Постанова № 56157580, 22.02.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.02.2016 справа №908/4732/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Декор - Майстер", м. Василівка, Запорізька областьна рішення господарського суду Запорізької областівід28.10.2015 року (підписано 29.10.2015 р.)у справі№ 908/4732/15 (суддя Алейникова Т.Г.)за позовомПриватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль", м. Василівка, Запорізька областьдо Приватного підприємства "Декор - Майстер", м. Василівка, Запорізька областьпровідшкодування збитківВ С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року до господарського суду звернулось Приватне мале виробничо-комерційне підприємство "Ассоль", м. Василівка, Запорізька область (позивач) із позовом до Приватного підприємства "Декор - Майстер", м. Василівка, Запорізька область (відповідач) про відшкодування збитків в сумі 342 889,82 грн., з яких: матеріальна шкода в сумі 285 720,86 грн. та упущена вигода в сумі 57 168,96 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.10.2015р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 57 168,56 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також висновки, що викладені у рішенні господарського суду, не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі позивач посилається на відсутність своєї вини у спричиненні позивачу збитків, оскільки підпал майна відповідача стався не з його вини та за фактом пожежі на об'єкті відповідача порушено кримінальне провадження, за яким останнього визнано потерпілим.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2016р. розгляд справи було відкладено на 22.02.2016р.

Представники сторін в судове засідання 22.02.2016р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за наявними в справі матеріалами без представників сторін, що не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Предметом позовних вимог є вимога про стягнення з відповідача збитків у розмірі 342 889,82 грн., з яких: матеріальна шкода в сумі 285 720,86 грн. та упущена вигода в сумі 57 168,96 грн., що спричинені пожежею на території підприємства відповідача, за адресою: 71600, Запорізька обл., м. Василівка, вул. Невського, 89, внаслідок чого нанесено матеріальну шкоду майну позивача пошкоджено адміністративну будівлю (Літера А-3) та Головний корпус (літера Б-1) підприємства позивача.

Факт пожежі підтверджується довідкою Василівського районного сектору ГУ ДСНС України в Запорізькій області від 20.08.2013 року № 34/122, згідно до якої пожежа сталася на території відповідача, в результаті якої було пошкоджено будівлі позивача.

Як стверджує позивач, згідно договору страхування СТД № 7475060 від 26 червня 2013 року ЗАТ "Українська страхова компанія АСКА" йому було відшкодовано 367 211,80 грн. страхового відшкодування за настання страхового випадку.

На підтвердження збитків у вигляді матеріальної шкоди, позивачем наданий звіт про незалежну оцінку, визначення розміру збитку, спричиненого пожежею 19.08.2013р. на комплексі будівель, за адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. Невського, 89 на загальну суму 652 932,66 грн.

На думку позивача його збитки у сумі 285 720,86 грн. з ПДВ (652 932,66 грн. 367 211,80 грн.) залишилися невідшкодованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди неотриманні орендної плати через дострокове (раніше на 4 місяці) розірвання договору оренди, через неможливість користування орендарем об'єктом оренди у зв'язку з пошкодженням його пожежею.

Як вбачається з висновку № 05-13 від 23.08.2013р., імовірною причиною пожежі став саме занос стороннього джерела запалювання до приміщення відповідача (підпал), в результаті чого загорілась прибудова до виробничого приміщення за адресою: 71600, Запорізька обл., м. Василівка, вул. Невського, 89, а також пошкоджено адміністративну будівлю (Літера А-3) та Головний корпус (літера Б-1) підприємства позивача, що підтверджується довідкою Василівського районного сектору ГУ ДСНС України в Запорізькій області від 20.08.2013 року № 34/122 (а.с. 24).

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на положення наведених норм матеріального права, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, їх розмір, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня протиправна поведінка.

За змістом положень ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. Цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення відповідачем, оскільки внаслідок необережного поводження з вогнем, а саме заносом джерела вогню (підпалу) у приміщення відповідача під час робочого часу стало причиною пожежі на об'єкті останнього, в наслідок чого також було пошкоджено адміністративну будівлю та головний корпус підприємства позивача.

Зазначене підтверджується актом про пожежу від 19.08.2013р. та висновком щодо причини пожежі № 05-13 від 23.08.2013р. Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Згідно п.п. 2-3 ст. 55 Кодексу Цивільного захисту України, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників.

Виходячи зі змісту вищенаведених вимог закону, саме на відповідачеві лежить обов'язок по доведенню відсутності своєї вини у спричиненні пожежі у власному приміщенні, внаслідок чого позивач зазнав збитків.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача з огляду на наступне.

У якості такого доказу відповідач посилається на факт порушення кримінальної справи за фактом підпалу та визнання відповідача потерпілим. Зазначене не є доказом відсутності вини останнього, оскільки як вказано слідством, особа, що скоїла підпал не встановлена, вироку, який би встановлював вину іншої особи у вчиненні зазначених дій у приміщенні відповідача, останнім не надано, тому вказаними документами відповідач не довів відсутність своєї вини.

Із наданих до матеріалів справи документів вбачається тільки факт виникнення пожежі у приміщенні відповідача.

У якості доказів позовних вимог в частині стягнення 57 168,96 грн. позивачем надані: копія договору оренди з пролонгованим строком дії до 31.12.2013р., лист орендаря за № 149 від 20.08.2013р. щодо неможливості користування приміщенням у зв'язку з пожежею, яким орендар просив достроково розірвати договір оренди та додаткова угода від 20.08.2013р. щодо розірвання договору оренди у звязку з пожежею.

Досліджуючи розмір упущеної вигоди позивача в розмірі 57 168,96грн., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення вказаної суми збитків згідно до ст. 22 ЦК України, оскільки позивачем доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, збитки у вигляді упущеної вигоди були спричинені внаслідок протиправної поведінки відповідача у вигляді не забезпечення пожежної безпеки у своєму приміщенні, внаслідок чого сталася пожежа та було знищено господарське майно орендаря, через що договір оренди з позивачем був розірваний достроково.

Розрахунок цієї суми та підстави нарахування судовою колегією перевірено.

Судова колегія вважає достатньо обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи висновок суду першої інстанції в цій частині.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту огляду страхової компанії (а.с. 38-39) не вбачається розмір відшкодування матеріальної шкоди з боку останньої на користь позивача. Вказаним актом страхова компанія лише проводила розслідування та здійснювала огляд пошкоджених приміщень з приводу пожежі, доказів прийняття рішення з цього питання та розмір фактичного відшкодування матеріальної шкоди в сумі 367 211,80 грн. позивачем не надано, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 285 720,86 грн. за недоведеністю.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції за вищенаведених підстав.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2015 року у справі № 908/4732/15 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Декор - Майстер", м. Василівка, Запорізька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2015 року у справі № 908/4732/15 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

СуддіК.І. Бойченко

ОСОБА_3

Надр. 5 прим.: 1 позивачу; 2 відповідачу; 3 до справи; 4 ДАГС ; 5 ГС