Рішення № 56157343, 22.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2016 р.Справа № 916/539/15-г

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Петренко Н.Д.

суддів Желєзної С.П. та Мостепаненко Ю.І.

за участю секретаря Мурачашвілі Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/539/15-г

за позовом: комунального підприємства «Іллічівськводоканал»

до відповідача: садівничого обєднання громадян «Ветеран»

про стягнення заборгованості;

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність у матеріалах справи

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність у матеріалах справи, ОСОБА_3, голова

В С Т А Н О В И В :

9 лютого 2015 року комунальне підприємство "Іллічівськводоканал" (КП «Іллічівськводоканал», позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до садового об'єднання громадян "Ветеран" (СОГ «Ветеран», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 87424,28 грн. за договором №72 від 22 березня 2013 року "Про спільну експлуатацію мереж водопостачання і насосної станції" з метою забезпечення водопостачання будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Санжейська дорога, мкр. Южний. Рішенням господарського суду Одеської області від 09 квітня 2015 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з відповідача суму заборгованості у розмірі 18981,08 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 397,43 грн. Суди дійшли висновку про припинення правовідносин між сторонами з 31 березня 14 року за додатковою угодою №1 від 31 грудня 2013 року щодо продовження терміну договору, визнали правомірним лише нарахування позивачем фактичних витрат за договором за період до 31 березня 2014 в сумі 18981,08 грн. Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу КП "Іллічівськводоканал" задоволено частково. Рішення господарського суду Одеської області від 09 квітня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 у справі №916/539/15-г скасовано в частині відмови в позові, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Під час нового розгляду суд зобоязано перевірити посилання позивача на те, що відповідач продовжив користування послугами за договором, до складу вартості яких входить обслуговування системи водопостачання до водомірного вузла та насосної станції (зокрема, як штатні працівники КП, та і залучені на підставі цивільних договорів, здійснювали профілактичні роботи тощо), використання електроенергії у зв'язку із роботою насосної установки, оскільки такі дії відповідача по споживанню послуг (за умови їх доведеності) є прийняттям пропозиції укласти додаткову угоду про продовження дії договору в розумінні ст. 642 Цивільного кодексу України. Також зобовязано перевірити посилання відповідача на те, що він не споживав послуги позивача та роботи по експлуатації насосної станції та її ремонту, на підтвердження права власності на цей об'єкт, договори на електропостачання цього об'єкта та докази оплати електроенергії саме відповідачем, докази здійснення обслуговування системи водопостачання до водомірного вузла та насосної станції саме відповідачем (докази оплати відповідачем таких послуг).

5 жовтня 2015 року справу № 916/539/15-г прийнято до провадження суддею господарського суду Одеської області Петренко Н.Д.

22 жовтня 2015 року позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 68275,59 грн. заборгованості за період з 1 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

18 листопада 2015 року позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 159553,36 грн. заборгованості за договором № 72 від 22 березня 2013 року «Про спільну експлуатацію мереж водопостачання і насосної станції», з яких 68275,59 грн. за період з 1 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року та 91 277,77 грн. за період з 1 січня 2015 року по 31 жовтня 2015 року.

17 грудня 2015 року справа № 916/539/15-г господарським судом Одеської області прийнята до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Петренко Н.Д., судді Желєзна С.П. та Мостепаненко Ю.Л.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався, що 22 березня 2013 року між КП "Іллічівськводоканал" та СОГ "Ветеран" був укладений Договір №72 про спільну експлуатацію мереж водопостачання та насосної станції, згідно якого сторони домовилися спільно експлуатувати систему водопостачання до водомірного вузла та насосну станцію з метою забезпечення водопостачання будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Санжейська дорога, мкр. "Южний". Згідно п.6.1 Договору цей Договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами і діяв до 31.12.2013р. Додатковою угодою №1 від 31.12.2013р. сторони продовжили термін дії Договору до 31.03.2014р.

Відповідно до п. 2.2 Договору вартість витрат на утримання і експлуатацію системи водопостачання та насосну станцію ( проведення профілактичних робіт, ремонт, оплата зборів, інших платежів та витрат, в т.ч. організаційних) розподілюється між сторонами у процентному відношенні, виходячи із реальних об'ємів водоспоживання кожної з сторін.

За умовами п.2.3 Договору проведення профілактичних або ремонтних робіт здійснюється за згодою сторін, на підставі дефектних актів, висновків спеціалістів, приписів контролюючих органів, інших документів, що обґрунтовують необхідність проведення таких робіт, з одночасним підтвердженням їх об'ємів та вартості. Виняток складає проведення аварійних робіт, витрати на проведення яких відшкодовуються в порядку, передбаченому п.3.1 цього Договору.

Згідно п.3.1 Договору витрати, понесені КП "Іллічівськводоканал" на реконструкцію, утримання та експлуатацію системи водопостачання та насосної станції, відшкодовуються СОГ "Ветеран" протягом 10 банківських днів з моменту надання їй рахунку, з обов'язковим доданням витратних, розрахункових та інших документів, що підтверджують витрати.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 4.1.1 Договору КП "Іллічівськводоканал" має право вимагати від СОГ "Ветеран" відшкодування понесених нею витрат по утриманню і експлуатації системи водопостачання та насосної станції в порядку та розмірах, передбачених цим Договором. При цьому, відповідно до п.4.4.2 Договору СОГ "Ветеран" зобов'язалося відшкодовувати вартість витрат на утримання та експлуатацію системи водопостачання та насосної станції в порядку та розмірах, передбачених цим Договором.

За твердженням позивача СОГ "Ветеран" свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, має заборгованість по відшкодуванню понесених КП "Іллічівськводоканал" витрат за період з 1 квітня 2014 року по 31 жовтня 2015 року у сумі 159553,36 грн. При цьому, позивач зазначає, що рахунки на оплату, акти наданих послуг та копії розрахунків фактичних витрат направлялися відповідачу своєчасно, поштовими відправленнями з описом складення. Несплату відповідачем витрат, понесених КП "Іллічівськводоканал" по утриманню і експлуатації системи водопостачання та насосної станції, позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Позивач також зазначає, що не зважаючи на непродовження терміну дії Договору №72 від 22 березня 2013 року, СОГ "Ветеран" у період з квітня 2014 року продовжувало отримувати послуги з постачання води належної якості з відповідним додатковим підкаченням, щомісячно надавало звіти про кількість спожитої води. Насосне обладнання встановлене в середині насосної станції, що розташована за адресою: с.Молодіжне, мкр."Південний", та прийнято на баланс КП "Іллічівськводоканал" на підставі рішення Іллічівської міської ради від 27.11.2009р. №617-У „Про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади м.Іллічівська мереж водопостачання та обладнання для їх експлуатації за адресою: с.Молодіжне (житловий масив "Південний") від Молодіжненської сільської ради), у зв'язку з чим систематично здійснювалося поточне та профілактичне обслуговування насосного обладнання, у тому числі і обладнання, що належить садовим товариствам, але знаходиться всередині насосних станції "Південна".

Позивач також звернув увагу суду на те, що діяльність з надання послуг експлуатації мереж водопостачання та насосних станцій, згідно розпорядження від 20 вересня 2013 року №99 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, є іншим (неліцензійним) видом діяльності і повинна бути беззбитковою, та згідно до наказу по КП „Іллічівськводоканал" від 02 січня 2014 року №1 "Про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку" має бути рентабельною у розмірі не менше 15%, у зв'язку з чим нараховується 15% рентабельності до собівартості послуг.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що положеннями статтей 193 Господарського кодексу України, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом .

Позивач також зауважив, що згідно акту про результати ревізії фінансово - господарської діяльності комунального підприємства "Іллічівськводоканал" за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року за №820-16/2, що був складений 05 березня 2014 року Іллічівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією в Одеській області, ревізорами вказано на необхідність проведення розрахунку суми відшкодування в межах Договору №72 від 22 березня 2013 року за фактичними витратами щомісячно в залежності від об'єктів споживання води, кількості витрачених кВт годин електроенергії, та інших показників, що можуть змінюватися щомісячно. У зв'язку з цим, у 2014-2015 роках розрахунок фактичних витрат зі спільної експлуатації мереж та насосної станції проводився щомісячно за фактичними витратами з урахуванням кількості спожитої води, зарплати електрослюсаря та машиніста насосних установок згідно показників та кількості робочих годин за місяць, штатного розкладу підприємства.

В матеріалах справи наявна пропозиція КП «Іллічівськводоканал» від 4 квітня 2014 року № 819/04-ивк про укладення СОГ «Ветеран» додаткової угоди № 2 до договору № 72 від 22 березня 2013 року.

Незважаючи на неукладення додаткової угоди № 2 з боку СОГ «Ветеран» позивач зазначає, що відповідач з 31 березня 2014 року продовжував отримувати послуги з постачання води з відповідним додатковим підкачуванням, про що щомісячно надавало звіти про спожиту воду, оскільки повідомлення про відмову від отримання послуг з підкачки води від відповідача чи будь-яких претензій щодо якості надання послуг не надходило, КП «Іллічівськводоканал» продовжувало обслуговування систему водопостачання до водомірного вузла та насосної станції, зокрема, співробітники КП «Іллічівськводоканал», а саме машиніст насосного обладнання, електрослюсар відповідно до положень посадових інструкцій, а слюсар КВП відповідно до укладеного договору підряду та актів виконаних робіт систематично здійснювали поточне та профілактичне обслуговування насосного обладнання, що належить садовим товариствам та знаходиться всередині насосної станції «Південна» відповідно до укладеного договору № 72 від 22 березня 2013 року, використовувалась електроенергія у звязку з роботою насосної установки. Використання електроенергії КП «Іллічівськводоканал» під час обслуговування нанососної станції «Південна» здійснюється на підставі договору № 366 від 2 липня 2005 року, укладеного між ВАТ ЕК «Одессаобленерго» в особі Овідіопольського РЕМ та КП «Іллічівськводоканал». Всередені насосної станції встановлено контрольні лічильники споживання електроенергії, відповідно до показань яких і нараховувались витрати за спожиту електроенергію. Так, на насосне обладнання, належне товариства «Маяк», «Вишневий сад» та «Ветеран» постачалась електроенергія через електролічильник № 0724730, контрольні показники вказаного лічильника розподілялись у процентному співвідношенні згідно спожитих обємів води між садовими товариствами та отримані дані використовувались при здійсненні розрахунку фактичних витрат.

Часткове задоволення заявлених вимог під час первісного розгляду справи 916/539/15-г на думку позивача є також підтвердженням правильності нарахування фактичних витрат по договору № 72. Фактом отримання відповідачем послуг з постачання води з додатковим підкачуванням за твердженням позивача є відповідні листи відповідача про обрання відповідальної особи для безперешкодного доступу до насосної станціх для звіряння показників водолічільника та електролічильника, що подає електроенергію на підкачувальний насос, листи з проханням забезпечити доступ до насосної станії. Озанчене є прийняттям пропозиції про укладення додаткової угоди про подовження дії договору № 72 від 22 березня 2013 року в розумінні ст. 642 ЦК України.

Також позивачем було повідомлено суд, що 21 вересня 2015 року господарським судом Одеської області по справі № 916/3203/15 винесено рішення про відмову у задоволенні позову КП «Іллічівськводоканал» до СОГ «Ветеран» про зобовязання укласти додаткову угоду № 2 до договору № 72 від 22 березня 2013 року.

Відповідач проти позову заперечув повністю з підстав, викладених у відзиві. Вказував на припинення договірних відносин між сторонами з 31 березня 2014 року. Зазначав на непідписання додаткової угоди № 2 до договору № 72 від 22 березня 2013 року. Повідомляв про невиконання відповідачем положень п. 3.1. договору згідно яких витрати, понесені стороною 1 (КП «Іллічівськводоканал») на реконструкцію, утримання та експлуатацію системи водопостачання та насосної станції відшкодовуються другою стороною протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку з обовязковим долученням витратних, розрахункових та інших документів, що підтверджує такі витрати, що і призвело до непідписання додаткової угоди. Звертав увагу, що договір № 72 від 22 березня 2013 року уладався під тиском з боку КП «Іллічівськводоканал», і лише за умови підписання означеного договору був укладений договір про водопостачання № 32 також від 22 березня 2013 року.

Також вказував, що згідно акту про результати ревізії фінансово - господарської діяльності комунального підприємства "Іллічівськводоканал" за період з 01.07.2011р. по 31 грудня 12.2013 року за №820-16/2, оплата (відшкодування витрат) на реконструкцію, утримання та експлуатацію мереж водопостачання та насосної станції за період з 22 березня 2013 року по 31 грудня 2013 року складає 1, 34 грн. за 1 куб.м спожитої води. Згідно калькуляції до Договору вартість 1 куб.м перекачаної води складає 2,11 грн. (з ПДВ). За таких обставин, відповідачу незрозуміло за яких підстав за січень 2014р. вартість 1 куб.м у рахунку позивача складає 8,15 грн. за лютий 2014р. - 6 грн. 55 коп. за 1 куб.м, за березень 2014р. - 5 грн. 85 коп. за 1 куб.м. При цьому документів у підтвердження таких витрат КП "Іллічівськводоканал" не надавалося.

Крім того, відповідач зазначив, що у 2012 р ним було придбано блочний насос, який є власністю СОГ "Ветеран" та знаходиться на його балансі. Насос функціонує автономно, його ремонт або профілактика не проводилися жодного разу, у зв'язку з чим відповідач вважає, що він не повинен відшкодовувати витрати КП "Іллічівськводоканал" на утримання персоналу - машиніста насосних станцій, слюсаря, електрослюсаря.

Відповідач також вважає, що тариф на централізоване водопостачання КП "Іллічівськводоканал" вже включає і витрати на матеріали та ремонти, прямі витрати на сплату праці та інші відрахування на оплату праці, у зв'язку з чим відсутні підстави для повторної оплати.

Звертав увагу суду, що пропозиція позивача про укладення додаткової угоди поступила 4 квітня 2014 року, а строк дії договору № 72 від 22 березня 2013 року закінчився 31 березня 2014 року. Крім того, договір № 72 укладався з метою спільної експлуатації систем водопостачання до водомірного вузла та насосної станції, а не про отримання послуг. Вказував, що жодного разу позивач не надав СОГ «Ветеран» документів щодо використання електроенергії на підкачку води.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та вислухавши пояснення представників сторін колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені заявлених вимог у повному обсязі виходячи з наступного:

- відповідно до положень ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно рішення господарського суду Одеської області від 21 вересня 2015 року у справі № 916/3203/15, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2015 року КП «Іллічівськводоканал» відмовлено у задоволені позовних вимог про зобовязання СОГ «Ветеран» укласти додаткову угоду № 2 від 31 березня 2014 року до договору № 72 від 22 березня 2013 року про спільку експлуатацію мереж водопостачання і насосної станції щодо продовження строку дії означеного договору. Судовим рішенням у справі № 916/3203/15 визначено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення ним фактичних дій по продовженню договору між сторонами у справі № 72 від 22 березня 2013 року, строк дії якого закінчено 31 березня 2014 року, отож станом на період звернення позивача до господарського суду Одеської області з уточненими позовними вимогами про стягнення з СОГ «Ветеран» 159553,36 грн. заборгованості, договірні відносини між сторонами у справі були відсутні.

Господарський суд зазначає, що КП „Іллічівськводоканал не надано належних доказів виконання будь-яких робіт з поточного обслуговування обладнання насосної станції та/або витрат звязку з їх виконанням.

Позивачем проігноровані численні вимоги відповідача про підтвердження у т.ч. на підставі первинних бухгалтерських документів фактичних витрат по сумісній експлуатації обладнання насосної станції, означені докази також не були надані господарському суду Одеської області на виконання постанови Вищого господарського суду України у справі.

За правилами ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази повинні бути належними та допустимими.

Посилання позивача як на доказ у підтвердження заявлених вимог на ту обставину, що садові товариства „Маяк та „Вишневий сад у повному обсязі здійснюють оплату рахунків КП „Іллічівськводоканал за аналогічними угодами про сумісну експлуатацію насосного обладнання не є переконливими.

Придбання насосного обладнання та оплату робіт по його монтажу за рахунок відповідача та садових товариств „Маяк та „Вишневий сад позивач не заперечує, однак належних доказів необхідності утримання кожним садовим товариством машиніста насосного обладнання, електрослюсара та слюсара контрольно-вимірювальних приладів (по 0,25 ставки), підтвердження їх роботи по 40-42 години щомісячно на користь кожного із товариств, а також підстав для преміювання означених працівників (30-70%) господарському суду не надано (т.3, а.с. 109-119).

За зазначених обставин не підтверджені ніякими доказами суми щодо сплати заробітної плати машиніста насосного обладнання (0,25 ставки), електрослюсара (0,25 ставки), слюсаря КВП (0,25 ставки), їх премії, нарахування на заробітну плату, нарахування на загальновиробничі витрати адміністративного управлінського персоналу та зменшення від загальних затрат, нарахування 15% прибутку та затрати на податок на додану вартість не підлягають задоволенню.

Численні ухвали суду про проведення звіряння розрахунків та виокремлення розміру спожитої відповідачем електроенергії (за наявності такого споживання) залишені без виконання.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 цієї статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 березня 2013р. між КП "Іллічівськводоканал" та СОГ "ВЕТЕРАН" був укладений Договір №72 про спільну експлуатацію мереж водопостачання та насосної станції, згідно якого сторони домовилися спільно експлуатувати систему водопостачання до водомірного вузла та насосну станцію з метою забезпечення водопостачання будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Санжейська дорога, мкр. "Южний".

Відповідно до п. 2.2 Договору вартість витрат на утримання і експлуатацію системи водопостачання та насосну станцію ( проведення профілактичних робіт, ремонт, оплата зборів, інших платежів та витрат, в т.ч. організаційних) розподілюється між сторонами у процентному відношенні , виходячи із реальних об'ємів водоспоживання кожної з сторін.

Згідно п.3.1 Договору витрати, понесені КП "Іллічівськводоканал" на реконструкцію, утримання та експлуатацію системи водопостачання та насосної станції, відшкодовуються СОГ "Ветеран" протягом 10 банківських днів з моменту надання їй рахунку, з обов'язковим доданням витратних, розрахункових та інших документів, що підтверджують витрати.

Відповідно до п.4.1.1 Договору КП "Іллічівськводоканал" має право вимагати від СОГ "Ветеран" відшкодування понесених ним витрат по утриманню і експлуатації системи водопостачання та насосної станції в порядку та розмірах, передбачених цим Договором. При цьому, відповідно до п. 4.4.2 Договору СОГ "Ветеран" зобов'язалося відшкодовувати вартість витрат на утримання та експлуатацію системи водопостачання та насосної станції в порядку та розмірах, передбачених цим Договором.

Але, згідно п.6.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р. Додатковою угодою №1 від 31.12.2013р. сторони продовжили термін дії Договору до 31.03.2014р.

Отже, правовідносини між сторонами за цим Договором припинилися 31.03.2014р., у зв'язку з чим з цієї дати припинилися і зобов'язання сторін за цим Договором.

Положеннями ст. 642 ЦК України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання уласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Оскільки матеріали справи № 916/539/15-г, так само як і матеріали справи № 916/3203/15, яка має преюдиціальне значення для розгляду справи № 916/539/15-г, не містять як відомостей про згоду відповідача на подовження дії договору № 72 від 22 березня 2013 року, ні відомостей про підтвердження належними та допустимими доказами заявлених до стягнення фактичних витрат позивача, колегія суддів позбавлена права на задоволення вказаного позову.

Судові витрати по справі покладаються на позивача.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29 лютого 2016 року.

Головуючий суддя Н.Д. Петренко

Суддя С.П. Желєзна

Суддя .ОСОБА_4