Рішення № 56156782, 18.02.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2016 р. Справа № 911/5448/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», м. Київ

до Навчально-дослідного господарства «Ворзель», Київська обл., смт. Ворзель

про стягнення 4728,59 грн.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 0045/16 від 22.01.2016 р.); ОСОБА_2 (дов. № 0047/16 від 22.01.2016 р.);

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

приватне акціонерне товариство «МТС Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до навчально-дослідного господарства «Ворзель» (далі - відповідач) про стягнення 4728,59 грн. за надання послуг звязку, з яких: 1791,31 грн. заборгованості та 2937,28 грн. договірної санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо оплати наданих позивачем відповідачу послуг рухомого (мобільного) телефонного звязку/безпровідного доступу до мережі Інтернет на підставі заявок №4636924, №4636925, №4636926, №4636928, №4636937, №4636939, №4636948, №4636964, №4636967, №4636971, №4636984, договорів №6473334 від 31 жовтня 2013 року, №6473345 від 31 жовтня 2013 року, №6473346 від 31 жовтня 2013 року, додаткових угод до договорів про надання послуг мобільного звязку №4636925 від 3 березня 2009 року, №4636967 від 3 березня 2009 року, №4636939 від 3 березня 2009 року, №4636928 від 3 березня 2009 року та №4636924 від 3 березня 2009 року, у звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за надані позивачем послуги у сумі 1791,31 грн. В звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем нараховано відповідачу 2937,28 грн. договірної санкції.

Представники позивача в судових засіданнях 19 січня 2016 року, 02 лютого 2016 року та 18 лютого 2016 року підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 19 січня 2016 року, 02 лютого 2016 року та 18 лютого 2016 року не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення потового відправлення, виплату поштового переказу №01032 49956191, №01032 53392081 та №01032 50039437. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На підставі заявок №4636924, №4636925, №4636926, №4636928, №4636937, №4636939, №4636948, №4636964, №4636967, №4636971, №4636984, договорів №6473334 від 31 жовтня 2013 року, №6473345 від 31 жовтня 2013 року, №6473346 від 31 жовтня 2013 року, додаткових угод до договорів про надання послуг мобільного звязку №4636925 від 3 березня 2009 року, №4636967 від 3 березня 2009 року, №4636939 від 3 березня 2009 року, №4636928 від 3 березня 2009 року та №4636924 від 3 березня 2009 року, укладених між приватним акціонерним товариством «МТС Україна» та навчально-дослідним господарством «Ворзель» виникли господарські зобовязання, відповідно до яких, позивач зобовязався надавати відповідачу послуги рухомого (мобільного) телефонного звязку/безпровідного доступу до мережі Інтернет, а відповідач зобовязався приймати вказані послуги та оплачувати їх вартість.

Судом встановлено, що ряд договорів, а саме: №4636924, №4636925, №4636926, №4636928, №4636937, №4636939, №4636948, №4636964, №4636967, №4636971, №4636984 від 03.03.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено у формі заяв.

Згідно з ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

У відповідності до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до пункту 2.5 Умов користування мережами мобільного звязку (далі - умови) (розміщених на веб-сайті http://www.mts.ua/ru/support/faq/95-usloviya-polzovaniya-setyami-mobilnoj-svyazi) договір з абонентами, укладений в усній формі, є публічним, і є чинним з моменту активації обраного абонентом стартового пакету. Умови такого договору викладені в цих умовах користування, тарифних планах вибраних стартових пакетів та супроводжувальною довідковою інформацією. Умови користування є публічною пропозицією укласти договір.

Пунктом 2.6 умов встановлено, що абонент, який отримує послугу без укладання Договору/Угоди в письмовій формі, може зареєструватися в оператора, надавши йому персональні дані згідно із законом у порядку, встановленому НКРЗІ.

Відповідно до пункту 2.7 умов для активації стартового пакету абоненту необхідно розпакувати стартовий пакет, вилучити СІМ картку, вставити в кінцеве обладнання і здійснити перший дзвінок. Активація стартового пакету означає згоду абонента з умовами користування та умовами обраного ним тарифного плану.

Як зазначається позивачем, заявки №4636924, №4636925, №4636926, №4636928, №4636937, №4636939, №4636948, №4636964, №4636967, №4636971, №4636984 від 03.03.2009 р. було активовано 01.04.2009 р.

Судом встановлено, що з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги звязку, відповідачеві було присвоєно особовий рахунок №1.12071895.

На підтвердження факту укладання та виконання сторонами відповідних договорів свідчить долучена до матеріалів справи роздруківка платежів та балансу абонента (навчально-дослідного господарства «Ворзель»), з якої вбачається, що відповідач оплачував надані йому послуги згідно вказаних договорів, до моменту відключення.

21.03.2013 р. та 30.05.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткові договори до договорів (заяв) №4636925, №4636967, №4636939, №4636928 та №4636924.

Відповідно до умов вказаних додаткових угоди, заяви №4636925, №4636967, №4636939, №4636928 та №4636924 іменуються як «Основний договір».

Згідно із пунктами 1.1 додаткових угод, цю додаткову угоду укладено терміном на 365 календарних днів, починаючи з дати її підписання сторонами, протягом яких абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою оператора з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, період дії цієї додаткової угоди продовжується на весь строк, протягом якого надання послуг було призупинено.

Відповідно до пунктів 1.3 додаткових угод забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання оператором своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. На підставі ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.

Також, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено наступні договори: №647334 від 31 жовтня 2013 року, №6473345 від 31 жовтня 2013 року, №6473346 від 31 жовтня 2013 року.

Вказані договори є ідентичними по суті і за їх умовами сторони узгодили, зокрема, наступне:

- оператор згідно з Договором надає абоненту послуги мобільного зв'язку в межах України згідно з ліцензією серії АВ № 546038 від 17.06.2010 Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором оператора (пункт 1.1 Договорів);

- загальні умови надання послуг у повному обсязі визначаються умовами користування мережами мобільного зв'язку оператора, які є невід'ємною частиною даного Договору. Надання послуг за цим Договором починається після внесення абонентом на підставі відповідного рахунку оператора повної суми первинного авансу та його зарахування на особовий рахунок абонента (пункти 1.2 та 1.3 Договорів);

- абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі мобільного зв'язку оператора по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку (збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента). Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом. Абонент зобов'язаний сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу (пункти 5.2 та 5.4 Договорів);

- розрахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує будь-яким доступним способом відповідно до законодавства. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому випадку до моменту фактичного використання авансу (пункт 6.3 Договорів);

- даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Строк даного договору складає один рік з моменту набуття ним чинності. Якщо за 30 днів до закінчення цього договору жодна зі сторін письмово не заявить про намір розірвати договір, то він вважається продовженим ще на один календарний рік на тих самих умовах. Така пролонгація строку даного договору можлива без обмеження терміну (пункти 8.1 - 8.3 Договорів);

- договір припиняється, якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом трьох місяців після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених умовами користування (пункт 9.1 Договорів).

Свої зобовязання за вказаними вище договорами позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу послуги мобільного звязку замовлені останнім, що підтверджується наданими позивачем рахунками та роздруківкою платежів та балансу абонента, однак відповідач порушив передбачені договорами та Законом України «Про телекомунікації» умови щодо своєчасної оплати отриманих послуг в період з 30.11.2013 року по 31.03.2014 року, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість з оплати послуг мобільного звязку за вказаними договорами в сумі 1791,31 грн.

На підставі викладеного та відповідно до умов вказаних договорів 26.04.2014 року відповідача було відключено від мережі звязку позивача.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу претензію № С 1.12071895/05 від 25.05.2015 року, в якій просив терміново погасити прострочену заборгованість та попередив, що у випадку несплати останньої буде змушений звернутися до суду. Відповідач відповіді не надіслав, коштів не сплатив.

Згідно зі ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

Умовами надання телекомунікаційних послуг є: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Статтею 68 Закону України «Про телекомунікації» визначено порядок розрахунків за телекомунікаційні послуги, а саме, передбачено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

У разі невикористання авансу протягом розрахункового періоду залишок суми коштів переноситься на наступний розрахунковий період, якщо інше не передбачено договором. Списання оператором або провайдером телекомунікацій залишку суми коштів абонента, в тому числі на свою користь, забороняється.

Статтею 33 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладені між сторонами договори за правовою природою є договорами про надання послуг, за яким, згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 1791,31 грн. за зазначеними вище договорами, що відповідачем не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1791,31 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення договірних санкцій, встановив, що він здійснений арифметично вірно, заявлені позивачем до стягнення суми відповідають обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 2937,28 грн. договірної санкції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з навчально-дослідницького господарства «Ворзель» (08296, Київська область, смт. Ворзель, вул. Крупської, 2, код 04687040) на користь приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код 14333937) 1791,31 грн. (одна тисяча сімсот девяносто одна грн. 31 коп.) заборгованості, 2937,28 грн. (дві тисячі девятсот тридцять сім грн. 28 коп.) договірної санкції та 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 29.02.2016 р.