Постанова № 56157727, 24.02.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2016 р.Справа № 914/3069/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Кузь В.Л.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Петрик К.О.

Розглянув апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», м. Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.11.15

у справі № 914/3069/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Деко», м. Львів

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління контролю та аудиту департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради, м. Львів

про стягнення 14 169 грн. основного боргу, 10 881,41 грн. інфляційних втрат, 1 196,01 грн. 3 % річних.

за участю представників сторін :

від позивача та третьої особи не зявилися.

від відповідача ОСОБА_2 представник (довіреність б/н від 12.01.16);

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/3069/15 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., судді Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.15 у справі № 914/3069/15 апеляційну скаргу призначено до розгляду на 20.01.16.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.11.15 у справі № 914/3069/15 (суддя Крупник Р.В.) позов задоволено частково, стягнуто з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» на користь ТОВ «Ар Деко» 14 169 грн. боргу, 10 874,49 грн. інфляційних втрат, 1195,93 грн. 3 % річних та 1 217,63 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.11.15 у справі № 914/3069/15 і прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково в розмірі 6 000 грн. заборгованості за виконані роботи згідно акту звірки розрахунків ЛМКП «Айсберг» та ТОВ «АрДеко» за станом на 15.09.15.

При цьому, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував наступного:

- акт № 2 про приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) за червень 2012 року не підписаний відповідачем у справі;

- відповідно до довідки ЛМКП «Айсберг» № 1022 від 26.10.15 у нього відсутній локальний кошторис на виконання позивачем робіт поточного ремонту сходової клітки в житловому будинку № 5 на вул. Фурманській. Такий кошторис відповідно до пояснень представника позивача відсутній і у позивача ;

- відповідно до відповіді Управління контролю та аудиту Львівської міської ради № 4-2103-303 від 20.06.12, що була надана в результаті перевірки, попередньо погоджено вартість поточного ремонту сходової клітки та підїзду в житловому будинку № 5 на вул. Фурманській на суму 10 998 грн. Разом з тим, Управлінням було рекомендовано взаєморозрахунки, оскільки ціна тверда, проводити на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні, а вартість будівельних матеріалів приймати за накладними і рахунками підприємств-виробників за цінами, що не перевищують рівня цін регіону на час виконання робіт.

Крім цього, скаржник заперечує суми інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки судом не було досліджено період, за який проводилось нарахування, та суми заборгованості.

08 лютого 2016 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про проведення розгляду справи без участі уповноваженого представника.

Позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зважаючи на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду. В поданому суду апеляційної інстанції доповненні до відзиву на апеляційну скаргу, позивач просить суд слухати справу без участі його представника.

10 лютого 2016 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких відповідач зазначає, що, враховуючи суму боргу в розмірі 6 000 грн., яку визнає ЛМКП «Айсберг» з відповідача підлягає стягненню ще і 479 грн. 3 % річних та 4 498,86 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.11.12 по 01.07.15.

Представник відповідача в судовому засіданні навів свої доводи та заперечення з приводу поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 24.02.16 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни Господарського суду Львівської області від 16.11.15 у справі № 914/3069/15, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та вставлено місцевим господарським судом, 22.05.12 між відповідачем, як замовником, та позивачем, як підрядником, було укладено договір про виконання робіт №22-05/12 (надалі по тексту договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець виконує роботи з ремонту, фарбування стін, стелі сходової клітки та підїзду будинку № 5 по вул. Фурманській в м. Львові.

Відповідно до п. 2.2. договору замовник зобовязується прийняти від підрядника акти виконаних робіт на перевірку та затвердження (підписання).

Як зазначає в позовній заяві позивач, на виконання умов договору ним у травні-червні 2012 року за дорученням відповідача були виконані обумовлені договором роботи та підготовлені на підписання відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) № 1 від 28.05.12 та № 2 від 08.06.12.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) № 1 від 28.05.12 за травень 2012 року на суму 7 076 грн. підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплений печатками сторін.

Натомість, як зазначає позивач в позовній заяві примірник акту приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) № 2 від 08.06.12 за червень 2012 року на суму 12 091 грн. був надісланий на адресу відповідача разом з примірником акту приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) № 1 від 28.05.12 за травень 2012 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у лист від 02.07.12 (а.с.а.с. 32,33).

В пункті 2.2. договору сторони погодили, що протягом пяти днів акти погоджуються або повертаються підряднику для виправлення із супроводжуючим листом із зазначенням зауважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 884 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не підписав акт приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) № 2 від 08.06.12 за червень 2012 року, як і не обґрунтував підстави відмови від підписання цього акту, як і не надав доказів невиконання чи неможливого виконання підрядником робіт, зазначених в акті.

Натомість, сторони при укладенні договору погодили, що якщо протягом пяти днів підрядник не отримає акт виконаних робіт із зауваженнями, згідно з п. 2.2., акт виконаних робіт вважається погодженим і прийнятим без зауважень.

У пункті 4.1. договору було визначено, що за виконану роботу замовник сплачує підряднику її ціну в розмірі 19 167 грн. Тобто, сторони погодили тверду ціну договору. Нормою ч. 3 ст. 844 ЦК України встановлено, що зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Оплата підряднику за виконані роботи проводиться замовником на підставі представлених і підписаних актів прийняття робіт протягом 10-ти банківських днів з дня виконання роботи (п. 4.2. договору).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 2973 від 11.07.12 та виписки про операції за 04.09.12 відповідач перерахував на рахунок позивача 3 000 грн. та 1 998 грн. відповідно.

Згідно з наявним у матеріалах справи акту звірки розрахунків, підписаним між сторонами без зауважень та скріпленим печатками сторін, відповідач визнав наявність у нього перед позивачем боргу за станом на 01.11.12 на суму 14 169 грн., відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за № 1 від 28.05.12 та № 2 від 08.06.12 (а.с. 37).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією від 16.10.13 про оплату виконаних робіт у розмірі 14 169 грн.

На претензію від 16.10.13 відповідач листом б/н та б/дати повідомив позивача про те, що вартість виконаних робіт за адресою: вул. Фурманська, 5, завищено на 8 169 грн., що встановлено перевіркою, проведеною Управлінням контролю та аудиту Департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради. За таких обставин, залишок боргу відповідача перед позивачем за станом на 01.10.13 становить 6 000 грн. (а.с. 40, 41-42).

Докази сплати відповідачем суми боргу в розмірі 6 000 грн., яка ним визнається, в матеріалах справи відсутні та сторонами не подані.

Відповідачем долучено до матеріалів справи акт звірки розрахунків між сторонами за станом на 15.09.15, відповідно до якого відповідач визнає суму боргу в розмірі 6 000 грн., та зазначає про «зняття» суми боргу 8 169 грн. (а.с. 76).

Як зазначав представник відповідач під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у звязку з тим, що Управлінням контролю та аудиту було встановлено завищення вартості робіт за договором, акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року підписаний не був.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способом її визначення.

За умовами п. 4.2. договору відповідач як замовник зобовязувався оплатити підрядні роботи протягом 10 банківських днів з дня їх виконання.

Положення ч. 1. ст. 846 ЦК України визначають, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 3.2. договору сторони передбачили, що термін закінчення робіт 28.06.15.

В пункті 2.3. договору зазначено, що якщо протягом пяти днів підрядник не отримує акт виконаних робіт із зазначеними зауваженнями, згідно з п. 2.2., акт виконаних робіт вважається погодженим і прийнятим без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) № 2 від 08.06.12 за червень 2012 року (як і довідка про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2012 року) був повернений відповідачу не підписаним, без зазначення підстав відмови від підписання зазначеного акта. При цьому, факти та обсяги виконання позивачем робіт, вказаних в актах приймання виконаних будівельних робіт (без обладнання) № 1 від 28.05.12 за травень 2012 року, № 2 від 08.06.12 за червень 2012 року на суму 14 169 грн. (з урахуванням часткової оплати) відповідачем не заперечуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником згідно з договором підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В даному випадку в порушення цих вимог замовник безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки, а тому він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду в межах сум, встановлених п. 4.1. договору та підтверджених актом приймання виконаних робіт №№1, 2 за травень, червень 2012 року.

Враховуючи вищенаведене, сума основного боргу на час розгляду справи в суді першої інстанції, не спростована документальними доказами відповідачем, становить 14 169 грн., і підлягає стягненню з відповідача. Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобовязань щодо оплати на зазначену суму вартості виконаних робіт і відновлення тим самим порушених майнових прав позивача, відповідачем не подано.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач в порушення взятих на себе зобовязань відповідно до договору підряду № 22-05/12 про виконання робіт від 22.05.12 повної оплати не здійснив.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно задоволив позов про стягнення суми боргу в розмірі 14 169 грн., з врахуванням часткової сплати боргу в розмірі 4 998 грн., як обґрунтовано заявлений.

Стосовно посилань скаржника на те, що, враховуючи висновок перевірки кошторисної документації до договору, проведеної Управлінням контролю та аудиту департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради, за результатами якої складено лист від 20.06.12 №4-2103-303, та встановлено завищення вартості поточного ремонту сходової клітки житлового будинку № 5 на вул. Фурманській на 8 169 грн., а також ту обставину, що діяльність відповідача не може суперечити відповідним компетентним органам Львівської міської ради, у відповідача наявний борг за договором про виконання робіт № 22-05/12 від 22.05.12 у розмірі 6 000 грн., судова колегія зазначає наступне:

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Тобто, підстави виникнення зобовязань (цивільних прав та обовязків) встановлені ст. 11 ЦК України, і виникають зокрема з договорів (що і є у цьому випадку), тобто носять диспозитивний характер. Це полягає в обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Тобто, обовязок відповідача оплатити виконані позивачем підрядні роботи за травень, червень 2012 року, які ним прийняті (зважаючи на відсутність обґрунтованої відмови відповідача від підписання акту № 2 за червень 2012 року) вартістю 19 167 грн., яка погоджена сторонами в п. 4.1. договору і є твердою,є договірним та таким, що підлягає до виконання ЛМКП «Айсберг», як стороною договору.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, стаття ж 35 ГПК України надає преюдиційного значення лише фактам, встановленим рішеннями суду, а не актами ревізії. Тобто висновки та рекомендації, викладені у висновку Управління контролю та аудиту щодо завищення вартості робіт на 8 169 грн. та погодження твердої кошторисної вартості робіт на суму 10 998 грн. є лише рекомендаціями, які не застосовані відповідачем способом внесення змін до договору № 22-05/12 від 22.05.12 про виконання робіт.

Разом з цим, відповідачем не долучено до матеріалів справи ні самої кошторисної документації, ні інших належних доказів, які б доводили факт завищення даної ціни на 8 169 грн., а позивач при виконанні умов договору не вийшов за межі ціни, погодженої сторонами договору.

Разом з цим, як вбачається з листа від 20.06.12 №4-2103-303 Управління контролю та аудиту департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради, на який посилається апелянт, Управління також рекомендувало відповідачу взаєморозрахунки проводити на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в твердій договірній ціні. Як встановлено судом, відповідно до п. 4.1. договору та актів про приймання виконаних будівельних робіт за травень, червень 2012 року договірна ціна становить 19 167 грн.

При цьому, визнаючи суму боргу в розмірі 6 000 грн., докази сплати відповідачем цієї суми боргу в матеріалах справи відсутні та ним не подані.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

За прострочення виконання грошового зобовязання відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України позивачем відповідно до розрахунку, доданого до позовних вимог, нараховано втрати від інфляції за період з 01.11.12 по 01.07.15 в розмірі 10 881,41 та три відсотки річних за вказаний період у розмірі 1 196,01 грн. (а.с. 16-17).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявлених інфляційних втрат та 3 % річних, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 10 874,49 грн. інфляційних втрат та 1 195,93 грн. трьох процентів річних. Суд апеляційної інстанції, перевіривши проведені розрахунки, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 10874,49 грн. інфляційних втрат та 1195,93 грн. трьох процентів річних.

Заперечуючи в апеляційній скарзі суми інфляційних втрат та трьох процентів річних, присуджених судом першої інстанції до стягнення, свого контррозрахунку відповідач суду не подав.

Відтак, рішення суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення 14 169 грн. боргу, 10 874,49 грн. інфляційних втрат, 1195,93 грн. 3 % річних є правомірним та таким, що відповідає матеріалам та фактичним обставинам справи.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги за результатами вирішення спору покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 16.11.15 у справі № 914/3069/14 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», м. Львів залишити без задоволення.

3.Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 26.02.16.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.