Рішення № 56156459, 24.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.16 Справа № 904/2876/14За позовом: публічного акціонерного товариства "Юніон ОСОБА_1", м. Одеса

до відповідача-1: Дніпропетровського міського управління ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Державної казначейської служби України, м. Київ

про стягнення 20 800 доларів США та 14 915,38грн.

Головуючий колегії, суддя: ЄвстигнеєваН.М.

Суддя: Золотарьова Я.С.

Суддя: Ліпинський О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність №40 від 01 лютого 2016 року, представник

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

29 квітня 2014 року публічне акціонерне товариство "Юніон ОСОБА_1" звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 19470/14 від 16.12.2014, а.с. 162 том. 1), просить стягнути з ОСОБА_2 управління МВС України в Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління грошові кошти у розмірі 20 800,00 доларів США, що еквівалентно 239 467,28 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 5 911,82 грн. та 3 % річних у розмірі 9 003,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 2010 року по 2011 рік Банком здійснювались дії із співробітництва з органами внутрішніх справ України в особі Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області, що полягали у сприянні проведення оперативних заходів співробітниками ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. Для сприяння в проведенні оперативних заходів на підставі листів ГУМВС України в Дніпропетровській області за підписами начальника Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області та т.в.о. начальника Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області Банком були видані грошові кошти оперуповноваженому ОСОБА_4 у сумі 20 800,00 доларів США та 173 000,00грн. Своєчасність повернення вказаної грошової суми була гарантована листами Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області. Проте, в зазначений в гарантійних листах строк грошові кошти повернуті не були. Відповідач просив продовжити термін повернення грошових коштів на строк до 31.07.2013, проти чого позивач не заперечував. У звязку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобовязань, позивач нарахував на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України втрати від інфляції у сумі 5 911,82грн. та три відсотки річних у сумі 9 003,56грн.

Відповідач-1, Головне управління МВС України в Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління, проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що оперуповноваженим ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_4 по службовому посвідченню від публічного акціонерного товариства "Єкатеринославський комерційний банк" одержано грошові кошти, які в подальшому були використані при проведенні оперативних заходів з метою документування тяжких злочинів, що призвело до порушення кримінальних справ. Так, кошти у сумі 12 000 доларів США, які були отримані в ПАТ "Єкатеринославський комерційний банк" для документування тяжкого злочину, на теперішній час визнані речовим доказом у кримінальній справі №64109066, по обвинуваченню ОСОБА_5 Справа знаходиться в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, остаточного рішення по суті не прийнято. Грошові кошти у сумі 173 000,00грн. були отримані в Банку для документування тяжкого злочину, на теперішній час визнані речовим доказом у кримінальній справі №41119004 по обвинуваченню ОСОБА_6 Справа розглядається Петриківським районним судом Дніпропетровської області, остаточного рішення по справі не прийнято. Грошові кошти у сумі 8 800 доларів США є речовим доказом у кримінальній справі №64119004 по обвинуваченню ОСОБА_7, остаточне рішення по даній справі не винесено. Відповідач-1 посилається на те, що звертався до позивача з проханням продовжити строки повернення грошових коштів до винесення обвинувальних вироків судами, після чого кошти терміново будуть повернуті Банку. Предметом позовних вимог Банку є грошові кошти, які залучені до вищезазначених кримінальних справ в якості речових доказів, порядок повернення цих коштів був розяснений Управлінням в листах від 4.05.2013 за вих. №32/861, №32/862. У звязку з наведеним, відповідач-1 вважає себе неналежним відповідачем по справі. Також відповідач-1 зазначає, що вирішення питання про повернення грошових коштів, визнаних речовими доказами по кримінальних справах, можливе лише одночасно з постановленням судових рішень в порядку Кримінально-процесуального кодексу України. Наведені обставини, на думку відповідача-1, є підставою для зупинення провадження у даній справі на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України. Також, кошторисом доходів та видатків на 2014 рік кошторисні призначення на оплату втрат від інфляції, трьох відсотків річних та судових витрат не передбачено. Заборгованість по заявленим позивачем сумам не значиться на обліку ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області (головуючий колегії, суддя Мельниченко І. Ф., члени колегії - судді: Бєлік В. Г., Петренко Н. Е.) від 25.11.2014 залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Державну казначейську службу України.

Відповідач-2, Державна казначейська служба України, відзиву на позов не надала, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до даних ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 07.12.2015 за №21499861 станом на 07.12.2015 назва юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 08670964 Дніпропетровське міське управління ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, у звязку з чим господарський суд вважає за необхідне привести у відповідність із зазначеним найменування відповідача-1 - ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та зазначити вірну назву відповідача-1 - Дніпропетровське міське управління ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.

Ухвалою господарського суду дніпропетровської області від 15.07.2014 у справі №904/2876/14 призначено колегіальний розгляд справи у складі колегії трьох суддів: головуючий колегії, суддя: Мельниченко І. Ф., члени колегії - судді: Бєлік В. Г., Петренко Н. Е.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2015 №734 у зв'язку із перебуванням судді Мельниченко І. Ф. у відпустці, відповідно до пункту 7 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено повторний автоматизований розподіл для визначення судді з метою заміни судді, що вибув по вх. № 4-2830/14 справи 904/2876/14, за результатами якого, справу передано для розгляду судді Євстигнеєвій Н. М.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.08.2015, справу № 904/2876/14 передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя - Євстигнеєва Н. М., судді: Бєлік В. Г., Петренко Н. Е.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2015 №745, у зв'язку із перебуванням судді Бєлік В.Г. у відпустці, відповідно до пункту 7 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено повторний автоматизований розподіл для визначення судді з метою заміни судді, що вибув по вх. № 4-2830/14 справи 904/2876/14.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.08.2015, справу № 904/2876/14 передано для розгляду колегії суддів: головуючий колегії, суддя - Євстигнеєва Н. М., судді: Петренко Н. Е., Рудовська І. А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2015 року задоволено заяву члена колегії судді Рудовської І.А. про самовідвід.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2015 №1086, у зв'язку із заявленою заявою судді Рудовської І.А. про самовідвід від розгляду справи, відповідно до пункту 7 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено повторний автоматизований розподіл для визначення судді з метою заміни судді, що вибув по вх. № 4-2830/14 справи 904/2876/14.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.11.2015, справу № 904/2876/14 передано для розгляду колегії суддів: головуючий колегії, суддя - Євстигнеєва Н. М., судді: Петренко Н. Е., Золотарьова Я.С.

Ухвалою господарського суду дніпропетровської області від 09 листопада 2015 року справу №904/2876/14 прийнято до провадження в колегіальному складі та призначено до розгляду в засіданні на 07 грудня 2015 року.

Ухвалою господарського суду від 07.12.2015 термін розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладений на 11.01.2016.

Розгляд справи був відкладений з 11.01.2016 на 25.01.2016.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2016 №52, у зв'язку із перебуванням судді Петренко Н.Е. 25 січня 2016 року у відпустці, відповідно до пункту 7 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" призначено повторний автоматизований розподіл для визначення судді з метою заміни судді, що вибув по вх. № 4-2830/14 справи 904/2876/14.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.01.2016, справу № 904/2876/14 передано для розгляду колегії суддів: головуючий колегії, суддя - Євстигнеєва Н. М., судді: Золотарьова Я.С., Ліпинський О.В.

Ухвалою господарського суду від 27.01.2016 справу № 904/2876/14 прийнято до провадження в колегіальному складі: головуючий колегії, суддя - Євстигнеєва Н. М., судді: Золотарьова Я.С., Ліпинський О.В., розгляд справи призначено на 24.02.2016.

У судовому засіданні 24.02.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 ГПК України).

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні-листопаді 2010 року та січні 2011 року Головне управління МВС України в Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління, м. Дніпропетровськ звернулося до публічного акціонерного товариства "Катеринославський комерційний банк" (правонаступником публічного акціонерного товариства "Катеринославський комерційний банк" з усіх прав та зобовязань, коштів та майна відповідно до п.1.1. Статуту є публічне акціонерне товариство "Юніон ОСОБА_1" (а.с.32-35, т.1)) з проханням надати грошові кошти для проведення оперативних заходів співробітниками ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області:

- листом від 12.10.2010 за вих. №32/2202 (а.с.12, т.1) Головне управління МВС України в Дніпропетровській області просило надати співробітнику оперуповноваженому ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_4 по службовому посвідченню грошові кошти у сумі 12 000 доларів США строком з 12.10.2010 до 25.10.2010;

- листом від 05.11.2010 за вих. №32/2337 (а.с.13, т.1) Головне управління МВС України в Дніпропетровській області просило надати співробітнику оперуповноваженому ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_4 по службовому посвідченню грошові кошти у сумі 29 000,00грн. строком з 05.11.2010 до 25.11.2010;

- листом від 11.01.2011 за вих. №32/51 (а.с.14, т.1) Головне управління МВС України в Дніпропетровській області просило надати співробітнику оперуповноваженому ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_4 по службовому посвідченню грошові кошти у сумі 8 800,00доларів США строком з 11.01.2011 до 21.01.2011;

- листом від 20.01.2011 за вих. №32/54 (а.с.15, т.1) Головне управління МВС України в Дніпропетровській області просило надати співробітнику оперуповноваженому ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_4 по службовому посвідченню грошові кошти у сумі 144 000,00грн. строком з 20.01.2011 до30.01.2011.

Своєчасність повернення грошових коштів, у сумах, зазначених в наведених вище листах, було гарантовано.

Для сприяння в проведенні оперативних заходів на підставі листів ГУМВС України в Дніпропетровській області за підписами начальника Дніпропетровського міського управління ГУ ВС України в Дніпропетровській області (ОСОБА_8О.) та т.в.о. начальника Дніпропетровського міського управління ГУ ВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 публічним акціонерним товариством "Катеринославський комерційний банк" були надані грошові кошти у загальній сумі 20 800,00доларів США та 173 000,00грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами:

№90_19 від 12 жовтня 2010 року на суму 12 000,00доларів США (а.с.16, т.1),

№90_35 від 05 листопада 2010 року на суму 29 000,00грн. (а.с.17, т.1),

№90_29 від 11 січня 2011 року на суму 8 800,00доларів США (а.с.18, т.1),

№90_90 від 21 січня 2011 року на суму 144 000,00грн. (а.с.19, т.1).

В строки, які зазначені відповідачем -1 в листах про надання грошових коштів, зобовязання щодо повернення грошових коштів не виконане.

Публічне акціонерне товариство "Юніон ОСОБА_1" неодноразово зверталося до відповідача-1 з проханням повернути отримані грошові кошти.

Так, 22.03.2013 на імя начальника Дніпропетровського міського управління ГУ ВС України в Дніпропетровській області направлена заява за вих. №01/420 від 21.03.2013 (а.с.26, т.1), заява від 24.04.2013 за вих. №01/608 (а.с.28, т.1) про повернення отриманих грошових коштів у найкоротший термін.

У відповідь на звернення позивача, відповідач-1 повідомив, що зазначені грошові кошти використовуються як речові докази по кримінальним справам, по цим справам не винесено остаточного обвинувального вироку та просив продовжити термін повернення грошових коштів на період до винесення обвинувальних вироків судами. Також було гарантовано повернення грошових коштів після винесення таких вироків у найкоротший термін (лист від 14.05.2013 №32/861, лист від 14.05.2013 №32/862, а.с.29-30, т.1).

Листом від 27.05.2013 за вих. №05/704 позивач повідомив про продовження терміну повернення отриманих грошових коштів на строк 31 липня 2013 року (а.с.31, т.1).

Головне управління МВС України в Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління (Відповідач-1) свої зобовязання по поверненню отриманих грошових коштів в строки встановлені листом від 27.05.2013 за вих. №05/704 не виконав.

Неналежне виконання зобовязань з повернення отриманих на підставі листів грошових коштів і є причиною виникнення спору.

Позивач просить стягнути грошові кошти у розмірі 20 800,00 доларів США, що еквівалентно 239 467,28 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 5 911,82 грн. та 3 % річних у розмірі 9 003,56 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України).

ОСОБА_2 управління МВС України в Дніпропетровській області від 12.10.2010 за вих. №32/2202, від 05.11.2010 за вих. №32/2337, від 11.01.2011 за вих. №32/51, від 20.01.2011 за вих. №32/54, в яких зазначено суми грошових коштів та які містять строк користування грошовими коштами, підпис керівника управління на цих листах та печатку, лист позивача від 27.05.2013 за вих. №05/704 про продовження терміну повернення отриманих грошових коштів на строк 31 липня 2013 року, видаткові касові ордери №90_19 від 12 жовтня 2010 року на суму 12 000,00 доларів США, №90_35 від 05 листопада 2010 року на суму 29 000,00грн., №90_29 від 11 січня 2011 року на суму 8 800,00 доларів США, №90_90 від 21 січня 2011 року на суму 144 000,00грн., свідчать про досягнення сторонами згоди щодо укладення договору позики, дотримання сторонами письмової форми правочину при його укладенні.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК України).

У відповідності до частин першої та третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Позивач просить стягнути заборгованість у сумі 20 800,00 доларів США, строк оплати якої настав 31.07.2014.

Відповідач-1 доказів повернення грошових коштів у сумі 20 800,00 доларів США не надав, доводи позивача у встановленому порядку не спростував.

З огляду на наведені вище умови договору позики щодо строку повернення коштів, строк оплати заборгованості є таким, що настав.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, є правомірними позовні вимоги про стягнення з відповідача-1, ОСОБА_2 управління МВС України в Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління, заборгованості у сумі 20 800,00 доларів США.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок трьох відсотків річних та втрат від інфляції перевірено судом, відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання має місце, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 3 % річних у сумі 9 003,56грн. за період прострочки виконання зобовязання з 01.08.2013 по 23.04.2014 та втрат від інфляції в сумі 5 911,82грн. (втрати від інфляції нараховані на заборгованість у сумі 173 000,00грн.) за період з серпня 2013 року по березень 2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача-1, Дніпропетровського міського управління ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, заборгованості у сумі 20 800,00 доларів США, трьох відсотків річних у сумі 9 003,56грн., втрат від інфляції у сумі 5 911,82грн.

Доказів повної оплати заборгованості, трьох відсотків річних та втрат від інфляції відповідач-1 не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у спірній сумі у встановленому порядку не спростував.

У звязку з відсутністю позовних вимог до відповідача-2, Державної казначейської служби України, зважаючи на те, що Державна казначейська служба України утворена для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в позові до Державної казначейської служби України слід відмовити.

Стосовно посилань відповідача-1 на те, що кошти у сумі 12 000 доларів США, які були отримані в ПАТ "Єкатеринославський комерційний банк" для документування тяжкого злочину, на теперішній час визнані речовим доказом у кримінальній справі №64109066, по обвинуваченню ОСОБА_5, а грошові кошти у сумі 8 800 доларів США є речовим доказом у кримінальній справі №64119004 по обвинуваченню ОСОБА_7, остаточне рішення по даним справам не винесено, а тому ці кошти не підлягають поверненню до остаточного вирішення зазначених кримінальних справ, слід зазначити наступне.

Обєктами цивільних прав є гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст.177 ЦК України).

Законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 ЦК України).

Таким чином, гроші виступають засобом обігу, платежу та мірою вартості на території держави і розглядаються як речі, наділені родовими ознаками. Враховуючи, що при передачі грошових коштів у спірній сумі у позику відповідачу-1 грошові кошти не були індивідуалізовані (в листах та видаткових касових ордерах відсутні позначення або фіксація номерних знаків), суд відхиляє доводи відповідача-1 про те, що отримані відповідачем-1 кошти у сумі 20 800,00доларів США є речовими доказами, тобто коштами, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних та не можуть бути повернуті до розгляду кримінальних справ та винесення вироку суду.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач-1 посилається на те що, зберігання, видача або прийняття грошових коштів для проведення оперативних заходів не належать до компетенції ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, тому кошторисні призначення за даним напрямком видатків та на оплату індексу інфляції, трьох відсотків річних, не передбачено, а відтак, вимоги задоволенню не підлягають.

Суд відхиляє зазначені вище доводи відповідача-1, оскільки відсутність кошторисних призначень на погашення заборгованості та на оплату втрат від інфляції, трьох відсотків річних, відсутність коштів не може бути підставою для звільнення від виконання зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

З огляду на положення ст. 79 Господарського процесуального кодексу України суд не вбачає підстав задовольнити клопотання відпвоідача-1 про зупинення провадження у справі на період до постановлення судових рішень в порядку Кримінально-процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судового збору господарський суд враховує наступне. При зверненні до господарського суду позивачем заявлено вимогу майнового характеру (стягнути заборгованість у сумі 427 382,66грн. (у тому числі 20 800,00 доларів США)) та сплачено судовий збір у сумі 8 547,66грн. згідно платіжного доручення 31 від 31.10.2013 у сумі 6783,84грн. та №272_5 від 23.04.2014 у сумі 1 763,81грн. (а.с.10-11, т.1).

В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог (заява про зменшення позовних вимог (вх. № 19470/14 від 16.12.2014, а.с. 162 том. 1) та просив стягнути грошові кошти у розмірі 20 800,00 доларів США, що еквівалентно 239 467,28 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 5 911,82 грн. та 3 % річних у розмірі 9 003,56 грн.

Отже, позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивачем зайво сплачено судовий збір в розмірі 3 460,01 грн. (8 547,66 грн. 5 087,65грн.), зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету України.

Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Клопотання позивача про повернення зайво сплаченого судового збору станом на час розгляду справи до господарського суду не надходило.

З урахуванням викладеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1 у сумі 5 087,65грн. (239 467,28 грн. (еквівалент 20 800,00 доларів США) + 5 911,82 грн. + 9 003,56 грн.) =254 382,66грн.х2%).

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Дніпропетровського міського управління ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Червона площа, 2-а, ЄДРПОУ 08670964) на користь публічного акціонерного "Юніон ОСОБА_1" (65012, м. Одеса, вул. Гімназична,21, ЄДРПОУ 20305925) грошові кошти у сумі 20 800, 00 доларів США, втрати від інфляції у сумі 5 911,82грн., три відсотки річних у сумі 9 003,56грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 5 087,65грн., про що видати наказ.

В позові до Державної казначейської служби України - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий колегії, суддя Н.М.Євстигнеєва

Суддя Я.С.Золотарьова

Суддя О.В.Ліпинський

Повне рішення складено, - 29.02.2016