Ухвала суду № 56158309, 25.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року м. Київ К/800/30568/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Іваненко Я.Л., Пасічник С.С., провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Сторожинецької районної ради Чернівецької області про скасування розпоряджень,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Сторожинецької районної ради Чернівецької області, в якому просила визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Сторожинецької районної ради Чернівецької області від 02.10.2014р. №75-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2.» та від 22.10.2014р. №78-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2.».

Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 20.03.2015р. позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано розпорядження голови Сторожинецької районної ради від 02.10.2014р. № 75-к та від 22.10.2014р. № 78-к. Зобов'язано Сторожинецьку районну раду нарахувати та виплатити позивачу неотриману премію за період з жовтня 2014 року по день винесення рішення згідно діючого Положення про преміювання працівників виконавчого апарату Сторожинецкої районної ради та відділу з питань матеріально - технічного забезпечення та обслуговування адмінбудинку районної ради зі змінами.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015р. скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про залишення позову без розгляду.

У касаційній скарзі позивач, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції щодо застосування ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно кваліфікував дії позивача як порушення трудової дисципліни та неправомірно прийняв оскаржувані розпорядження.

Вирішуючи спір, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних розпоряджень, однак дійшов висновку про пропущення позивачем місячного строку звернення до суду із даним позовом та залишив позов ОСОБА_2 без розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як встановлено судами, ОСОБА_2 працює на посаді головного спеціаліста - оператора комп'ютерного набору та інформаційно-аналітичної роботи відділу з питань організаційного забезпечення діяльності ради, її постійних комісій та аналітичних питань Сторожинецької районної ради Чернівецької області, є посадовою особою органу місцевого самоврядування, а її правовий статус регулюється Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Розпорядженнями голови Сторожинецької районної ради Чернівецької області від 02.10.2014р. № 75-к та від 22.10.2014р. № 78-к до позивачки застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді оголошення доган за порушення трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку виконавчого апарату Сторожинецької районної ради.

За змістом ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Отже, в даній справі спеціальним законом, яким врегулюванні питання проходження особами служби в органах місцевого самоврядування є Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», стаття 7 якого вказує на розповсюдження Кодексу законів про працю України на посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Залишаючи позов ОСОБА_2 без розгляду, апеляційний суд вказаних вище вимог не врахував та помилково вважав, що в даному випадку повинен застосуваватись встановлений в ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк звернення до суду, а не тримісячний строк, встановлений в ст. 233 Кодексу законів про працю України.

Водночас, колегія суддів зауважує на тому, що, як встановлено апеляційним судом, про порушення своїх прав позивач дізналась 02.10.2014р. та 23.10.2014р. при ознайомленні з оскаржуваними розпорядженнями. При цьому, даний позов подано позивачем до місцевого загального суду як адміністративного лише 09.02.2015р., тобто з пропуском навіть тримісячного строку звернення до суду.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду, однак з вищевказаних мотивів.

Доводи касаційної скарги правомірності висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді Іваненко Я.Л.

Пасічник С.С.