Рішення № 56156602, 24.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.2016 Справа № 905/3706/15

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Бояровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «IP COM», м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1», м. Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 91842,12 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 06.01.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю №ББУ/ДУ154/СЛ/15 від 10.12.2015р.;

від третьої особи: не зявився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «IP COM», м. Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1», м. Київ про стягнення заборгованості у розмірі 91842,12 грн., а саме: 79200,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 761,62 грн., інфляційних витрат у розмірі 1091,94 грн., пені у розмірі 10788,56 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №1301-ДУ-УМТС від 15.06.2015р., специфікація від 16.06.2015р. до договору №1301-ДУ-УМТС від 15.06.2015р., видаткова накладна №10221 від 14.08.2015р., довіреність №83 від 13.08.2015р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Через канцелярію суду надав пояснення №31 від 18.02.2016р., в яких просить долучити до матеріалів справи додаткові документи та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та посилається на те, що стосується договору факторингу третя особа з регресом №Ф-КНА-47, укладеному 15.10.2014р. між позивачем та ПАТ «ПУМБ», то цей договір немає жодного відношення для вирішення справи по суті, оскільки від укладався з метою факторингового фінансування Банком Позивача за плату на умовах факторингу з регресом. Згідно даного договору ПАТ «ПУМБ» зобовязалось передати грошові кошти в розпорядження Позивача за плату, а Позивач відступає свої права вимоги за контрактом (контрактами) в повному обсязі. Під контрактом розуміється договір купівлі-продажу/поставки, тощо укладений між позивачем і боржником, на підставі якого після виконання позивачем своїх зобовязань виникають права вимоги Позивача (або Банком за фактом відступлення) до боржника. Під правом вимоги розуміється право позивача, яке відступається Банку, вимагати від боржника сплатити визначену умовами контракту грошову суму в рахунок оплати поставленого майна та всі інші платежі згідно контракту. Виходячи з наведеного, та згідно листа ПАТ «ПУМБ» вих.№КНА-54.4/152 ід 16.02.2016р., (Додаток №5) ПАТ «ПУМБ», як фактор, не має обовязку сплачувати за поставлену продукцію Позивачу замість Відповідача. Також, через канцелярію суду надав заяву №29 від 16.02.2016р. про збільшення позовних вимог з додатками, а саме: 3% річних у розмірі 852,76 грн., інфляційних витрат у розмірі 1814,57 грн., пені у розмірі 12507,09 грн.

Судом задоволена заява про збільшення розміру позовних вимог.

Сума заборгованості з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог становить 79200,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 852,76 грн., інфляційних витрат у розмірі 1814,57 грн., пені у розмірі 12507,09 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Через канцелярію суду надав відзив від 24.02.2016р. на позовну заяву, в який просить відмови у задоволенні розміру позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився. Документів витребуваних ухвалою про відкладення справи від 10.02.2016р. не надав.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

15.06.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «IP COM» (надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (надалі Покупець) був укладений договір поставки №1301-ДУ-УМТС (надалі Договір), відповідно до якого постачальник зобовязується поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (надалі Продукція), в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі і специфікаціях, які є невідємними частинами до цього договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. Договору, Покупець зобовязується прийняти та оплатити поставлену в його власність Продукцію відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.8.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015р., але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим договором.

Умовами п.4.1. Договору, поставка Продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристики і в строки, погоджені Сторонами в Специфікаціях до цього Договору.

Приписами п.4.2. Договору, умови поставки Продукції DDP, відповідно «Інкотермс 2010», з обліком і обмовок, що містяться в цьому Договорі і/або відповідних Специфікаціях до Договору.

Згідно п.4.3. Договору, на доказ поставки Постачальник зобовязаний надати Покупцю по Акту прийому-передачі, підписаним уповноваженими представниками Сторін, наступні товарно-супровідні документи:

-рахунок-фактура;

-податкова накладна;

-видаткова накладна;

- відповідні товарно-транспортні накладні (залізнична (товарно-транспортна) накладна);

-сертифікат якості та/або паспорт;

-сертифікат відповідності (у випадку, якщо продукція підлягає обовязковій сертифікації).

Відповідно п.5.1. Договору, загальна сума договору визначається загальною сумою усіх Специфікацій, але не більше 1000000,00 грн. з ПДВ, та може бути збільшена згідно додатковим угодам до договору.

Умовами п.5.2. Договору, ціни на поставлену Постачальником Продукції встановлюються Сторонами у відповідності до специфікацій до цього договору.

Згідно п.5.4. Договору, розрахунки за поставлену Постачальником Продукції до цього договору здійснюється Покупцем в порядку і строки узгоджені сторонами у відповідних специфікації, що є невід'ємною частиною Договору. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку Покупця.

На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу продукцію відповідно до специфікації від 16.06.2015р. до договору №1301-ДУ-УМТС від 15.06.2015р., належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», підтверджується видатковою накладною №10221 від 14.08.2015р., належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи, з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб. Означена накладна підписана сторонами без заперечень. Повноваження представника отримувача підтверджена відповідною довіреністю №83 від 13.08.2015р., належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобовязань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обовязок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію не оплатив.

Загальна сума заборгованості за поставлений товар становить 79200,00 грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач існуючий борг у розмірі 79200,00 грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 852,76 грн., інфляційних витрат у розмірі 1814,57 грн., відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 852,76 грн. за період з 17.10.2015р. по 24.02.2016р., інфляційних витрат у розмірі 1814,57 грн. з 01.10.2015р. по 31.01.2016р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 12507,09 грн., відповідно до п.6.8. Договору.

Відповідно до ст. ст. 216 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.6.8. Договору, передбачено, що у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно оплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно не оплаченої продукції.

Таким чином, умовами договору сторони передбачили нарахування пені за невиконання зобовязання з оплати отриманого товару та за неналежне виконання зобовязання щодо оплати поставленого товару.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобовязання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Заявлений до стягнення розмір пені у розмірі 12507,09 грн. за період з 17.10.2015р. по 24.02.2015р., відповідно до п.6.8. Договору, суд перевірив на правильність розрахунку, дійшов висновку про те, що розмір пені перевищує 5% вартості продукції, тому належний до стягнення розмір пені становить 3960,00 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення пені у розмірі 8547,09 грн. задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймається так, як вони спростовуються матеріалами справи. Договір факторингу з регресом №Ф-КНА-47 від 15.10.2014р. укладався між позивачем та третьою особою, ПАТ «ПУМБ», та не має жодного відношення до цієї справи.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 655, 692 , п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «IP COM», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1», м. Київ про стягнення заборгованості у розмірі 94374,42 грн., а саме: 79200,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 852,76 грн., інфляційних витрат у розмірі 1814,57 грн., пені у розмірі 12507,09 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, б.1; код ЄДРПОУ 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «IP COM» (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 31 Б; код ЄДРПОУ 32338465) заборгованість у розмірі 79200,00 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 852,76 грн., інфляційних витрат у розмірі 1814,57 грн., пені у розмірі 3960,00 грн., судовий збір у розмірі 1287,36 грн.

В вимогах в частині стягнення пені у розмірі 8547,09 грн. відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2016р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99