Ухвала суду № 56157229, 29.02.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.02.2016 р. Справа№ 914/543/16

Суддя господарського суду Львівської області Король М.Р., розглянувши матеріали

за позовом: Львівської митниці ДФС, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Гамелія», м. Львів

про: стягнення 737118,08 грн.,

ВСТАНОВИВ:

При підготовці до розгляду позовної заяви Львівської митниці ДФС (м. Львів) до Приватного підприємства «Гамелія» (м. Львів) про стягнення 737118,08 грн. встановлено, що позовна заява підлягає поверненню з огляду на наступне.

У позовній заяві позивач просить стягнути вартість втраченого майна, переданого позивачем відповідачу по договорам відповідального зберігання №25 від 27.01.2011 року, №24 від 03.02.2012 року, №28 від 08.02.2013 року, №92 від 02.02.2015 року; договорам про реалізацію майна №23 від 27.01.2011 року, №29 від 08.02.2013 року; договорам про розукомплектування транспортних засобів №137 від 04.04.2013 року, №141 від 14.02.2014 року

Відповідно до п. 3.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Невиконання різних видів зобов'язань (зокрема, зобов'язання, що виникли з договорів відповідального зберігання, про реалізацію майна, про розукомплектування транспортних засобів) стало підставою для звернення до господарського суду Львівської області з позовною заявою до відповідача.

Відтак, позивачем порушено правила об’єднання позовних вимог, крім того сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

Крім того, в порушення частини 3 статті 36 ГПК України, до позовної заяви додано копії документів, які належним чином не засвідчені.

Копії документів мають бути засвідчені згідно п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003). Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Як роз’яснено Вищим господарським судом України у п.п.2.20 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р. із змінами та доповненнями, чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Водночас, п.2.21. п.2 даної постанови передбачено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору додається до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Як вбачається із додатків до заяви, позивачем до позовної заяви долучено

платіжне доручення №653 від 12.02.2016 року про сплату судового збору у розмірі 11056,77 грн., де призначенням платежу зазначено: «судовий збір за позовом Львівської митниці ДФС, Господарський суд Львівської області».

Згідно з п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р., із змінами та доповненнями, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Відтак, графа «Призначення платежу» платіжного доручення №653 від 12.02.2016 року на суму 11056,77 грн. не містить відомостей про те, що судовий збір сплачено за подання позовної заяви №2298/13-70-10/16 від 24.02.2016 року за позовом Львівської митниці ДФС до Приватного підприємства «Гамелія» про стягнення 737118,08 грн.

Вищий господарський суд України у постанові пленуму «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз’яснив, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду (п.п.2.22 п.2).

З врахуванням вищенаведеного, долучене платіжне доручення про сплату судового збору не є належним та допустимим доказом сплати судового збору саме по поданій позовній заяві.

Аналогічної правової позиції притримується Вищий господарський суд України (ухвала від 02.06.2014р. у справі №914/4463/13).

Згідно із п.4 ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п.2 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності з п.2 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою КМ України від 05.03.2009 р. № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. В свою чергу п. 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п.61 «Правил надання послуг поштового зв'язку», у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Враховуючи викладене, належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів сторонам у справі є оригінали поштової квитанції (касового чеку) з описом вкладення у цінний лист, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу.

Суд звертає увагу позивача, що на описі вкладення до цінного листа працівником поштового зв'язку зазначається номер поштового відправлення.

Згідно із ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Додаток для позивача: позовна заява Львівської митниці ДФС до ПП «Гамелія» про стягнення 737118,08 грн. на 216 аркушах.

Суддя Король М.Р.