Окрема думка судді № 56157822, 24.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

Окрема думка

в порядку ч. 3 ст. 25 КАС України

"24" лютого 2016 р. Справа № 816/4650/15

З ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 року по справі № 816/4650/15 я незгодна.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 44 МК України для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково, якщо, зокрема, це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково, як-от, на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно зі ст. 45 МК України митні органи у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, вправі провести перевірку цих документів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю Договірні Сторони не застосовуватимуть мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з торговельного режиму згідно з узгодженим переліком товарів оформляються окремими документами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди. При цьому Договірні Сторони узгоджують поетапне скорочення вилучень, передбачених указаними документами.

Статтею 2 цієї ж Угоди передбачено, що Договірні Сторони не будуть прямо або побічно обкладати товари, по відношенню до яких діє ця Угода, внутрішніми податками або зборами, що перевищують відповідні податки або збори, якими обкладаються аналогічні товари внутрішнього виробництва, або товари, що походять з третіх країн.

За змістом п. 5.1 р. 5 Правил товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами…

Згідно з п. 6.1 р. 6 Правил для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Правил у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

Додатком 1 до Правил встановлено перелік товарів, до яких застосовується правило адвалерної частки як самостійно, так і в поєднанні з виробничими та технологічними процесами виробництва товару. Відповідно до пункту 4 Правил у випадку, якщо застосовується правило адвалерної частки, вартісні показники розраховуються: - для імпортованих матеріалів за митною вартістю цих матеріалів при ввезені їх в країну, в якій здійснюється виробництво кінцевої продукції, чи, при невідповідному походженні імпортованих матеріалів, за документально підтвердженою ціною їхнього першого продажу на території країни; - для кінцевої продукції за ціною на умовах «франко-завод»(«франко-склад») продавця.

Перевірка правила адвалерної частки здійснюється на підставі: - інвойсів/вантажних митних декларацій на імпорт матеріалів/сировини іноземного походження, або - документів на придбання в країні виробництва товару матеріалів невідомого походження; - документів про калькуляцію собівартості продукції, на підставі яких уповноваженим органом було визначено частку вартості імпортної сировини у загальній вартості готової продукції.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суд першої інстанції кваліфікував дії відповідача як неповноважні та безпідставні. При цьому, суд першої інстанції «звернув увагу» на ту обставину, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 року по справі № 816/4313/15 визнані протиправними дії Полтавської митниці щодо невизнання дійсним сертифіката про походження товару СТ-1 від 23.04.2015 року № RUUA5030000698.

Вважаю, що така правова оцінка зроблена судом за неповного дослідження обставин даної справи.

Адже з матеріалів справи вбачається, що у відповідь на запит Митниці документи про калькуляцію собівартості продукції, на підставі яких уповноваженим органом РФ було визначено частку вартості імпортної сировини у загальній вартості готової продукції, відповідачу не надані.

Втім ця обставина не отримала будь-якої правової оцінки як у суду першої інстанцій, так і у суду апеляційної інстанції у світлі дотримання позивачем умов застосування режиму пільгової торгівлі при розмитненні товару. У даному разі дослідження достовірності сертифікатів, поданих митному органові, має вирішальне значення для встановлення обсягу прав та обов'язків декларанта у розглядуваних правовідносинах.

Крім того, вважаю недоречним посилання суду першої інстанції на судове рішення (ст. 72 КАС України), яке не набрало законної сили.

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Мельнікова Л.В.