Рішення № 56157301, 24.02.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 915/2061/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївський області, 54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївський домобудівельний комбінат, 54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Миколаївська Теплоелектроцентраль, 54020, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18

про стягнення 52029,18 грн. вартості спожитої теплової енергії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов від 22.06.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 15.01.16 року

від 3 особи: представник не з'явився

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ГУ ДФС у Миколаївський області звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївський домобудівельний комбінат про стягнення з останнього заборгованості в сумі 54 516, 36 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.12.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду.

20.01.16 р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 52 029, 18 грн. станом на 15. 12. 2015р. Таким чином, предметом розгляду є борг в сумі 52 029, 18 грн.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Між Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Миколаєві та ВАТ Миколаївська ТЕЦ укладено договір № 2456 від 01.11.2005 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого ВАТ Миколаївська ТЕЦ зобовязалася постачати Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Миколаєві теплову енергію в гарячій воді у потрібних їй обсягах, а остання в свою чергу оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором.

Додатком № 1 до договору встановлено, що обєктом теплоспоживання є Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Миколаєві, яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, корп. 1.

09 січня 2007 року між ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, як споживачем та ВАТ Домобудівельний комбінат, як субспоживачем укладено договір № 4, за умовами якого останній, володіючи приміщеннями загальної площі 486,2 кв.м., розміщеними на 2,3 поверхах будівлі, відшкодовує споживачу вартість спожитих ним послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді, які надаються постачаючими організаціями споживачу.

Пунктами 2.1.1, 2.3.2, 3.2 Договору № 4 передбачено, що споживач зобовязується виставляти рахунки за фактично спожиті субспоживачем послуги перед початком опалювального сезону, а останній своєчасно оплачувати вартість комунальних послуг, відповідно до виставлених рахунків на протязі 5 днів після отримання рахунків.

Позивач зазначає, що ним за спожиту енергію були виставлені рахунки:

-з жовтня 2014 року по грудень 2014 року був виставлений рахунок № ФЗ-03 від 15.01.2015 року на суму 18 349, 54 грн. ( а.с. 45)

-з січня 2015 по лютий 2015 року був виставлений рахунок № ФЗ-04 від 27.03.15 року на суму 21 490, 79 грн. (а.с. 40)

- з березня 2015 року по квітень 2015 року рахунок №ФЗ-05 від 12.05.15 року на суму 12 188, 85 грн. (а.с. 35)

У звязку з тим, що відповідач свої зобовязання з оплати послуг в повному обсязі не виконав, позивач був змушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача 52 029, 18 грн. боргу.

Відповідач у відзиві наявність заборгованості в сумі 52 029, 18 грн. не визнає, зазначає, що позивачем не виконані умови договору що до передачі рахунків на оплату, в звязку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

3-я особа була належним чином повідомлена про дату, місце та час судового розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення. Своїм правом щодо надання пояснень не скористалась. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд

встановив:

Між та ВАТ Миколаївська ТЕЦ та позивачем укладено договір № 2456 від 01.11.2005 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого ВАТ Миколаївська ТЕЦ зобовязалася постачати Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Миколаєві теплову енергію в гарячій воді у потрібних їй обсягах, а остання в свою чергу оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Пунктами 6.1, 6.6 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифах, встановлених ВАТ Миколаївська ТЕЦ, в грошовій формі, або по узгодженню сторін іншими, не забороненими діючим законодавством, засобами; Ленінській МДПІ у м. Миколаєві щомісяця направляється акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді, а остання зобовязана протягом пяти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу ВАТ Миколаївська ТЕЦ.

14 листопада 2007 року між державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва (яка є правонаступником Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Миколаєві) та ВАТ Миколаївська ТЕЦ була укладена додаткова угода, в якій доповнено п. 3.2.7 договору та передбачено, що вартість нормативних витрат мережної води становить 9,18 грн. за одну тону.

В подальшому ВАТ Миколаївська ТЕЦ повідомленнями від 22.01.2014р. № 46 Ю, від 15.12.2014р. № 788-Ю, від 16.03.2015р. № 155-Ю, від 10.04.2015р. №204-Ю, які є невідємною частиною договору встановлено наступні тарифи:

- з 01.01.14 р. вартість однієї Гкалорії 669, 00 грн.

- з 01.01.2014р. вартість однієї тони хімічно очищеної води становить 40,63 грн.

- з 01.12.2014р. вартість однієї Гкалорії 1 285, 44 грн.

- з 01.12.2014р. вартість однієї тони хімічно очищеної води становить 42, 41 грн.

- з 01.03.2015р. вартість однієї Гкалорії 1 814, 75 грн.

- з 01.04.2015р. вартість однієї Гкалорії 1 571, 105 грн.

09 січня 2007 року між ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва та ВАТ Домобудівельний комбінат укладено договір № 4, за умовами якого останній, володіючи приміщеннями загальною площею 486,2 кв.м., розміщеними на 2, 3 поверхах будівлі, відшкодовує споживачу вартість спожитих ним послуг по постачанню теплової енергії в гарячій воді, які надаються постачаючими організаціями споживачу.

Пунктами 2.1.1, 2.3.2, 3.2 договору № 4 передбачено, що споживач зобовязується виставляти рахунки за фактично спожиті субспоживачем послуги перед початком опалювального сезону, а останній своєчасно оплачувати вартість комунальних послуг, відповідно до виставлених рахунків на протязі 5 днів після отримання рахунків.

Позивачем за спожиту енергію були виставлені рахунки на загальну суму 54 516,грн.:

-з жовтня 2014 року по грудень 2014 року був виставлений рахунок № ФЗ-03 від 15.01.2015 року на суму 18 349, 54 грн., з терміном сплати до 22.01.2015 року, який був отриманий відповідачем 15.01.15 року вх. № 9 ( а.с. 45, 86);

-з січня 2015 по лютий 2015 року був виставлений рахунок № ФЗ-04 від 27.03.15 року на суму 21 490, 79 грн. з терміном сплати до 02.04.2015 року, який був отриманий відповідачем 02.04.15 року вх. № 112 (а.с. 40, 87);

- з березня 2015 року по квітень 2015 року рахунок №ФЗ-05 від 12.05.15 року на суму 12 188, 85 грн. з терміном сплати до 19.05.2015 року, який був отриманий відповідачем 19.05.15 року вх. № 178 (а.с. 35, 88).

Вказані рахунки відповідачем не сплачені. Таким чином, заборгованість відповідача цілком обґрунтовано складає 52 029, 18 грн.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2016р. суд зобовязав здійснити звірку взаєморозрахунків по договору від 09 січня 2007 року. Ініціативу в проведенні звірки покладено на відповідача. Відповідач ухвалу суду не виконав, незважаючи на те, що сторони знаходяться в одній будівлі, його представник для проведення звірки не зявився, також не підписав надісланий позивачем акт звірки.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно порушення позивачем вимог п.2.1.1. договору від 09 січня 2007 року в частині не направлення йому рахунків за фактично спожиті послуги з теплопостачання.

Так, рахунки № ФЗ-03 від 15.01.2015 року на суму 18 349, 54 грн., № ФЗ-04 від 27.03.15 року на суму 21 490, 79 грн. та №ФЗ-05 від 12.05.15 року на суму 12 188, 85 грн. отримані відповідачем разом з претензіями 15.01.2015р, 02.04.2015р. та 19.05.2015р.(а.с. 86-88).

Ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України встановлюють , що договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобовязаннями.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Миколаївський домобудівельний комбінат /54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, ЄДРПОУ 01273160/ на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївський області /54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1, ЄДРПОУ 39549880/ 52 029, 18 грн. боргу та 1 378 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.02.2016 р.

Суддя Л.I. Васильєва