.2010 про народження дитини на підставі такої, що не відповідає дійсності, спільної заяви батьків №47/04-3.36 від 25.02.2010; при видачі свідоцтва про народження від 25.02.2010;

2) визнати недійсними, необґрунтованими і незаконними:

- спільну заяву батьків № 47/04-3.36 від 25.02.2010р., складену у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції;

- актовий запис про народження дитини від № 665 25.02.2010р., вчинений Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції:

- свідоцтво про народження ОСОБА_4 від 25.02.2010р., видане Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції;

3) виключити запис про ОСОБА_5 як батька ОСОБА_4 з актового запису №665 від 25.02.2010р.

4) зобов'язати Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції виконати це виключення.

За результатами розгляду даного клопотання ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду 04.02.2014р. прийнято до розгляду змінені позовні вимоги, однак відповідачами у справі залишено Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В процесі розгляду справи ухвалами Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. залишено частину позовних вимог до Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції без розгляду, ухвалою від 04.02.2014р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог Миколаївський окружний адміністративний суд від 14.10.2014р. відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 до Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання протиправними (незаконними) дії посадових осіб Міського відділу реєстрації цивільного стану при вчиненні актового запису.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Аналогічне положення містилося у п. 15 глави 1 розділу ІІІ чинної станом на 25.02.2010р. редакції Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000p. №52/5.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Статтею 8 Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" (чинним станом на 25.02.2010р.) визначено, що у реєстрації акта громадянського стану може бути відмовлено, якщо: реєстрація суперечить законові; реєстрація повинна провадитися в іншому органі реєстрації актів громадянського стану; з проханням про реєстрацію звернулася недієздатна особа або представник, який не має на це необхідних повноважень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що форма поданої заяви відповідає додатку 2 "Заява про визнання батьківства". Судами встановлено відсутність підстав для відмови у реєстрації посадовими особами відповідача заяви про визнання батьківства, тому відповідач при розгляді такої заяви діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрацій актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Судами також встановлено, що позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує протиправність (незаконність) дій посадових осіб міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції при вчиненні актового запису, оскільки задоволення адміністративного позову про зобов'язання органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану можливо у випадку, якщо за результатами розгляду відповідної заяви зацікавленої особи такий орган протиправно відмовив у внесенні змін до актового запису цивільного стану.

До матеріалів справи долучено рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25.11.2013p., яким відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позову про виключення із Запису відомостей про ОСОБА_5 як батька ОСОБА_4

Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на суб'єктний склад сторін у даній справі, не надали належної оцінки заявам про зміну позовних вимог позивача, не врахували виключення з позовної заяви позовних вимог до відповідачів - фізичних осіб.

Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Відповідачем у справі може бути суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Серед них, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до вимог ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Розглядаючи спір за участю відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, судами не враховано що до юрисдикції адміністративних судів не належать спори між фізичними особами. Таку справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому слід закрити провадження у справі в частині позовних вимог до відповідачів фізичних осіб.

Доводи касаційної скарги інших висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 157. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015р. в частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та закрити провадження у справі в цій частині.

В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Стародуб О.П.

Пасічник С.С.