Рішення № 56156672, 24.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.2016 Справа № 905/3099/15

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Філімонової О.Ю., суддів: Левшиної Я.О., Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» м. Нікополь Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь Донецька область

про стягнення пені у розмірі 166999,01 грн., 3% річних у розмірі 8349,95 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1-довіреність №299-4016 від 31.12.2014р.

від відповідача: не явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» м. Нікополь Дніпропетровська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь Донецька область про стягнення пені у розмірі 166 999,01 грн., 3% річних у розмірі 8349,95грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконані належним чином зобовязання по договору поставки №151502/1406393 від 05.12.2014р. (тобто виконано оплату товару за договором з порушенням передбаченого строку).

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 526, 530, 549-551, 611,625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 20, 193, 216-220, 224-226, 230, 265, 267 Господарського кодексу України.

По електроній пошті 11.01.2016р. від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання 15.01.2016р. в режимі відео конференції. Надане клопотання не було прийнято до уваги, оскільки ухвалою від 06.01.2016р. на підставі вимог ст.89 Господарського процесуального кодексу України, виправлена описка, яка була допущена в ухвалі про порушення провадження від 17.11.2015р. по справі №905/3099/15.Судове засідання було призначене на 11.01.2016р. Інших клопотань про проведення судового засідання в режимі відео конференції від представника відповідача не надходило до суду.

Відповідачем 09.02.2016р. наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та відстрочити виконання рішення суду.

11.02.2016р. від позивача надійшли заперечення на відзив.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» м. Нікополь (постачальник) та Публічним акціонерним товариством

«Металургійний комбінат «Азовсталь» м.Маріуполь (покупець) укладено договір поставки №151502/1406393.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити згідно п.3.4. даного договору феросплави (далі-товар), протягом строку з 01 травня 2015 року по 31 серпня 2015 року, на умовах, у кількості та в строки, вказані в специфікаціях до даного договору, які є його невідємною частиною.

Згідно з п.2.1. договору, поставка товару по даному договору здійснюється на умовах СРТ, залізнична станція Сартана Донецької залізниці.

Вантажоотримувач: ПАТ «МК «Азовсталь», 87500, м.Маріуполь, Донецька область, вул.Лепорського, 1, Україна. Код-3168,

Станція призначення: ст.Сартана Донецької залізниці, код станції-484809.

Вантажовідправник: ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», Україна, 53200, м.Нікополь, Дніпропетровська область, вул.Електрометалургів, 310. Станція Нікополь, Придніпровської залізниці, код станції:466001, код Вантажовідправника:3925.

Виробник: ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», Україна, 53200, м.Нікополь, Дніпропетровська область, вул.Електрометалургів, 310. Станція Нікополь, Придніпровська залізниця, код станції: 466001, код Вантажовідправника: 3925.

Виробник: GEORGIAN MANGANESE LLC, 9 SAKARHNO STREET, ZESTAFONI, 2000, GEORGIA.

Вантажовідправник та виробник: ПАТ «Стаханівський завод феросплавів», 94000, м.Стаханів, Луганська область Станція Стаханов, Донецька залізниця, код станції-495409, код вантажовідправника: 7173.

Вантажовідправник та виробник: ПАТ «Запорізький завод феросплавів», 69035, м.Запоріжжя, вул.Діагональна, 11. Станція Запоріжжя-Ліве, Придніпровська залізниця, п/шлях вантажовідправника, код станції-460005, код вантажовідправника-1204.

Можлива поставка товару на умовах ФСА (FCA), склад вантажовідправника, автотранспортом покупця.

Партією поставки товару по даному договору є кількість товару, відвантаженого для перевезення по одній залізничній накладній.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що датою поставки товару, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції вантажовідправника згідно п.2.1. постачальник приймає на себе зобовязання по організації та оплаті транспортировки та супроводження товару на шляху його прямування. Постачальник несе ризик випадково втрати та/або порчі товару до моменту прибуття товару на залізничну станцію Сартана Донецької залізниці, що підтверджується штемпелем залізничної станції на залізничній накладній. Покупець зобовязаний протягом 2-х робочих днів з дати прибуття товару, направити за допомогою факсимільного та/або електронного звязку, з подальшою відправкою кур`єрською поштою на адресу постачальника, завірену покупцем копію залізничної накладної зі штемпелем залізничної станції Сартана Донецької залізниці.

Відповідно до п.3.4. договору, покупець здійснить оплату товару, який поставляється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти (тридцяти) банківських днів з дати поставки товару. Постачальник повідомляє покупця про дату поставки товару шляхом передачі за допомогою електронного або факсимільного звязку наступних документів: -рахунка постачальника,- копії залізничної квитанції, -сертифіката якості, у відповідності з п.3.9. даного договору.

Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. (п.3.7. договору).

Згідно з п.4.5. договору, прийомка товару за якістю здійснюється на складі покупця у відповідності з «Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю» №П-7, затвердженої Держарбітражем у 1996 році, з наступними змінами.

У разі порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених даним договором поставки, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, за кожний день прострочки оплати (п.7.6. договору).

Відповідно до п.8.6. договору, даний договір вступає в силу з 01 травня 2015 року, та діє до 31 листопада 2015 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання взятих на себе обовязків за договором.

Крім того, до договору поставки №151502/1406393 від 05.12.2014р.:

1) 30.04.2015р. були підписані специфікації №1, №2, №3, №4;

2) 02.06.2015р. специфікація №5.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір №151502/1406393 від 05.12.2014р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №151502/1406393 від 05.12.2014р., на підставі залізничних накладних:

1)№ 46619227 - 31.05.2015р. була здійснена поставка товару відповідачу на суму 1293382,13грн. Кінцевий строк оплати товару відповідно до умов договору 10.07.2015р.

2)№ 46619250, №46619284, №46619359, №46619219, №46619268, №46619342, №46619193, №46619243, №46619276, №46619292, №67382309, №46619300, №46619201, №46619318 31.05.2015р. була здійснена поставка товару відповідачу на суму 21768078,94грн. Кінцевий строк оплати товару відповідно до умов договору 10.07.2015р.

3)№ 46666251, №46666277, №46666228, №46666236 31.05.2015р. була здійснена поставка товару відповідачу на суму 7518108,35грн. Кінцевий строк оплати товару відповідно до умов договору 10.07.2015р.

4)№ 46878187, №46878237, №46878203, №46878211, №46878245, №46878229, №46878153, №46878252, №46878260 08.06.2015р. була здійснена поставка товару відповідачу на суму 14815293,41грн. Кінцевий строк оплати товару відповідно до умов договору 17.07.2015р.

5)№ 47214192, №47214200, №47214127, №47214093, №47214150, №47214143 17.06.2015р. була здійснена поставка товару відповідачу на суму 10391275,30грн. Кінцевий строк оплати товару відповідно до умов договору 28.07.2015р.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 8349,95грн., та пеню у розмірі 166999,01грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє повністю: 1) рахунок 291: за період з 11.07.2015р. по 17.07.2015р. на суму 1293382,13грн. 3% річних у розмірі 744,14грн.; 2) рахунок 292: за період з 11.07.2015р. по 16.07.2015р. на суму 21768078,94грн. 3% річних у розмірі 10734,94грн.; за період з 17.07.2015р. по 17.07.2015р. на суму 16199999,97грн. 3% річних у розмірі 1331,51грн.; з 18.07.2015р. по 21.07.2015р. на суму 3399999,97грн. 3% річних у розмірі 1117,81грн.; з 21.07.2015р. по 21.07.2015р.на суму 3399999,97грн. 3% річних 279,45грн. 3) рахунок 319: за період з 11.07.2015р. по 17.07.2015р. на суму 7518108,35грн. 3% річних у розмірі 4325,49грн.; 4) рахунок 348: за період з 18.07.2015р. по 21.07.2015р. на суму 14815293,41грн. 3% річних у розмірі 4870,78грн.; за період з 21.07.2015р. по 23.07.2015р. на суму 2400000,00грн. 3% річних у розмірі 591,78грн.; 5) рахунок 544: за період з 29.07.2015р. по 31.07.2015р. на суму 10391275,30грн. 3% річних у розмірі 2562,23грн.; за період з 01.08.2015р. по 06.08.2015р. на суму 4999999,94грн. 3% річних у розмірі 2465,75грн., всього 3% річних у розмірі 29023,88грн.

Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягають 3% річні у розмірі 8349,95грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє повністю: 1) рахунок 291: за період з 11.07.2015р. по 17.07.2015р. на суму 1293382,13грн. пеня у розмірі 14882,75грн.; 2) рахунок 292: за період з 11.07.2015р. по 16.07.2015р. на суму 21768078,94грн. пеня у розмірі 214698,86грн.; за період з 17.07.2015р. по 17.07.2015р. на суму 16199999,97грн. пеня у розмірі 26630,14грн.; з 18.07.2015р. по 21.07.2015р. на суму 3399999,97грн. пеня у розмірі 22356,16грн.; з 21.07.2015р. по 21.07.2015р. на суму 3399999,97грн. пеня у розмірі 5589,04грн. 3) рахунок 319: за період з 11.07.2015р. по 17.07.2015р. на суму 7518108,35грн. пеня у розмірі 86509,74грн.; 4) рахунок 348: за період з 18.07.2015р. по 21.07.2015р. на суму 14815293,41грн. пеня у розмірі 97415,63грн.; за період з 21.07.2015р. по 23.07.2015р. на суму 2400000,00грн. пеня у розмірі 11835,62грн.; 5) рахунок 544: за період з 29.07.2015р. по 31.07.2015р. на суму 10391275,30грн. пеня у розмірі 51244,65грн.; за період з 01.08.2015р. по 06.08.2015р. на суму 4999999,94грн. пеня у розмірі 49315,07грн., всього пеня у розмірі 580477,66грн.

Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 166999,01грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відстрочити виконання рішення до 31.03.2016р.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання щодо відстрочення виконання судового рішення строком до 31.03.2016р. з огляду на наступне.

За приписами ст. 83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право відстрочити виконання рішення.

Часиною 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17 жовтня 2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Пунктом 7.2 вищезазначеної постанови визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Однак, наведені відповідачем обставини, які покладені в основу обґрунтування клопотання про відстрочку виконання рішення не є винятковими обставинами у розумінні ст. 121 ГПК України, тому судом відмовлено у відстроченні виконання даного рішення.

Слід зазначити, що погіршення показників прибутковості відповідача, не є підставою для звільнення його від виконання його зобов'язань, оскільки відповідно до ст.42 ГК України, підприємництво - це діяльність на власний ризик. Крім того, невиконання відповідачем своїх зобов'язань призводить до погіршення фінансового стану позивача.

Заявником не вказується вагомої причини, яка ускладнює виконання рішення, а також не додано до заяви про виконання рішення жодного вагомого доказу в підтвердження того, що рішення по даній справі може бути виконано.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500 Донецька область, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200 Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 310, ЄДРПОУ 00186520) 3% річних у розмірі 8349 (вісім тисяч триста сорок дев`ять)грн. 95коп., пеню у розмірі 166999 (сто шістдесят шість тисяч девятсот девяносто дев`ять) грн.01коп., судовий збір у розмірі 2630 (дві тисячі шістсот тридцять) грн.23коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя О.Ю. Філімонова

Суддя М.В. Сажнева

Суддя Я.О. Левшина

Дата складання повного тексту рішення 26.02.2016 року.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу