Рішення № 56156371, 24.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.16р. Справа № 904/7227/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 16 915 574,41 грн.

Головуючий суддя Колісник І.І.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 114 від 25.12.2015 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" про стягнення заборгованості у сумі 16 915 574,41 грн., з яких: 558 455,98 грн. - інфляційні втрати, 5955469,02 грн. - пеня, 1 389 313,05 грн. - 3% річних, 9 012 336,36 грн. - 7% штрафу. Судовий збір у сумі 73 080,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1098-ПР від 28.12.2012 року (далі Договір) за умовами якого позивач протягом січня, березня грудня 2013 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 161 207 882,98 грн.

Порушення відповідачем строків оплати прийнятого природного газу стало підставою для нарахування пені у сумі 5 955 469,02 грн. і 3% річних у сумі 1 389 313,05 грн. за загальний період з 14.04.2013 року по 21.01.2014 року, інфляційних втрат у загальній сумі 558 455,98 грн. за загальний період з квітня 2013 року по січень 2014 року, а також 7% штрафу у сумі 9 012 336,36 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач відзиву на позов не надав. Натомість 22.10.2014 року подав письмове клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке 04.11.2014 року та 17.11.2014 року додатково обґрунтував письмовими поясненнями, в яких зазначив, що за відсутності документів на підтвердження розрахунків між сторонами (платіжні доручення, банківські виписки) неможливо перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми та є незрозумілим сам порядок розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат з огляду на відсутність у цих розрахунках відповідних формул.

Враховуючи недостатню докладність розрахунків, наведених у позовній заяві, відсутність у додатках до позовної заяви документів щодо взаєморозрахунків між сторонами, необхідність спеціальних економічних знань для розяснення питань щодо розрахунків позивача, на підставі клопотання відповідача ухвалою господарського суду від 17.11.2014 року у справі була призначена судова експертиза, проведення якої з метою забезпечення обєктивності при вирішенні спору доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3

На вирішення судової експертизи поставлені наступні питання:

1) Яка кількість природного газу фактично була спожита ТОВ "ОСОБА_1 Тьюб" протягом січня, березня - грудня 2013 року?

2) На яку суму фактично було спожито ТОВ "ОСОБА_1 Тьюб" природного газу протягом січня, березня - грудня 2013 року?

3) Яка сума виплат за природний газ, отриманий протягом січня, березня - грудня 2013 року, здійснена ТОВ "ОСОБА_1 Тьюб", підтверджується документально?

4) Яка сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за отриманий природний газ нарахована ПАТ "НАК "Нафтогаз України" ТОВ "ОСОБА_1 Тьюб" підтверджується документально?

5) Яка сума інфляційних втрат у зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості за отриманий природний газ нарахована ПАТ "НАК "Нафтогаз України" ТОВ "ОСОБА_1 Тьюб" підтверджується документально?

6) Яка сума трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення заборгованості за отриманий природний газ нарахована ПАТ "НАК "Нафтогаз України" ТОВ "ОСОБА_1 Тьюб" підтверджується документально?

7) Який об'єм природного газу, поставлений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" ТОВ "ОСОБА_1 Тьюб" протягом січня, березня - грудня 2013 року та на яку суму підтверджується документально?

8) Чи підтверджуються документально зазначені в позовній заяві ПАТ "НАК "Нафтогаз України" суми заборгованості ТОВ "ОСОБА_1 Тьюб" за природний газ, отриманий протягом січня, березня - грудня 2013 року та дати їх виникнення та погашення?

9) Чи здійснений розрахунок пені, інфляційних втрат, 3% річних, зазначений у позовній заяві, відповідно до умов укладеного між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "ОСОБА_1 Тьюб" договору поставки природного газу № 1098 від 28.12.2012 року та чинного законодавства з урахуванням фактичних (документально підтверджених) дат виникнення та погашення заборгованості?

За результатом проведеної судової експертизи, відображеної у висновку № 13149 від 25.05.2015 року, надати відповіді на четверте, пяте, шосте, восьме, девяте питання експерт не зміг з огляду на ненадання сторонами у повному обсязі первинних документів. Зокрема, на дослідження не надано: регістри бухгалтерського обліку ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (даних бухгалтерських рахунків, які були застосовані, зведені та деталізовані з відображенням кожного первинного документу) з наведенням сальдо розрахунків на дати, на які проведені нарахування санкцій, актів звірок, детальних пояснень щодо розрахунку сум пені, інфляційних втрат, 3% річних тощо, інших документів, які було використано в ході дослідження (зокрема, акти приймання передачі за листопад грудень 2013 року, платіжних доручень щодо сплати за отриманий газ у повному обсязі тощо).

У обсязі наданих сторонами документів висновки експерта з першого, другого, третього та сьомого питання не підтвердили обсяг та вартість природного газу, відображеного у розрахунку позивача, повну оплату якого ні позивач, ані відповідач не заперечують (а.с. 106 120 том 1).

До початку судового засідання 06.07.2014 року позивач подав відсутні під час звернення з позовом до суду копії актів приймання передачі природного газу за листопад грудень 2013 року, а представник відповідача того ж дня письмове пояснення з урахуванням висновку експерта з проханням призначити у справі повторну судову експертизу, обґрунтовуючи це тим, що попередня здійснювалась виключно на документах, які були надані відповідачем у неповному обсязі (а.с. 130 135 том 1).

Приймаючи до уваги наявність спору між сторонами стосовно правильності розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, в основі якого, у свою чергу, спір стосовно правильності визначення самої заборгованості (з урахуванням особливостей постачання газу, його обліку та оплати за укладеним між ними договором), що потребує спеціальних знань у дослідженні первинних документів, проти надання яких сторони заперечень не заявляли, ухвалою господарського суду від 06.07.2015 року клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи було задоволено. У справі призначено судову експертизу, проведення якої з метою забезпечення обєктивності при вирішенні спору доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_3 Для вирішення судовим експертам поставлені питання, аналогічні раніше визначеним окрім останнього, зміст якого повторно був сформульований наступним чином: Чи здійснений розрахунок пені, інфляційних втрат, 3% річних, зазначений у позовній заяві, відповідно до умов укладеного між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "ОСОБА_1 Тьюб" договору поставки природного газу № 1098 від 28.12.2012 року з урахуванням фактичних (документально підтверджених) дат виникнення та погашення заборгованості?

Зазначеною ухвалою на час проведення судової експертизи провадження у справі було зупинено.

14.12.2015 року до господарського суду надійшла справа із Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_3 разом із висновком судової експертизи № 7189 від 03.12.2015 року (а.с. 155 170 том 1).

Ухвалою господарського суду від 22.12.2015 року провадження у справі було поновлено з призначенням її до розгляду у судовому засіданні на 14.01.2016 року.

У зв'язку із складністю справи та за клопотанням представника відповідача, проти якого не заперечував представник позивача, ухвалою від 14.01.2016 року господарський суд призначив колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів (а.с. 233-234 том 1).

Розпорядженням керівника господарського суду від 16.01.2016 року № 25 у справі призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл справ між суддями визначено наступний склад колегії: головуючий колегії - суддя Колісник І.І., судді - Євстигнеєва Н.М., Назаренко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2016 року справу прийнято до розгляду колегіально у складі трьох суддів та призначено розгляд справи на 15.02.2016 року.

У судовому засіданні 15.02.2016 року представник позивача до початку розгляду справи по суті заявив клопотання, яке було підтримане представником відповідача, про конфіденційний розгляд справи з проведенням судового засідання у закритому судовому засіданні. Заявлене клопотання представник відповідача обґрунтував тим, що вся діяльність підприємства являє собою конфіденційну інформацію, а тому її оприлюднення у межах справи може зашкодити інтересам підприємства.

Ухвалою господарського суду від 15.02.2016 року відповідно до статті 4-4 Господарського процесуального кодексу України прийнято рішення провести конфіденційний розгляд справи у закритому судовому засіданні. За результатом судового засідання було оголошено перерву до 24.02.2016 року.

Правом на участь у судовому засіданні 24.02.2016 року представник позивача не скористався, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується протоколом судового засіданні від 15.02.2016 року. Про відкладення розгляду справи клопотань не заявляв.

За таких обставин та з урахуванням наявних у справі достатніх доказів неявка представника позивача у судове засідання не перешкоджає судовому провадженню за його відсутності.

13.01.2016 року представником відповідача подано до суду письмове клопотання про зменшення заявлених до стягнення пені до 1,00 грн., 7% штрафу до 1,00 грн., а суму інфляційних втрат та 3% річних, розрахованих із суми боргу, яку він визнав у судовому засіданні 24.02.2015 року, - розстрочити на пять років (а.с. 176 180 том 1).

Заявлене клопотання обґрунтоване тяжким фінансовим становищем підприємства, обумовленим нестабільною та складною політичною та економічною ситуацією в країні, що призвела до зменшення товарообігу, а відтак і прибутку, внаслідок втрати значної частини ринку збуту продукції на території Російської Федерації та країн Митного союзу, падіння попиту на трубну продукцію в Україні, істотних боргів контрагентів відповідача, частина яких стосовно підприємств сходу України є безнадійною для стягнення через знищення цих підприємств у ході воєнних дій тощо.

За результатом обговорення у судовому засіданні 14.01.2016 року заявленого клопотання представник позивача висловив своє заперечення з огляду на відсутність для його задоволення правових підстав (а.с. 233 том 1).

У судовому засіданні 24.02.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (далі - Покупець, Відповідач) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1098-ПР (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 року природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей природний газ (далі - газ) на умовах цього договору.

За пунктом 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.

За умовами пункту 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом 53 800,00 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (у тис. куб. м): січень 4900,00; лютий 4900,00; березень - 4900,00; квітень - 4200,00; травень - 4000,00; червень - 4100,00; липень - 4200,00; серпень - 4400,00; вересень - 4400,00; жовтень - 4200,00; листопад 4700,00; грудень - 4900,00.

Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу у розмірі +/-5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з пунктом 2.1 цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (пп. 2.1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до пункту 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Кількість газу, яка продається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця (пункт 4.1 договору).

Ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ (пункт 5.1. договору).

Згідно з пунктом 5.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.07.2013 року) ціна за 1000,0 куб. м. газу становить 3 459,00 грн. (до змін 3 509,00 грн.) без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 265,10 грн., крім того ПДВ - 20% - 53,02 грн., всього з ПДВ - 318,12 грн.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 793,28 грн. (до змін 3 844,28 грн.), крім того ПДВ - 20% - 758,66 грн. (до змін 768,86 грн.), всього з ПДВ - 4 551,94 грн. (до змін 4613,14 грн.).

Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплата в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки природного газу до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг його транспортування - до повного погашення заборгованості (пункт 11.1 договору).

Відповідно до умов договору за актами прийому-передачі газу протягом січня, березня - грудня 2013 року позивач здійснив на користь відповідача подачу та безперервне транспортування природного газу на загальну суму 161 207 882,97 грн., а саме:

за актом від 31.01.2013 року (за січень 2013 року) 4423,056 тис. куб. м. на суму 20404158,86 грн. з ПДВ;

за актом від 31.03.2013 року (за березень 2013 року) 4975,883 тис. куб. м. на суму 22954425,00 грн. з ПДВ;

за актом від 30.04.2013 року (за квітень 2013 року) 4520,431 тис. куб. м. на суму 20853362,99 грн. з ПДВ;

за актом від 31.05.2013 року (за травень 2013 року) 4213,525 тис. куб. м. на суму 19437563,87 грн. з ПДВ;

за актом від 30.06.2013 року (за червень 2013 року) 3845,069 тис. куб. м. на суму 17737826,22 грн. з ПДВ;

за актом від 31.07.2013 року (за липень 2013 року) 1903,734 тис. куб. м. на суму 8665675,32 грн. з ПДВ;

за актом від 31.08.2013 року (за серпень 2013 року) 3744,960 тис. куб. м. на суму 17046818,24 грн. з ПДВ;

за актом від 30.09.2013 року (за вересень 2013 року) 1086,798 тис. куб. м. на суму 4947034,94 грн. з ПДВ;

за актом від 31.10.2013 року (за жовтень 2013 року) 1055,868 тис. куб. м. на суму 4806243,56 грн. з ПДВ;

за актом від 30.11.2013 року (за листопад 2013 року) 2701,864 тис. куб. м. на суму 12298712,02 грн. з ПДВ;

за актом від 31.12.2013 року (за грудень 2013 року) 2648,557 тис. куб. м. на суму 12056061,96 грн. з ПДВ (а.с. 24 - 32, 131-132 том 1).

За спожитий газ відповідач розрахувався з порушенням строків, передбачених пунктом 6.1 договору, що підтверджується: реєстром прийнятих платежів за період з 28.12.2012 року по 06.06.2014 року включно; довідкою в.о. головного бухгалтера відповідача № 04/247 від 09.01.2015 року та банківською випискою останнього за січень 2014 року, наданою серед інших документів суду 15.02.2016 року; довідкою позивача щодо операцій з відповідачем з 01.12.2012 року по 31.05.2014 року, а також самим розрахунком, доданим до позову, який відповідачем не оспорений (а.с. 11 - 16, 79, 97, 230 том 1).

Поставка позивачем та споживання відповідачем природного газу в період січень, березень грудень 2013 року в обсязі 35 119,745 тис. куб.м. на загальну суму 161 207 882,97 грн. з ПДВ підтверджується також висновком судово-економічної експертизи № 7189 від 03.12.2015 року (а.с. 168 том 1).

За порушення строку оплати за спожитий газ позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у загальній сумі 5 955 469,02 грн., 3% річних у загальній сумі 1389313,05 грн., інфляційні втрати у загальній сумі 558 455,98 грн. та 7% штрафу у сумі 9012336,36 проти чого відповідач заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобовязується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобовязується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного та відповідно до пункту 6.1 договору відповідачем допущено прострочку в оплаті за спожитий природний газ у січні, березні - грудні 2013 року.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми прострочення платежу.

Пунктом 9.3 договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату природного газу нарахована ним у загальній сумі 5 955 469,02 грн. за загальний період з 14.04.2013 року по 21.01.2014 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку встановлено, що заявлена до стягнення пеня підлягає зменшенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

За таких обставин після перерахунку, з урахуванням передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України меж позовних вимог, пеня буде складати 5 920 772,74 грн., з яких:

1) 823 839,75 грн. із заборгованості за поставлений газ у березні 2013 року (з урахуванням здійснених відповідачем оплат: 05.07.2013 року - 17737826,22 грн., 07.08.2013 року 5 216 598,78 грн.), з яких:

- 757 810,47 грн. за період з 14.04.2013 року по 04.07.2013 року із заборгованості у сумі 22954425,00 грн.;

- 66 029,28 грн. за період з 05.07.2013 року по 06.08.2013 року із заборгованості у сумі 5216598,78 грн.;

2) 922 189,79 грн. із заборгованості за поставлений газ у квітні 2013 року (з урахуванням здійснених відповідачем оплат: 07.08.2013 року 3 449 076,54 грн., 06.09.2013 року - 15 855 471,56 грн., 14.01.2014 року - 1 548 814,89), з яких:

- 695 302,54 грн. за період з 14.05.2013 року по 06.08.2013 року із заборгованості у сумі 20853362,99 грн.;

- 188 824,59 грн. за період з 07.08.2013 року по 05.09.2013 року із заборгованості у сумі 17404286,45 грн.;

- 38 062,66 грн. за період з 06.09.2013 року по 13.11.2013 року із заборгованості у сумі 1548814,89 грн.;

3) 1 298 855,28 грн. за період з 14.06.2013 року по 13.12.2013 року із заборгованості у сумі 19 437 563,87 грн. за поставлений газ у травні 2013 року (з урахуванням здійснених відповідачем оплат: 14.01.2014 року - 18 405 058,11 грн., 15.01.2014 року 1 032 505,76 грн.);

4) 1 177 014,10 грн. за період з 14.07.2013 року по 13.01.2014 року із заборгованості у сумі 17 737 826,22 грн. за поставлений газ у червні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 15.01.2014 року у сумі 17 737 826,22 грн.);

5) 475 306,36 грн. за період з 14.08.2013 року по 14.01.2014 року із заборгованості у сумі 8 665 675,32 грн. за поставлений газ у липні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 15.01.2014 року у сумі 8 665 675,32 грн.);

6) 746 790,75 грн. за період з 14.09.2013 року по 14.01.2014 року із заборгованості у сумі 17 046 818,24 грн. за поставлений газ у серпні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 15.01.2014 року у сумі 17 046 818,24 грн.);

7) 163 862,06 грн. за період з 14.10.2013 року по 14.01.2014 року із заборгованості у сумі 4 947 034,94 грн. за поставлений газ у вересні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 15.01.2014 року у сумі 4 947 034,94 грн.);

8) 116 403,27 грн. за період з 14.11.2013 року по 20.01.2014 року із заборгованості у сумі 4 806 243,56 грн. за поставлений газ у жовтні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 21.01.2014 року у сумі 4 806 243,56 грн.);

9) 166 453,80 грн. за період з 14.12.2013 року по 20.01.2014 року із заборгованості у сумі 12 298 712,02 грн. за поставлений газ у листопаді 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 21.01.2014 року на суму 12 298 712,02грн.);

10) 30 057,58 грн. за період з 14.01.2014 року по 20.01.2014 року із заборгованості у сумі 12 056 061,96 грн. за поставлений газ у грудні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 21.01.2014 року у сумі 12 056 061,96 грн.).

Усього: 5 920 772,74 грн. (823 839,75 + 922 189,79 + 1 298 855,28 + 1 177 014,10 + 475306,36 + 746 790,75 + 163 862,06 + 116 403,27 + 166 453,80 + 30 057,58 = 5 920 772,74).

Заявлений позивачем до стягнення штраф у розмірі 7% розрахований у загальній сумі 9 012 336,36 грн.

За результатом перевірки розрахунку 7% штрафу у сумі 9 012 336,36 грн. порушень не встановлено.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних у сумі 1 389 313,05 грн. за загальний період з 14.04.2013 року по 21.01.2014 року встановлено, що вони розраховані невірно, без урахування дат фактичних оплат, день здійснення яких не повинен включатись у період розрахунку.

Таким чином, заявлені до стягнення 3% річних фактично будуть складати 1 377 740,13 грн., з яких:

1) 168 855,67 грн. із заборгованості за поставлений газ у березні 2013 року (з урахуванням здійснених відповідачем оплат: 05.07.2013 року 17 737 826,22 грн., 07.08.2013 року 5 216 598,78 грн.), з яких:

- 154 706,54 грн. за період з 14.04.2013 року по 04.07.2013 року із заборгованості у сумі 22954425,00 грн.;

- 14 149,13 грн. за період з 05.07.2013 року по 06.08.2013 року із заборгованості у сумі 5216598,78 грн.;

2) 205 151,54 грн. за поставлений газ у квітні 2013 року (з урахуванням здійснених відповідачем оплат: 07.08.2013 року 3 449 076,54 грн., 06.09.2013 року 15 855 471,56 грн., 14.01.2014 року 1 548 814,89), з яких:

- 145 687,88 грн. за період з 14.05.2013 року по 06.08.2013 року із заборгованості у сумі 20853362,99 грн.;

- 42 914,68 грн. за період з 07.08.2013 року по 05.09.2013 року із заборгованості у сумі 17404286,45 грн.;

- 16 548,98 грн. за період з 06.09.2013 року по 13.01.2014 року із заборгованості у сумі 1548814,89 грн.;

3) 341 972,97 грн. за поставлений газ у травні 2013 року (з урахуванням здійснених відповідачем оплат: 14.01.2014 року - 18 405 058,11 грн., 15.01.2014 року 1 032 505,76), з яких:

- 341 888,11 грн. за період з 14.06.2013 року по 13.01.2014 року із заборгованості у сумі 19 437 563,87 грн.;

- 84,86 грн. за 14.01.2014 року із заборгованості у сумі 1 032 505,76 грн.;

4) 269 712,15 грн. за період з 14.07.2013 року по 14.01.2014 року із заборгованості у сумі 17 737 826,22 грн. за поставлений газ у червні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 15.01.2014 року у сумі 17 737 826,22 грн.);

5) 109 686,08 грн. за період з 14.08.2013 року по 14.01.2014 року із заборгованості у сумі 8 665 675,32 грн. за поставлений газ у липні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 15.01.2014 року у сумі 8 665 675,32 грн.);

6) 172 336,33 грн. за період з 14.09.2013 року по 14.01.2014 року із заборгованості у сумі 17 046 818,24 грн. за поставлений газ у серпні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 15.01.2014 року у сумі 17 046 818,24 грн.);

7) 37 814,32 грн. за період з 14.10.2013 року по 14.01.2014 року із заборгованості у сумі 4 947 034,94 грн. за поставлений газ у вересні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 15.01.2014 року на суму 4 947 034,94 грн.);

8) 26 862,29 грн. за період з 14.11.2013 року по 20.01.2014 року із заборгованості у сумі 4 806 243,56 грн. за поставлений газ у жовтні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 21.01.2014 року у сумі 4 806 243,56 грн.);

9) 38 412,42 грн. за період з 14.12.2013 року по 20.01.2014 року із заборгованості у сумі 12 298 712,02 грн. за поставлений газ у листопаді 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 21.01.2014 року у сумі 12 298 712,02 грн.);

10) 6 936,36 грн. за період з 14.01.2014 року по 20.01.2014 року із заборгованості у сумі 12 056 061,96 грн. за поставлений газ у грудні 2013 року (з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 21.01.2014 року у сумі 12 056 061,96 грн.).

Усього: 1 377 740,13 грн. (168 855,67 + 205 151,54 + 341 972,97 + 269 712,15 + 109686,08 + 172 336,33 + 37 814,32 + 26 862,29 + 38 412,42 + 6 936,36 = 1 377 740,13).

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у загальній сумі 558455,98 грн. за загальний період з квітня 2013 року по січень 2014 року.

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіркою заявлених до стягнення інфляційних втрат встановлено, що при визначенні сукупного індексу інфляції за період прострорчки в оплаті за поставлений у серпні листопаді 2013 року природний газ, позивачем допущено арифметичну помилку, у звязку з чим інфляційні втрати із сум заборгованості за вказані поставки газу фактично будуть складати:

- 187 515,00 грн. за період вересень грудень 2013 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 101,1% із заборгованості у сумі 17 046 818,24 грн. за поставлений газ у серпні 2013 року;

- 54 417,38 грн. за період жовтень грудень 2013 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 101,1% із заборгованості у сумі 4 947 034,94 грн. за поставлений газ у вересні 2013 року;

- 43 256,19 грн. за період листопад 2013 року січень 2014 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 100,9% із заборгованості у сумі 4 806 243,56 грн. за поставлений газ у жовтні 2013 року;

- 86 090,98 грн. за період грудень 2013 року січень 2014 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 100,7% із заборгованості у сумі 12 298 712,02 грн. за поставлений газ у листопаді 2013 року.

В іншій частині розрахунок інфляційних втрат визначений правильно. Зокрема, із заборгованості з поставок природного газу: у березні 2013 року 17 737,83 грн., у травні 2013 року 57 476,99 грн., у червні 2013 року 52 450,75 грн., у липні 2013 року 34 324,74 грн., у грудні 2013 року 24 112, 12 грн.

Таким чином, заявлені до стягнення інфляційні втрати фактично будуть складати 557381,87 грн. (17 737,83 + 57 476,88 +52 450,75 + 34 324,74 + 187 515,00 + 54 417,38 + 43256,19 + 86 090,98 + 24 112,12 = 557 381,87).

З урахуванням перерахунку загальна сума пені, 7% штрафу, 3% річних та інфляційних втрат буде складати 16 868 231,10 грн., з яких: 5 920 772,74 грн. - пеня, 9 012 336,36 грн. - 7% штрафу, 1 377 740,13 - 3% річних, 557 381,87 - інфляційні втрати.

За таких обставин та відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову має бути покладений на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 72 875,46 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу до 1,00 грн. щодо кожного виду неустойки, то суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (підпункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Обгрунтовуючи винятковість випадку, існуючого на підприємстві, як підставу для зменшення штрафних санкцій, відповідач зазначає про те, що до 2014 року 60% ринку збуту його продукції відбувалось на території Російської Федерації та країн Митного союзу. На сьогоднішній день, у підсумку за 12 місяців 2014 року, обсяги виробництва безшовних труб знизились на 18%, зварних труб - на 39%, а вже за перше півріччя 2015 року обсяг безшовних труб знизився на 25%, а зварних труб - на 40%. Кількість вироблених товариством труб знизилася протягом січня - червня 2015 року з 28,092 до 17,558 тонн, тобто майже у два рази. Динаміка зменшення обсягів виробництва зберігається і до теперішнього часу.

Щоб запобігти ліквідації потужностей відповідач змушений був почати реорганізацію, в результаті якої трубний цех № 6 (ТЦ 6) обєднали з трубопрокатним цехом № 7 (ТПЦ 7).

Основними причинами зниження виробництва є падіння попиту в Україні та введення мита в країнах Митного союзу, а саме:

- Україна фактично зупинила видобування нафти та газу, зупинено багато інфраструктурних проектів, внаслідок чого попит на ринку трубної продукції знизився до мінімуму;

- підприємство не може конкурувати з іншими виробниками внаслідок мита на ввіз труб у країни Митного союзу;

- великий обсяг трубних потужностей, що були введені російськими компаніями за останні роки, перевищує необхідність російського ринку. На сьогоднішній день Росія та Митний союз всіляко відтісняють свій ринок від зовнішніх постачальників;

- підприємство змушене фактично відмовитись від поставок зварних та безшовних труб до ринку Митного союзу. Суттєво зменшився попит на машинобудівні труби білоруськими компаніями та прослідковується тенденція до зниження використання нарізної труби.

Вітчизняні замовники протягом 2014 2015 років не замовляли продукції підприємства з причин того, що не в змозі здійснити проплату та вибірку виготовленої продукції через брак коштів або у звязку з простоюванням власного виробництва. Більше того, у звязку з енергетичною кризою, що виникла внаслідок бойових дій на сході України та дефіциту вугілля, в період 2014 - 2015 років державою були встановлені ліміти на споживання електроенергії, що призвело до майже зупинки підприємства та простою. Товариство змушено було перейти на 4-денний робочий тиждень.

В результаті негативного впливу вказаних чинників на фінансовий стан підприємства за підсумками 2014 2015 років відповідач є збитковим підприємством.

Можливість отримання кредитних коштів для погашення боргів відсутня, оскільки підприємство сплачує раніше отримані кредити та відсотки по ним, а також з причин кризи в банківській системі України, падіння гривні, зростання долару та євро. Так, станом на 07.08.2015 року підприємством залучено кредитів на суму 56 221 042,23 доларів США та повинно сплатити 3 183 856,76 доларів США прострочених відсотків, з яких внаслідок кризи сплатило лише 638 274,55 доларів США.

Звернутися за захистом своїх прав до контрагентів, що знаходяться в Луганській та Донецькій областях, відповідач можливості також не має, оскільки з причин активної фази АТО відбулося руйнування інфраструктури, були знищені виробничі потужності боржників контрагентів, які масово покинули місце бойових дій.

Вказані обставини спричинили нарощення заборгованості перед відповідачем. Фактично відповідач назавжди втратив можливість повернути свої борги, бо цілісність обєктів існує тільки на папері та у реєстрі.

До того ж значна частина продукції відповідача залишилася на території анексованого Криму. Також на території ТОВ «Луганський комбінат втормет» згідно договору на поставку лому № 259/158-1-0 від 15.04.2013 року залишилось 12 281,92 тн металолому на загальну суму 94 717 750,11 грн., сплачених відповідачем в порядку передоплати. Дану суму заборгованості відповідачеві також не повернуто з причин того, що внаслідок бойових дій вказане підприємство було зруйноване.

Не дивлячись на скрутне фінансове становище відповідач намагається зберегти робочі місця і не допускати заборгованості із заробітної плати та податкам. Так, протягом 2014 року ним було виплачено 202 353 398,55 грн. заробітної плати та 89 489 123,35 грн. податків із заробітної плати, а у період з січня по липень 2015 року нарахована та сплачена заробітна плата у сумі 117 379 461,11 грн. та податки з неї у сумі 44 834 653,81 грн.

Відповідач також вказує на те, що стягнення з нього усієї заявленої позивачем суми ще більше ускладнить фінансовий стан заводу і, як наслідок, призведе до неможливості виплат не лише зарплати численним працівникам та сплати податків до бюджету, а й надовго відсуне термін погашення боргу та навіть зовсім може унеможливити його сплату.

Разом з тим відповідач звертає увагу і на те, що він є одним із містоутворюючих підприємств м. Нікополя, яке забезпечує роботою 3848 чол., для яких заробітна плата, отримувана на заводі, є єдиним джерелом існування. Крім того, досить значну частку серед працюючих на підприємстві займають незахищені верстви населення: інваліди, одинокі матері, молоді спеціалісти та інші.

Відрахування з виплат заробітної плати, у свою чергу, є також однією з найважливіших статей доходу територіальної громади м. Нікополя.

Відповідач надає, окрім іншого, допомогу воєнному госпіталю, де з численними пораненнями знаходяться військові, які повернулися із зони бойових дій.

На підтвердження викладеному відповідач надав: довідку № 2229 від 10.12.2015 року про збитки підприємства за третій квартал 2015 року у сумі 103 590,8 тис. грн., у тому числі: від операційної діяльності 27 376,4 тис. грн.; від неопераційної діяльності 76 214,4 тис. грн. (а.с. 181 том 1); довідку № 2227 від 10.12.2015 року про сплату у 2014 році заробітної плати у сумі 202 353 398,55 грн. та податків з неї у сумі 89 489 123,35 грн., а з січня 2015 року по листопад 2015 року заробітної плати у сумі 189 525 427,06 грн., а податків з неї у сумі 68 755 732,31 грн. (а.с. 182 том 1); довідку № 1428 від 02.11.2015 року про динаміку відвантаження продукції на перше півріччя 2015 року (а.с. 183 том 1); довідку № 2228 від 10.12.2015 року про дебіторську заборгованість за роботи, товари і послуги відповідача станом на 01.11.2015 року у сумі 1 053 179,0 тис. грн. та кредиторську заборгованість на суму 445 627,9 тис. грн. (а.с. 184 том 1); копії наказів по підприємству про зміни в організації виробництва і праці працівників № 194 від31.03.2015 року, № 250 від 30.04.2015 року, № 297 від 27.05.2015 року, № 296 від 27.05.2015 року, № 675 від 22.10.2015 року, №485 від 31.07.2015 року (а.с. 186 204 том 1); листування між ТОВ «ОСОБА_1 Тьюб», ТОВ «МЗ Дніпросталь» та ТОВ «Луганський комбінат втормет» стосовно неможливості останнього виконати договірні зобовязання з поставки металолому у обсязі 12281,92 тн чи повернення передоплати за нього (а.с. 205 206 том 1); довідку стосовно простроченої заборгованості відповідача станом на 01.12.2015 року за банківськими кредитами на загальну суму 56 221 042,23 доларів США та процентами на загальну суму 4936 526,97 доларів США (а.с. 207 том 1); баланс Ф 1 станом на 31.12.2015 року; звіт про фінансові результати Ф 2 станом на 31.12.2015 року; баланс Ф 1 за січень вересень 2015 року.

За таких обставин суд погоджується з наведеними доводами відповідача щодо винятковості випадку, як на підставу для зменшення йому пені та штрафу, що підлягають стягненню.

Разом з тим суд приймає до уваги й інтереси позивача, який так само як і відповідач є економічно важливим підприємством, потребує фінансового оздоровлення та має передбачене договором і законом право на стягнення неустойки.

Однак при цьому важливим є й те, що позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження розміру збитків, понесених ним від неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань саме за укладеним з ним договором.

Із розрахунку позивача вбачається, що відповідачем допускалися порушення розрахунків за договором, але суд приймає до уваги, що поставка природного газу за договором, яка протягом 2013 року мала місце у значній сумі 161 207 882,97 грн., оплачена відповідачем повністю.

Суд також оцінює спірні обставини у справі з урахуванням вимог чинного законодавства щодо порядку і основних засад як встановлення так і виконання господарсько-правових зобов'язань.

Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

За частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, вимога щодо врахування принципів розумності та справедливості є прямою вимогою закону як до самого договору, так і до реалізації законних прав за наслідками порушення однією із сторін умов договору. Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути розумною, адекватною, співрозмірною у порівнянні з характером допущеного порушення і виконувати своє основне призначення за правовою природою - забезпечення виконання договірних зобов'язань.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

З урахуванням викладеного законним і справедливим буде зменшення заявленої позивачем пені та 7% штрафу на 50%, що у грошовій величині складає 2 960 386,37 грн. щодо пені (5 920 772,74 х 50% = 2 960 386,37) та 4 506 168,18 грн. щодо штрафу (9012336,36 х 50% = 4 506 168,18).

Заявлене відповідачем клопотання щодо розстрочки суми заборгованості на пять років підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до підпункту 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів").

Крім того, суд враховує і те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Верховною Радою України 17.07.1979 року, гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Таким чином, ця cтаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обовязкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Отже, з підстав та умов надання розстрочки виконання судового рішеня слідує, що безпідставне надання розстрочки без обгрунтувння на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, позбавляє кредитора можливості у повній мірі захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, у звязку з чим воно не може вважатися законним і справедливим.

Викладене, а також доводи, покладені в основу задоволення клопотання про зменшення неустойки, дають підстави для задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, однак строком на один рік.

При цьому суд зважає на ту обставину, що відповідач не надав переконливих доказів на підтвердження необхідності йому саме пяти років для розстрочки виконання судового рішення.

Допущена судом розстрочка виконання судового рішення з урахуванням рівних проміжків у часі між черговими платежами протягом одного року буде показником добросовісності та спроможності відповідача виконати вказане судове рішення у строк згідно з графіком.

На підтвердження здатності дотримуватися покладених на нього зобовязань зі сплати заборгованості за судовими рішеннями відповідач надав суду: копію постанови від 14.01.2016 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про закінчення у звязку з фактичним виконанням виконавчого провадження ВП № 44378632 за наказом № 904/4452/13 про стягнення з ТОВ «ОСОБА_1 Тьюб» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» пені у сумі 2 373 121,84 грн., 7% штрафу у сумі 3 702 726,96 грн., 3% річних у сумі 474 624,00 грн., інфляційних втрат у сумі 159 828,43 грн. та судового збору у сумі 68 820,00 грн.; копії платіжних доручень № 14032 від 23.2.2015 року на суму 6 147 008,49 грн., № 13223 від 27.11.2015 року на суму 345 182,76 грн., № 12287 від 26.10.2015 року на суму 345 182,76 грн. щодо сплати штрафних санкцій згідно ухвали господарського суду від 24.09.2015 року у справі № 30/5005/10398/2012.

Окрім доходу від власного виробництва відповідач на підтвердження наявних очікуваних ним джерел доходу надав суду копії його позовних заяв, поданих до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Україні про стягнення з боржників-нерезидентів значних сум, а саме: 490 500,00 доларів США, 30 000 000,00 доларів США, 29 509 500,00 доларів США, 24 434 375,00 доларів США (а.с. 208 219 том 1).

За вказаних обставин суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на один рік зі сплатою заборгованості та судового збору за наступним графіком: 783473,04 грн. заборгованості та 72875,46 грн. судового збору - до 31.03.2016 року; 783473,04 грн. заборгованості - до 30.04.2016 року; 783473,04 грн. заборгованості - до 31.05.2016 року; 783473,04 грн. заборгованості - до 30.06.2016 року; 783473,04 грн. заборгованості - до 31.07.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 31.08.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 30.09.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 31.10.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 30.11.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 31.12.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 31.01.2017 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 28.02.2017 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, повязаних з оплатою судових експертиз, суд зазначає таке.

Згідно з частиною пятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову на відповідача; при відмові в позові на позивача; при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума сплачених відповідачем грошових коштів за проведення судових експертиз складає 19 968,00 грн. (8880,00 + 11088,00 = 19968,00), що підтверджується платіжним дорученням № 17247 від 09.01.2015 року, рахунком № 2107 від 30.07.2015 і листом експертної установи від 03.12.2015 № 7289 (а.с. 99, 146, 154 том 1).

З урахуванням часткового задоволення позову з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 55,89 грн. (16868231,10 х 19968,00 / 16915574,41 = 19912,11; 19968,00 19912,11 = 55,89).

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, буд. 56, ідентифікаційний код 35537363) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) пеню у сумі 2 960 386,37 грн., 7% штрафу у сумі 4506168,18 грн., 3% річних у сумі 1 377 740,13 грн., інфляційні втрати у сумі 557 381,87 грн. грн., судовий збір у сумі 72 875,46 грн.

У решті позову відмовити.

Розстрочити виконання рішення суду на один рік за наступним графіком: 783473,04 грн. заборгованості та 72875,46 грн. судового збору - до 31.03.2016 року; 783473,04 грн. заборгованості - до 30.04.2016 року; 783473,04 грн. заборгованості - до 31.05.2016 року; 783473,04 грн. заборгованості - до 30.06.2016 року; 783473,04 грн. заборгованості - до 31.07.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 31.08.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 30.09.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 31.10.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 30.11.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 31.12.2016 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 31.01.2017 року; 783473,05 грн. заборгованості - до 28.02.2017 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, буд. 56, ідентифікаційний код 35537363) витрати за проведення судових експертиз у сумі 55,89 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 29.02.2016 року.

Головуючий суддя ОСОБА_4

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Суддя Н.Г. Назаренко