Рішення № 56156855, 19.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2016Справа №910/23438/14За позовом Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК"

до Дочірнього підприємства "Строй-Маркет Груп"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стороні відповідача Дочірнього підприємства "Траверс Маркет"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Сущенко Ю.В., Мартян О.В. - представники за довіреністю;

від відповідача: Козир А.О. - представник за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" заявлено позов про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №49.12/10/154/09 (з подальшими змінами та доповненнями), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вороною Т.С. та зареєстрований в реєстрі за №1595, а саме: нежитлову будівлю торгівельного центру "Фуршет", що складається з нежитлової будівлі торгівельного центру, А, А1, А2, загальною площею 3040,60 кв.м; котельні над А2, загальною площею 14,3 кв.м; трансформаторної підстанції, Б; компресорної, В; навісу, Г; вимощення, І, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, б. 1-ч (один тире че) та належить ДП "Строй - Маркет Груп" (іпотекодавцю) на праві власності з метою часткового погашення заборгованості, яка виникла у ДП "Траверс Маркет" за кредитним договором №49.8.3/10/2009-КЛТ від 23.11.2009 перед ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" у загальній сумі: 76259569,37 грн., з яких 61240208,95 грн. сума заборгованості за кредитом, 13530287,42 грн. сума заборгованості по процентам, 1489073,00 грн. розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків. При цьому позивач просить визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", за початковою ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 порушено провадження у справі №910/23438/14, розгляд справи призначено на 24.11.2014.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 24.11.2014 представника відповідача розгляд справи відкладено на 15.12.2014.

Ухвалою суду від 15.12.2014 зупинено провадження у справі №910/23438/14 до вирішення пов'язаної з нею справи №910/25711/14, що розглядається Господарським судом міста Києва.

31.03.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, а також від відповідача надійшло повідомлення про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, так як 02.02.2015 Господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі №910/25711/14.

Ухвалою суду від 31.03.2015 поновлено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 14.04.2015.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/23438/14 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експертів.

13.07.2015 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 9483/15-43 від 10.07.2015 про необхідність погодження строку виконання експертизи та оплати експертизи, а також клопотання експерта Свістунова І.С. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи та про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об'єкта дослідження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 поновлено провадження у справі, задоволено вищезазначене клопотання експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 зупинено провадження у справі №910/23438/14 до надання висновків судової експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

24.12.2015 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №9483/15-43 від 14.12.2015 з висновком експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 14.12.2015 №9483/15-43.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2015 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2016 за спільним клопотанням представників сторін продовжено строк розгляду спору у справі №910/23438/14 на п'ятнадцять днів. В судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.01.2016.

16.01.2016 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Траверс Маркет".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Траверс Маркет", розгляд справи відкладено на 29.01.2016.

25.01.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли витребувані судом документи.

26.01.2016 відповідачем подано до суду клопотання про призначення по справі комісійної судової будівельно-технічної експертизи для вирішення питання «Яка дійсна вартість предмета іпотеки за іпотечним договором №49.12/10/154/09?».

28.01.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача також надійшов відзив на позов, додаткові документи та клопотання про витребування документів, а саме - акту прийому-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 19 червня 2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2016 розгляд справи відкладено на 05.02.2016, зобов'язано позивача надати акт прийому-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013; третю особу зобов'язано надати письмові пояснення на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені в поясненнях обставини з нормативно-правового обґрунтуванням своїх пояснень; документи, що підтверджують пояснення на позов (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії - до матеріалів справи); інформаційну довідку (банківську виписку) щодо стану розрахунків між позивачем та третьою особою за кредитним договором № 49.8.3/10/2009-КЛТ від 23.11.2009.

05.02.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано копію акту прийому-передачі прав вимоги, копію витягу з додатку до акту прийому-передачі прав вимоги, а також додаткові пояснення, в яких позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2016 розгляд справи відкладено на 19.02.2016, зобов'язано позивача надати докази на підтвердження надання суми кредиту позичальнику та докази його часткового погашення; третю особу надати письмові пояснення на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені в поясненнях обставини з нормативно-правового обґрунтуванням своїх пояснень; документи, що підтверджують пояснення на позов (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії - до матеріалів справи); інформаційну довідку (банківську виписку) щодо стану розрахунків між позивачем та третьою особою за кредитним договором № 49.8.3/10/2009-КЛТ від 23.11.2009.

Представник позивача в судовому засіданні 19.02.2016 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав суду для долучення до матеріалів справи витребувані документи.

Відповідач у судовому засіданні 19.02.2016 підтримав заявлене раніше клопотання про призначення по справі комісійної судової будівельно-технічної експертизи, проти задоволення позову заперечив з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності у позивача права вимоги до відповідача, а також доказів на підтвердження розміру такої вимоги.

Третя особа в засідання господарського суду своїх представників не направила, про причини неявки суду не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Розглянувши в судовому засіданні 19.02.2016 клопотання відповідача про призначення по справі комісійної судової будівельно-технічної експертизи, суд зазначає наступне.

Клопотання Дочірнього підприємства "Строй-Маркет Груп" мотивоване тим, що за результатами проведення альтернативної оцінки вартості нерухомого майна суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Стандарт-Оцінка» було складено висновок, на підставі якого ринкову вартість предмета іпотеки станом на 22 січня 2016 року визначено у розмірі 31809600,00 грн. з ПДВ, що, на думку відповідача, більшою мірою відповідає реальній (ринковій) вартості цього нерухомого майна.

Таким чином, відповідач вважає, що матеріали справи містять суперечливі висновки щодо вартості предмету іпотеки, у зв'язку з чим виникає потреба у призначенні комісійної судової будівельно-технічної експертизи.

Як роз'яснено в п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» (далі - постанова Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012) з метою скорочення строків виконання складних за характером та/або багатооб'єктних експертиз можуть створюватися експертні комісії у складі не менш як двох експертів одного напрямку знань (комісійна експертиза) з можливим визначенням в ухвалі про призначення судової експертизи персонального складу такої комісії.

Отже, комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю кількох експертів-фахівців у одній галузі знань та, як правило, комісійною є повторна експертиза.

Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам) (п. 15.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012).

Дослідивши обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування заявленого клопотання, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що висновок КНДІСЕ від 14.12.2015 №9483/15-43, складений за наслідками проведення по справі №910/23438/14 судової експертизи, є необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумнів у його правильності, або містить істотні порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

За таких обставин, за висновками суду клопотання Дочірнього підприємства «Строй-Маркет Груп» про призначення по справі комісійної будівельно-технічної експертизи з метою встановлення ціни предмету іпотеки задоволенню не підлягає.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.02.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.11.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (банк) та Дочірнім підприємством «Мережа-трейд», нова назва якого Дочірнє підприємство «Траверс Маркет» (позичальник) було укладено кредитний договір №49.8.3./10/2009-КЛТ від 23.11.2009, відповідно до якого встановлюється процедура та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 70 000 000,00 грн., процедура та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування і сплати процентів за отриманими кредитами, нарахування і сплати комісії за надання кредитів, а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні банком кредитів (п. 1.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2 договору зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п.1.1 цього договору та термін його кінцевого повернення, визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.5 цього договору.

За змістом п.п. 2.4, 2.5, 2.7, 2.8.2 договору датою видачі кредитів вважається день зарахування грошових коштів на позичкові рахунки, відкриті банком для обліку заборгованості позичальника за кредитами, наданими згідно з цим договором та додатковими угодами.

Разом з тим, п. 3.1.6 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №7 від 25.12.2009) встановлено, що у разі недотримання позичальником умов цього договору та додаткових угод, а також у разі погіршення фінансового стану позичальника, банк має право вимагати дострокового повернення кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, комісій, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечними договорами. За наявності обставин, визначених п. 3.1.6 договору, банк рекомендованим листом надсилає на адресу позичальника письмове повідомлення-вимогу, де зазначає термін дострокового повернення сум кредитів та сплати нарахованих процентів за користування ними та комісій. У разі невиконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення сум кредитів, нарахованих процентів та комісій, що міститься в письмовому повідомленні-вимозі банку, в термін, визначений таким письмовим повідомленням-вимогою, остаточний термін повернення кредитів, визначений у п. 3.4.5 цього договору змінюється. Таким терміном буде вважатись термін, визначений банком у письмовому повідомленні-вимозі, при настанні якого позичальник має виконати вимогу банку щодо дострокового повернення кредитів, сплати процентів та комісій.

За надання кредитів у рамках цього договору позичальник сплачує банку комісію у розмірі, встановленому у додаткових угодах. Комісія сплачується позичальником у строк, встановлений п. 3.4.4 цього договору.

Процентні ставки та розмір комісії встановлюються в додаткових угодах за кожним кредитом.

Проценти нараховуються за кожним кредитом, наданим згідно з додатковою угодою, 20-го числа кожного місяця, в останній робочий день місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у відповідній додатковій угоді, виходячи із суми заборгованості за кредитом, яка обліковується на позичковому рахунку, та процентною ставкою, яка встановлена у додатковій угоді. Якщо 20 число припадає на вихідний або святковий день, нарахування процентів здійснюється наступного робочого дня за вихідним (святковим) днем. У разі непогашення заборгованості за кредитом, наданим згідно з відповідною додатковою угодою, у термін, встановлений такою додатковою угодою, останнє нарахування процентів за користування таким кредитом здійснюється наступного робочого дня за датою, вказаною у додатковій угоді як кінцевий термін повернення позичальником суми кредиту, в подальшому проценти за користування кредитом не нараховуються. У разі пред'явлення банком до позичальника вимоги щодо дострокового повернення банку позичальником кредитів, наданих відповідно з додатковими угодами, та неповернення позичальником кредитів у термін, визначений у вимозі банку для дострокового повернення кредитів, останнє нарахування процентів за користування такими кредитами, здійснюється наступного робочого дня за датою, вказаною у вимозі банку як термін дострокового повернення позичальником кредитів.

Згідно з п. 3.4.5 договору позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за кредитами у терміні, визначені відповідними додатковими угодами, але в будь-якому випадку не пізніше 22 листопада 2016 року із своїх поточних рахунків та рахунки банку, що вказані в додаткових угодах. У разі несвоєчасного повернення кредитів, з наступного дня за датою, яка визначена цим пунктом, розраховується пеня, передбачена п. 3.4.9 договору, на суму простроченого платежу.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що всі вимоги банку до позичальника, що виникнуть у майбутньому за цим договором та додатковими угодами, укладеними в рамках цього договору, забезпечуються заставою майна та майнових прав, що належать позичальнику та третім особам, за укладеними договорами застави.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення позичальником кредитів, процентів за користування ними, комісій, а при наявності простроченої заборгованості - і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів (п. 5.1 договору).

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, зокрема:

Додаткова угода №1 від 23.11.2009, відповідно до якої банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 14 312 711,00 грн. на поповнення обігових коштів. Позичальник зобов'язується повернути кредит, отриманий з цією додатковою угодою, не пізніше 22.11.2010 на рахунок банку. За надання кредиту позичальник сплачує банку комісію у сумі 21 469,07 грн. Комісія за надання кредиту за цією додатковою угодою, сплачується позичальником у строк, встановлений кредитним договором, на рахунок банку. Процента ставка за кредитом, який надається за цією додатковою угодою, встановлюється у розмірі 27% річних.

Додаткова угода №2 від 23.11.2009, відповідно до якої банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 18 000 000,00 грн. на поповнення обігових коштів. Позичальник зобов'язується повернути кредит, отриманий з цією додатковою угодою, не пізніше 22.11.2010 на рахунок банку. За надання кредиту позичальник сплачує банку комісію у сумі 27 000,00 грн. Комісія за надання кредиту за цією додатковою угодою, сплачується позичальником у строк, встановлений кредитним договором, на рахунок банку. Процента ставка за кредитом, який надається за цією додатковою угодою, встановлюється у розмірі 27% річних.

Додаткова угода №3 від 23.11.2009, відповідно до якої банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 18 337 400,00 грн. на поповнення обігових коштів. Позичальник зобов'язується повернути кредит, отриманий з цією додатковою угодою, не пізніше 22.11.2010 на рахунок банку. За надання кредиту позичальник сплачує банку комісію у сумі 27 506,10 грн. Комісія за надання кредиту за цією додатковою угодою, сплачується позичальником у строк, встановлений кредитним договором, на рахунок банку. Процента ставка за кредитом, який надається за цією додатковою угодою, встановлюється у розмірі 27% річних.

Додаткова угода №4 від 23.11.2009, відповідно до якої банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 3 589 889,00 грн. на поповнення обігових коштів. Позичальник зобов'язується повернути кредит, отриманий з цією додатковою угодою, не пізніше 22.11.2010 на рахунок банку. За надання кредиту позичальник сплачує банку комісію у сумі 5 384,83 грн. Комісія за надання кредиту за цією додатковою угодою, сплачується позичальником у строк, встановлений кредитним договором, на рахунок банку. Процента ставка за кредитом, який надається за цією додатковою угодою, встановлюється у розмірі 27% річних.

Додаткова угода №5 від 23.11.2009, відповідно до якої банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 7 360 000,00 грн. на поповнення обігових коштів. Позичальник зобов'язується повернути кредит, отриманий з цією додатковою угодою, не пізніше 22.11.2010 на рахунок банку. За надання кредиту позичальник сплачує банку комісію у сумі 11 040,00 грн. Комісія за надання кредиту за цією додатковою угодою, сплачується позичальником у строк, встановлений кредитним договором, на рахунок банку. Процента ставка за кредитом, який надається за цією додатковою угодою, встановлюється у розмірі 27% річних.

В подальшому, сторони уклали додаткову угоду №9 від 14.06.2010, якою пункт 1.1 кредитного договору №49.8.3/10/2009-КЛТ від 23.11.2009 викладено в наступній редакції:

«За цим договором банк надав кредит позичальнику в сумі фактичної заборгованості 61 600 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 22.11.2016».

Додатковою угодою №12 від 09.12.2010 сторони внесли зміни до кредитного договору, а також додаткових угод №1, 2, 3, 4, 5 від 23.11.2009 та погодили викласти п. 3.4.5 кредитного договору в наступній редакції:

«Позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитами зі своїх поточних рахунків на рахунки банку, що вказані в додаткових угодах, в таких сумах та строки, щоб заборгованість за кредитами не перевищувала:

- з 31.01.2015 - 51 575 000,00 грн.;

- з 30.04.2015 - 41 550 000,00 грн.;

- з 31.07.2015 - 31 525 000,00 грн.;

- з 31.10.2015 - 21 500 000,00 грн.;

- з 31.01.2016 - 10 750 000,00 грн.;

- з 30.04.2016 - 0, 00 грн.

Повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 22 листопада 2016 року зі своїх позичкових рахунків на рахунки в банку, що вказані в додаткових угодах.»

Крім того, зазначеною додатковою угодою встановлено наступний графік погашення відсотків по траншам, що надано згідно з додатковими угодами №1, 2, 3, 4, 5 від 23.11.2009:

Період нарахування %відсоток оплати, %Строк оплати20.10.2010-19.11.201150%до 25.11.201020.11.2010-19.12.201050%до 25.12.201020.10.2010-19.01.2011 20.10.2010-19.11.2010 20.11.2010-19.12.2010100% 50% 50%до 25.01.2011

Одночасно, додатковими угодами №12/1 від 09.12.2010, №13 від 17.12.2010, №14 від 10.02.2011, №15 від 03.06.2011, №16 від 01.07.2011 було змінено розміри процентних ставок за кредитами, наданими згідно з додатковими угодами №1, 2, 3, 4, 5 від 23.11.2009, які відповідно до останніх змін становлять 17 % річних.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору №49.8.3/10/2009-КЛТ від 23.11.2009 між позивачем (іпотекодержатель) та відповідачем (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №49.12/10/І154/09 від 23.11.2009, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вороною Т.С., зареєстрований в реєстрі за №1595 (далі - іпотечний договір), відповідно до умов якого іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю торгівельного центру «Фуршет», що складається із: нежитлової будівлі торгівельного центру, А, А1, А2, а, загальною площею 3040,6 кв.м.; котельні, над А2, загальною площею 14,3 кв.м.; трансформаторної підстанції, Б; компресорної, В; навісу, Г; вимощення, І, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., місто Нова Каховка, пр. Дніпровський, будинок №1-ч (один тире че).

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія САС №456527), виданого виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області 10.11.2009 на підставі рішення виконкому Новокаховської міської ради Херсонської області №294 від 27.08.2008, зареєстрованого в реєстрі права власності на нерухоме майно Комунальним підприємством "Каховське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради за №24402969 від 10.11.2009 в книзі №9, номер запису 1168, реєстраційний номер - 28798850.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 0,6666 га, яка знаходиться у оренді іпотекодавця на підставі договору оренди землі, укладеного між іпотекодавцем та Новокаховською міською радою 11.06.2008 (розділ «терміни та визначення» іпотечного договору №49.12/10/І154/09 в редакції договору від 14.06.2010 про внесення змін до іпотечного договору).

Згідно з п. 1.2 іпотечного договору у разі набуття іпотекодержателем підстав для звернення стягнення на майно, у відповідності до положень розділу 4 цього договору, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень договору.

Відповідно до п.п. 1.4, 1.5 іпотечного договору, заставна вартість майна за згодою сторін складає 9 482 000,00 грн. Вартість майна згідно витягу реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством «Каховське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради 11.11.2009 за номером 24418816, становить 12 585 406,00 грн.

Умовами зазначеного договору, зокрема п.п. 3.2.1, 3.2.5, сторони погодили, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно з метою погашення заборгованості боржника за кредитним договором №49.8.3/10/2009-КЛТ від 23.11.2009 у разі набуття такого права згідно з розділом 4 цього договору; здійснити відступлення прав за цим договором без отримання згоди іпотекодавця за умови, що одночасно здійснюється відступлення прав вимоги за кредитним договором.

За змістом іпотечного договору, за рахунок майна іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із усією сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із прострочкою виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, витратами пов'язаними із зверненням стягнення на майно, витратами, пов'язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна, та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення боржником умов кредитного договору, або порушення іпотекодавцем умов цього договору.

Реалізація майна здійснюється іпотекодержателем самостійно шляхом укладення від свого імені договорів купівлі-продажу майна з третіми особами, а у разі звернення стягнення на підставі рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса - в порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку» (п. 4.1, 4.2, 4.5 іпотечного договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання боржником зобов'язань перед іпотекодержателем за кредитним договором. Право іпотеки у іпотекодержателя виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору (п.п. 2.1, 2.2 іпотечного договору).

Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Так, 19.06.2013 між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.06.2013 за №1360, відповідно до якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну. Права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги (п. 2.1, 2.3 договору).

Відповідно до положень розділу 1 «Визначення термінів та тлумачення» договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 «права вимоги» означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умові) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення. «Договір забезпечення» означає кожний договір застави та/або договір поруки, якщо такі укладались.

Цей договір набуває чинності у момент його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і залишатиметься чинними до моменту виконання сторонами своїх обов'язків за ним у повному обсязі (п. 7.1 договору).

Крім того, 19.06.2013 між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було підписано акт приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого, продавець передав, а покупець прийняв права вимоги, зазначені в додатку до цього акту (який є його невід'ємною частиною), що посвідчує факт здійснення відступлення.

Одночасно, відповідно до додатку до вказаного акту, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» отримало право вимоги, зокрема, за кредитним договором №49.8.3/10/2009-КЛТ від 23.11.2009, виконання зобов'язань за яким забезпечено договорами іпотеки, в тому числі іпотечним договором №49.12/10/І154/09 від 23.11.2009.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності акту приймання-передачі прав вимоги є помилковими та такими, що суперечать наявним в матеріалах справи документам.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується той факт, що на виконання умов кредитного договору №49.8.3/10/2009-КЛТ від 23.11.2009 банк надав третій особі грошові кошти в розмірі 61 600 000,00 грн.

Проте, Дочірнє підприємство «Траверс Маркет» належним чином не виконувало покладені на нього зобов'язання за кредитним договором, а саме - в обумовлені договором строки, не здійснювало повернення банку кредиту, процентів за користування кредитом у розмірах та терміни, передбачені умовами кредитного договору та додатковими угодами до нього.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що внаслідок невиконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором №49.8.3./10/2009-КЛТ від 23.11.2009, на момент звернення Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" до суду із позовною заявою, у Дочірнього підприємства «Траверс Маркет», існує заборгованість по кредиту в сумі 61 240 208,95 грн.; по процентах - 13 530 287,42 грн.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Дочірнє підприємство «Траверс Маркет» є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування правових наслідків, встановлених кредитним договором.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.4.9 кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісіями позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або користування кредитами.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за порушення умов кредитного договору щодо своєчасної сплати процентів, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону, в тому числі положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умовам кредитного договору.

Таким чином, є обґрунтованою нарахована позивачем сума пені за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 1 489 073,00 грн.

Твердження відповідача про відсутність у позивача права на стягнення з позичальника пені, оскільки зазначене право не передавалось Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013, є безпідставними, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, у розділі 1 «Визначення термінів та тлумачення» договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 визначення «права вимоги» означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умові) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

За таких обставин, Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» було передано Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013 як право вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, так і право вимоги про стягнення заборгованості за процентами та стягнення пені за несвоєчасне виконання вказаних зобов'язань.

Як передбачено ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»).

Пунктами 4.1, 4.2 іпотечного договору визначено, що за рахунок майна іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із усією сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із прострочкою виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, витратами пов'язаними із зверненням стягнення на майно, витратами, пов'язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна, та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору. Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення боржником умов кредитного договору, або порушення іпотекодавцем умов цього договору.

Частинами першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позивачем було складено та направлено на адреси боржника та іпотекодавця письмове повідомлення-вимогу №18.2-634 від 14.11.2013 відповідно до якого, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» просить погасити заборгованість за кредитним договором станом на 23.10.2013 в розмірі 80 010 435,05 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 61 600 000,00 грн., заборгованість по процентам - 17 677 212,72 грн. та пеня за несвоєчасне погашення процентів - 733 222,33 грн., а також попереджає, що у разі невиконання вказаної вимоги у тридцятиденний строк, кредитор розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказане повідомлення було отримано позичальником 20.11.2013, а іпотекодавцем 22.11.2013, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. Проте, спірна заборгованість погашена так і не була.

Отже, згідно з умовами кредитного договору, іпотечного договору та відповідно до вимог законодавства, позивач набув право задовольнити свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За приписом частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, серед іншого, зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Звертаючись до суду з цим позовом, Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" просить визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Як передбачено ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Водночас щодо вартості предмета іпотеки як предмета реалізації на прилюдних торгах слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього (ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, виходячи зі змісту поняття «ціна» як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», початкова ціна предмету іпотеки в рішенні має бути виражена саме в грошовій формі.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі №6-1935цс15 та від 10.06.2015 у справі №6-449цс15.

З метою визначення дійсної (реальної) вартості предмета іпотеки за іпотечним договором №49.12/10/154/09 (з подальшими змінами та доповненнями) Господарським судом міста Києва ухвалою від 14.04.2015 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Як вбачається з висновку судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №9483/15-43 від 14.12.2015 дійсна (ринкова) вартість нежитлової будівлі торгівельного центру «Фуршет», що складається з нежитлової будівлі торгівельного центру (літера «А», «А1», «А2») загальною площею 3040,6 кв.м.; котельні (літера «над А2»), загальною площею 14,3 кв.м.; трансформаторної підстанції (літера «Б»); компресорної (літера «В»); навісу (літера «Г»); вимощення (літера «І»), що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, будинок №1-ч (один тире «че»), станом на дату проведення дослідження, виходячи із представлених на дослідження матеріалів справи та за результатами натурного огляду, становить 23 041 700,00 гривень з урахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ: 3 840 300,00 гривень.

Разом з тим, суд не приймає до уваги Звіт про незалежну оцінку вартості належного ДП «Строй-Маркет Груп» комплексу будівель і споруд загальною площею 3084,6 кв.м., що розташований за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 1-ч станом на 22.01.2016, відповідно до якого ринкова вартість вказаного майна складає 1297200,00 дол. США, що за курсом НБУ на дату оцінки складає 31 809 600,00 грн., в тому числі 5 301 600,00 грн.

Суд виходить з того, що згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи та не приймається судом в якості належного доказу у справі.

З огляду на зазначене, наявний в матеріалах справи висновок експерта-оцінювача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-оцінка» Проценко О.М., наданий до суду позивачем та складений в результаті експертного дослідження, проведеного за його замовленням, судом не вважається актом судової експертизи.

За таких обставин, зазначений висновок не може прийматись судом до уваги, оскільки експерт-оцінювач про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку судом не попереджався, а тому відсутні підстави вважати його неупередженим та об'єктивним.

У свою чергу, висновок судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №9483/15-43 від 14.12.2015 складений атестованим судовим експертом Свістуновим І.С., який попереджений про кримінальну відповідальність передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України, а тому визнається судом належним та допустимим доказом вартості спірного майна.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, в той час як відповідач вказаних обставин належними та допустимими доказами не спростував.

Враховуючи наведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, дослідивши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача. Витрати, понесені відповідачем на оплату судової експертизи, залишаються за ним же.

Керуючись ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №49.12/10/І154/09 (з подальшими змінами та доповненнями), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вороною Т.С., зареєстрованим в реєстрі за №1595, а саме: нежитлову будівлю торгівельного центру «Фуршет», що складається з нежитлової будівлі торгівельного центру, А, А1, А2, загальною площею 3040,6 кв.м.; котельні над А2, загальною площею 14,3 кв.м.; трансформаторної підстанції, Б; компресорної, В; навісу, Г; вимощення, І, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, б. №1-ч (один тире че) та належить Дочірньому підприємству «Строй-Маркет Груп» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 56-А, ідентифікаційний код 33104229) на праві власності з метою часткового погашення заборгованості, яка виникла у Дочірнього підприємства "Траверс Маркет" (49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Робоча, будинок 23-В, ідентифікаційний код 31170331) за кредитним договором №49.8.3/10/2009-КЛТ від 23.11.2009 перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд.36-Б, ідентифікаційний код 34047020) у загальній сумі 76 259 569 (сімдесят шість мільйонів двісті п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 37 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом - 61 240 208 (шістдесят один мільйон двісті сорок тисяч двісті вісім) грн. 95 коп., сума заборгованості по процентам - 13 530 287 (тринадцять мільйонів п'ятсот тридцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 42 коп., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 1 489 073 (один мільйон чотириста вісімдесят дев'ять тисяч сімдесят три) грн. 00 коп.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною реалізації предмета іпотеки в сумі 23 041 700 (двадцять три мільйони сорок одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ: 3 840 300 (три мільйони вісімсот сорок тисяч триста) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Строй-Маркет-Груп» (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 56-А, ідентифікаційний код 33104229) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 34047020) 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позову - відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 25.02.16

Суддя Грєхова О.А.