Ухвала суду № 56158240, 04.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року м. Київ К/800/5559/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Кошіля В.В.

Островича С.Е.

за участю:

секретаря судового засідання Мартиненко Г.В.

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Марчук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015

у справі № 826/9806/14

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про визнання відкликаними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, СПД - ФО ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві) про визнання відкликаними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2010 №0000551730/0 та №0000541730/0, скасування акту НОМЕР_1 від 08.02.2010 про результати документальної позапланової перевірки позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015, відмовлено СПД - ФО ОСОБА_4 у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо скасування акту НОМЕР_1 від 08.02.2010 про результати документальної позапланової перевірки позивача.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених норм права вбачається, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що є врегульованими ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

При цьому, на момент виникнення спірних правовідносин оформлення результатів документальних планових і позапланових (виїзних/невиїзних) перевірок суб'єктів господарської діяльності-юридичних осіб з питань дотримання ними норм податкового законодавства України здійснювалося відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772 (далі по тексту - Порядок №984).

Відповідно до п. 3 р. I Порядку №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 5 р. 1 цього Порядку за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не породжує для позивача певних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, оскільки не містить обов'язкового припису для нього, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для позивача (актом індивідуальної дії), в даному випадку є рішення органу державної податкової служби України у вигляді податкового повідомлення-рішення, прийняте за результатами проведеної перевірки.

Саме в цьому контексті слід розглядати положення п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України про можливість оскарження рішення контролюючого органу в судовому порядку, тобто в контексті процесуальних правил та приписів, визначених Кодексом адміністративного судочинства України - закону з питань адміністративного судочинства, відповідно до якого здійснюється адміністративне судочинство, провадження в адміністративних справах (ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо скасування акту перевірки, оскільки висновки викладені в акті перевірки, не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, а тому вимоги про скасування таких висновків не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)В.В. Кошіль (підпис)С.Е. Острович