Постанова № 56157754, 24.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2016 року Справа № 912/3047/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Чоха Л.В.,

при секретарі Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 05.01.2016 р., представник;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 05.01.2016 р., представник;

представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київрусь-КД" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2015 року у справі №912/3047/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київрусь-КД";

до відповідача: громадської організації "Куба";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунального підприємства "Регіональний центр розвитку послуг" Кіровоградської обласної ради ;

про визнання недійсним договору, зобов'язання звільнити приміщення.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2015 року у справі №912/3047/15 (суддя Болгар Н.В.) відмовлено в задоволені позовних вимог ТОВ "Київрусь-КД".

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та задовольнити позовні вимоги.

Посилається на те, що господарський суд, приймаючи вказане рішення, не прийняв до уваги факту відсутності відповідного договору суборенди між ГО «Куба» та ТОВ "Київрусь-КД".

При цьому скаржником зазначено, що відповідач скористався наявністю в нього підписаних зі сторони ТОВ «Київрусь-КД» проектів договору суборенди і надав їх до суду, змінивши 2 перші аркуші договору, вказавши на них вигідний йому термін дії та оплати.

Також в апеляційній скарзі міститься клопотання скаржника про призначення судової експертизи для зясування, чи була підміна першого та другого аркушів спірного договору.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, оскільки ч.1 ст. 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Відповідно підстав позову, а саме: передача в суборенду приміщення без дозволу орендодавця не дає підстав, згідно ч.1 ст. 34 ГПК України, для задоволення клопотання про призначення судової експертизи, бо її результати не можуть вплинути на вирішення справи по суті згідно заявлених підстав.

КП "Регіональний центр розвитку послуг" у своєму відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 24.02.2016р., яке відбулось у режимі відео конференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги не зявились представники відповідача та третьої особи, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача та третьої особи, яких належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, регіональна служба ОРПМА - орендодавець та товариство - орендар уклали договір оренди "на користування пам'яткою архітектури (колишнє правління банку та готель "Колос" по вул. Дворцова, 28" № 46 від 24.11.11 із строком дії до 01.01.23, за умовами якого Товариство приймає у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 114 кв. м, розміщене на земельній ділянці площею 8,56 кв. м. на 1-му поверсі будинку № 28 по вул. Дворцовій в м. Кіровограді.

У п. 6.4 договору № 46 від 24.11.11 сторони узгодили право орендаря передавати окремі площі орендованого майна у суборенду фізичним та юридичним особам тільки за попередньою письмовою згодою орендодавця. Форма письмової згоди орендодавця сторонами договору № 46 від 24.11.11 та порядок, який має бути дотримано при наданні (одержанні) такої згоди не узгоджувалися. Спеціальна форма попередньої письмової згоди орендодавця законодавчо не встановлена.

Товариство - орендар та організація - суборендар уклали договір оренди нежитлового приміщення від 01.10.12 із строком дії до 01.04.13 про передачу у суборенду за плату нежитлового приміщення площею 79,4 кв. м у буд. № 28 по вул. Дворцовій в м. Кіровограді.

Аналогічні договори укладені орендарем і суборендарем 01.01.13 із строком дії до 31.12.13, 01.01.14 із строком дії до 31.12.14, 01.01.15 на 2 роки, що підтверджується доказами, наданими 02.10.15 позивачем.

Станом на дату погодження - 07.05.15 розпорядження майном, яке є предметом зазначених вище договорів оренди та суборенди, входило до компетенції Регіональної служби ОРПМА.

Як вбачається з тексту договорів суборенди нежитлового приміщення від 01.01.13, від 01.01.15, такі договори погоджені Регіональної служби ОРПМА. Погодження вчинено у письмовій формі. Дата погодження договору суборенди від 01.01.13 не зазначена. Датою погодження Договору головою комісії з припинення Регіональної служби ОРПМА є 07.05.15

Підставою звернення з позовом до суду про визнання договору недійсним, позивач послався на порушення при його укладенні ст. 774 Цивільного кодексу України, ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та за відсутності попередньої письмової згоди орендодавця.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

У відповідності з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину згідно статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно приписів ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди.

Як встановлено господарським судом, у п. 6.4 Договору оренди № 46 від 24.11.11, як і в інших пунктах такого договору, не передбачена відповідальність орендаря за передання в суборенду приміщення або його частини, однак викладений наслідок передачі майна в суборенду без дозволу - наявність в орендодавця права вимагати розірвання договору. Форма та порядок надання (отримання) дозволу не регламентовані.

Дозвіл на передачу позивачем частини орендованого приміщення в суборенду Організації фактично підтверджений погодженням Регіональною службою ОРПМА Договору, як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і у наданому до апеляційного суду відзиві на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що напис «Погоджено» і підпис, завірений печаткою, є письмовою згодою орендодавця щодо реалізації на майбутнє орендарем свого права передати майно в суборенду з моменту отримання цієї письмової згоди.

Господарським судом вірно встановлено, що доказами наявності правовідносин сторін по Договору є рахунки ТОВ «Київрусь-КД» на оплату суборенди приміщення, відшкодування земельного податку, комунальних послуг (ел. енергія), послуг із забезпечення функціонування нежитлового нерухомого майна (а.с.63-87)

Як правильно зазначив господарський суд, ТОВ «Київрусь-КД» та регіональна служба ОРПМА обізнані з підставою користування Організацією приміщенням.

Доведення обов'язку щодо попереднього письмового погодження комунальним підприємством "Кіровоградське регіональне інвестиційне агентство" (яке станом на сьогодні має назву "Комунальне підприємство "Регіональний центр розвитку послуг"), що є балансоутримувачем комплексу буд. 28 по вул. Дворцовій в м. Кіровограді, прийнятого по акту приймання передачі 20.05.15, в матеріалах справи відсутнє.

Вказане спростовує доводи апеляційної скарги про те, що господарський суд, приймаючи вказане рішення, не прийняв до уваги факту відсутності відповідного договору суборенди між ГО Куба» та ТОВ "Київрусь-КД", оскільки матеріали справи містять оригінал договору суборенди(а.с.55-56), який підписано як з боку позивач, так і з боку відповідача, вказаний договір погоджено головою комісії з припинення РСОРПМА ОСОБА_3; посилання на те, що в даному договорі відповідачем замінено 2 перших аркуша та він не є дійсним спростовується направленням позивачем відповідачу рахунків на оплату послуг, тобто сторони фактично приступили до виконання договору, що свідчить про обізнаність позивача щодо умов договору, будь-яких доказів заміни двох перших аркушів договору скаржник не надав і позов ним заявлено з підстав, для яких не мають значення результати експертизи (ч.1 ст.34 ГПК України).

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Враховуючи встановлені обставини у даній справі, колегія суддів дійшла до висновку про відповідність рішення суду першої інстанції чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 99, 101- 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Київрусь-КД" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2015 року у справі №912/3047/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 29.02.2016року.