Рішення № 56156893, 22.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2016Справа №910/11099/15За позовом Приватного акціонерного товариства "Об'єднання "Прогрес"

до Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Подільське управління капітального будівництва

про стягнення 31 604,20 грн.

Суддя Грєхова О.А.

в присутності представників сторін:

від позивача: Шимков А.В. (довіреність від 29.04.2015),

від відповідача: Тодерян В.М. (довіреність від 05.01.2016),

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Об'єднання "Прогрес" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 16 753,52 грн. основного боргу, 8 384,27 грн. інфляційних втрат, 5 031,57 грн. пені, 1 434,84 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору № 2 на надання послуг від 17.03.2011 не виконав своїх зобов'язань з оплати наданих послуг у визначені договором строки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 16 753,52 грн. заборгованості, 1 321,92 грн. пені, 66,10 грн. - три відсотки річних, 1 809,38, грн. інфляційних втрат, в решті позовних вимог відмолено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2015 у справі №910/11099/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що судами не повно з'ясовано всі обставини справи в їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, а саме не з'ясовано обставин щодо дати підписання акту виконаних робіт (послуг), а також отримання відповідачем претензії про сплату заборгованості.

Ухвалою від 26.01.2016 прийнято справу №910/11099/15 до провадження суддею Грєховою О.А., розгляд справи призначено на 22.02.2016.

Позивач надав пояснення до позовної заяви, в яких вказав, що у акті виконаних робіт (послуг) умисно не проставлялась дата, оскільки у відповідача були відсутні кошти на оплату наданих послуг. Також позивач вказав, що претензію надсилав не відповідачу, а третій особі, яка діяла від імені Міністерства оборони України при укладенні договору послуг.

Відповідач у поясненнях заперечив доводи позивача та вказав, що акт виконаних робіт (послуг) не містить дату виконання зобов'язання, а отже не доведено позивачем в який період виконано такі роботи, що суперечить розділу 3, 4 договору.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.02.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.03.2011 між позивачем та відповідачем укладено договір №2 про надання послуг, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач з метою оперативного вирішення питань, пов'язаних з будівництвом 107 квартирного житлового будинку на розі вулиць Попова-маршала Красовського (шифр 304/1-4) в м. Старокостянтинів Хмельницької області, приймає на себе зобов'язання по наданню послуг по виконанню робіт, які належать до функцій відповідача, а саме: забезпечення перерахунку залишку кошторисної вартості невиконаних будівельно-монтажних робіт; організація виконання державної експертизи перерахунку кошторисної вартості залишку невиконаних будівельно-монтажних робіт. Робота за договором виконується на умовах, обумовлених сторонами в даному договорі.

Відповідно до статуту позивача, затвердженого загальними зборами (протокол №1 від 18.04.2012) ПрАТ "Об'єднання "Прогрес" є новим найменуванням ЗАТ "Об'єднання "Прогрес" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

Розділом 2 договору визначено, що загальна сума договору орієнтовно складає 16753,52 грн., в т.ч. ПДВ - 2792,25 грн. Вартість робіт визначається на підставі укладених між позивачем та відповідними службами договорів та рахунків, оплачених позивачем власними коштами за послуги, які належать до функцій відповідача.

Відповідно до розділу 3 договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт (послуг), підписаних позивачем та відповідачем. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 днів з дня підписання акту виконаних робіт (послуг). У платіжних документах відповідач посилається на номер і дату договору.

Згідно розділу 4 договору виконання робіт оформлюється двостороннім актом здачі-приймання робіт, підписаним відповідальними особами від відповідача та позивача, що є підставою для оплати.

У відповідності до розділу 5 договору за порушення строків виконання зобов'язань по даному договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на час нарахування пені.

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (розділ 7 договору).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору, він надав послуги на загальну суму 16 753,52 грн., а відповідач прийняв надані послуги, про що сторонами складено актом здачі-приймання робіт (надання послуг), який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у сумі 16 753,52 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №45 від 12.02.2015, в якій просив перерахувати до 28.02.2015 на розрахунковий рахунок останнього грошові кошти за надані послуги згідно договору. Однак, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало підставою для звернення до господарського суду із даним позовом.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1).

Відповідно до розділу 3 договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт (послуг), підписаних позивачем та відповідачем. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 днів з дня підписання акту виконаних робіт (послуг).

Тобто, обов'язок відповідача провести розрахунок виникає з дня підписання актів здачі-приймання виконаних робіт (послуг), та має бути виконаний протягом 5 днів.

На підтвердження виконання послуг за договором, позивач посилається на акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) б/н, б/д на загальну суму 16753,52 грн., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (т. 1, а.с. 10).

У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" унормовано, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг), він не містить дату і місце його складання, а за таких обставин, суд вважає безпідставним посилання позивача на підтвердження факту надання послуг відповідачу загальною вартістю 16753,52 грн., враховуючи, що умовами п. 4 укладеного між сторонами договору узгоджено оформлення виконання робіт двостороннім актом, підписаного відповідальними особами від замовника та виконавця, що є підставою для оплати.

Будь-яких інших первинних документів, як то податкової накладної, на підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договором № 2 на надання послуг від 17.03.2011 позивач суду не надав.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що обов'язок з оплати наданих послуг у відповідача не настав, оскільки виконання робіт не оформлено належним чином, що спростовує твердження позивача про порушення відповідачем зобов'язань з оплати за договором у визначені ним строки.

Доводи позивача про те, що у первинних документах умисно не проставлялись дати у зв'язку з відсутністю у відповідача грошових коштів для розрахунку за отримані послуги, суд не приймає до уваги, оскільки такі дії сторін не можуть свідчити про підтвердження здійснення ними господарських операцій, а вказує на умисне порушення сторонами норм чинного законодавства та умов укладеного між ними договору.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу передбачених договором послуг не підтверджений матеріалами справи, а отже і порушення умов договору не доведено належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Суд також зазначає, що надсилання позивачем претензії не може бути підставою для оплати відповідачем послуг, обумовлених в договорі № 2 на надання послуг від 17.03.2011, оскільки такий обов'язок відповідача згідно умов пунктів 3, 4 договору виникає лише після складення сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг).

При цьому, суд встановив, що претензія № 45 від 12.02.2015 була надіслана не на адресу відповідача - м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, а згідно фіскального чеку відділення поштового зв'язку від 13.02.2015 на адресу 21027, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 68, що є адресою третьої особи - Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яка є самостійним господарюючим суб'єктом та вручене останньому 25.02.2015.

Тобто, матеріалами справи не підтверджується направлення та отримання відповідачем претензії № 45 від 12.02.2015.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не довів за допомогою встановлених засобів доказування обставини на яких ґрунтується позовні вимоги.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, з покладенням на позивача витрат по сплаті судового збору на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.02.2016

Суддя Грєхова О.А.