Ухвала суду № 56156269, 23.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

23.02.2016р. Справа № 905/108/15

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПІВДЕНКОМБАНК, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПІВДЕНКОМБАНК ОСОБА_1 на дії виконуючого обовязки начальника відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку ОСОБА_2 про скасування постанови виконуючого обовязки начальника ВДВС Куйбишевського РУЮ ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.10.2015 р. з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі №905/108/15 від 07.09.2015 року та зобовязання ВДВС Куйбишевського РУЮ у м. Донецьку прийняти до виконання наказ Господарського суду Донецької області у справі №905/108/15 від 07.09.2015 р. про стягнення з ТОВ СКАТ-ПКБ на користь ПАТ КБ ПІВДЕНКОМБАНК 111730,00 гривень та відкрити виконавче провадження відносно виконання наказу господарського суду Донецької області від 07.09.2015р. по справі 905/108/15

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПІВДЕНКОМБАНК, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПІВДЕНКОМБАНК ОСОБА_1, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СКАТ-ПКБ, м. Донецьк

про стягнення 111730,00 гривень

за участю представників сторін:

від позивача не зявився.

від відповідача - не зявився.

особа, дії якої оскаржується - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

01.12.2015р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга вих.№09/4552 від 03.12.2015р. публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПІВДЕНКОМБАНК, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПІВДЕНКОМБАНК ОСОБА_1 про скасування постанови виконуючого обовязки начальника ВДВС Куйбишевського РУЮ ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.10.2015р. з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі №905/108/15 від 07.09.2015 року та зобовязати ВДВС Куйбишевського РУЮ у м.Донецьку прийняти до виконання наказ Господарського суду Донецької області у справі №905/108/15 від 07.09.2015 р. про стягнення з ТОВ СКАТ-ПКБ на користь ПАТ КБ ПІВДЕНКОМБАНК 111730,00 гривень та відкрити виконавче провадження відносно виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі 905/108/15 від 07.09.2015 р.

Розглянувши дану скаргу суд дійшов висновку її задовольнити з огляду на наступне.

06.10.2015р. ПАТ «КБ «П1ВДЕНКОМБАНК» (надалі - Стягувач) звернулось до Управління виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій області (надалі - УДВС ГУЮ у Донецькій області) з заявою про відкриття виконавчого провадження (№09/4090 від 06.10.2015) на підставі наказу Господарського суду Донецької області у справі №905/108/15 від 07 вересня 2015 року про стягнення з ТОВ «СКАТ-ПКБ» (ЄДРПОУ (надалі - Боржник) на користь ПАТ «КБ «П1ВДЕНКОМБАНК» 111 730.00 грн. (надалі - Наказ), в якій просить зазначений наказ до відповідного підрозділу УДВС ГУЮ у Донецькій області за належністю до виконання.

02.11.2015року Банком отримано Супровідний лист відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку (надалі - ВДВС Куйбишевського РУЮ у м.Донецьку), підписаний в.о. начальника відділу ОСОБА_2, до якого додавалася Постанова виконуючого обов'язки начальника ВДВС Куйбишевського РУЮ у м.Донецьку, ОСОБА_2 від 22.10.2015 року про відмову у відкриті виконавчого провадження відносно боржника у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»

Скаржник не погоджується з позицію виконавчої служби та посилається на відсутність підстав, передбачених законом щодо відмови у відкритті виконавчого провадження.

Згідно вимог передбачених статтями 1, 2 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон) та ст.115 ГПК України виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці,визначені Законом України "Про державну виконавчу службу". У відповідності до ст.1 зазначеного Закону завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

На підставі ст. 25 Закону України Про виконавче провадження та з урахуванням приписів наведених норм, на державного виконавця покладено обовязок прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання,він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Проте, ст. 26 закону встановлено вичерпний перелік підстав за яких державний виконавець вправі відмовити у відкритті провадження, серед яких - наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (п.8 ч.1 ст. 26 Закону), на яке посилається державний виконавець як на законну підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження.

За змістом п.8 ч.1 ст. 25 Закону Про виконавче провадження обставини, які зумовлюють відмову у прийнятті виконавчого документу до виконання повинні бути встановлені законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження виконавча служба посилається Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

Проте, положення зазначених законів не передбачають, що знаходження боржника на території проведення АТО є обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, жодний законодавчий акт, яким регулюються правовідносини та особливості застосування законодавства в зоні проведення антитерористичної операції не містять заборони, щодо виконання рішень судів по відношенню до боржників, які мають реєстрацію на території, яка наразі знаходиться в зоні проведення АТО. Законодавець запровадив мораторій на примусову реалізацію предметів іпотеки, розташованих на території проведення АТО (ст.9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції), проте інших заборон, повязаних із виконанням зобовязань та проведенням дій направлених на виконання рішення суду не встановлено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.01.2016 у справі № 20/278.

Жодний законодавчий акт, яким регулюються правовідносини та особливості застосування законодавства в зоні проведення антитерористичної операції не містять заборони, щодо виконання рішень судів по відношенню до боржників, які мають реєстрацію на території, яка наразі знаходиться в зони проведення АТО. Законодавець запровадив мораторій на примусову реалізацію предметів іпотеки, розташованих на території проведення АТО (ст.9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції), проте інших заборон, повязаних із виконанням зобовязань та проведенням дій направлених на виконання рішення суду не встановлено.

За змістом ст.ст. 20, 21 та п.4 ч.1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження подання виконавчого документу до органу державної виконавчої служби територіальна юрисдикція якого розповсюджується на пункт, в якому розташований боржник є підставою для відкриття.

Статтею 32 Закону України Про виконавче провадження первісними заходами щодо примусового виконання рішення зі стягнення заборгованості полягає у зверненні стягнення на кошти та майно боржника. При цьому, згідно ст.52 зазначеного Закону, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У відповідності до ст.20 Закону, якої врегульовані питання міста проведення виконавчих дій встановлено, що державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Враховуючи структуру банківської системи, встановлене Законом України Про банки та банківську діяльність, Законом України Про виконавче провадження право державного виконавця до доступу до банківської таємниці та право накладати арешт на кошти, які акумульовані на рахунках в банківських установах України (незалежно від міста їх розташування) та звертати стягнення на арештовані кошти в рахунок виконання відповідних рішень, суд зазначає про реальну можливість проведення виконавчих дій, направлених на виявлення інформації щодо наявності грошових коштів боржника на рахунках в банківських установах та наявності іншого майна, за рахунок яких можливе виконати рішення суду по справі 905/108/15.

Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава, за змістом ч.4 ст.13 Конституції України, прийняла на себе зобовязання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх субєктів власності перед законом.

Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду . Статтею 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів визначено поняття обовязковість судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", згідно якого Європейський суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Аналогічні за змістом висновки містяться в інших рішеннях Європейського суду з прав людини , а саме у справі "Голдер проти Сполученого Королівства ( від 21 лютого 1975 року), Шмалько проти України .

Враховуючи викладене, суд не може погодитися також із твердженням державного виконавця про те, що відкриття виконавчого провадження неможливе, внаслідок тимчасового нездійснення органами державної влади або здійснення не в повному обсязі своїх повноважень на території проведення АТО та неможливості надсилання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Суд вважає, що данні обставини утруднюють виконання рішення, неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Суд вважає, що дана обставина може утруднити виконання рішення, але не унеможливлює його виконання.

За змістом ст. 36 Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Проте, таке звернення можливе тільки після порушення виконавчого провадження.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що наразі суди також опинилися в умовах, які утруднюють надсилання кореспонденції сторонам, розташованим у населених пунктах, на територію яких не здійснюється пересилення кореспонденції, проте, суди, керуючись зазначеними вище приписами Конституції України щодо доступу до правосуддя, приймають всі можливі заходи щодо повідомлення сторін про порушення провадження у справах та забезпечують реалізацію державних гарантій щодо права на справедливий суд.

Також суд наголошує, що за змістом Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві. Проте, боржник не скористався своїм правом щодо зміни місця реєстрації протягом всього часу проведення АТО з 14.04.2014р.

За таких обставин, та враховуючи конституційний принцип доступність до правосуддя всіх осіб, незалежно від міста їх реєстрації (знаходження), застосовану у цій справі практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення адміністративних органів від виконання судових рішень, яка є обовязковою для національних судів згідно Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, враховуючи також справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, суд приходить до висновку про визнання дій державного виконавця протиправними.

Враховуючи приписи ГПК України, Закону України Про виконавче провадження, пункту 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Керуючись вимогами передбаченими ст.6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст.8, 19, 129 Конституціъ України, п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, ст.1 Закону України "Про державну виконавчу службу", ст.9 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, ст.1, 2, 20, 21, 25, 26, 32, 36 Закону України Про виконавче провадження та статтями 1, 2, 2-1, 4-2, 4-3, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 15, 22, 75, 81-1, 86, 115, 121-2 ГПК України, господарський суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу публічного акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПІВДЕНКОМБАНК, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПІВДЕНКОМБАНК ОСОБА_1 на дії виконуючого обовязки начальника відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку ОСОБА_2 про скасування постанови виконуючого обовязки начальника ВДВС Куйбишевського РУЮ ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.10.2015 р. з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі №905/108/15 від 07.09.2015 року та зобовязання ВДВС Куйбишевського РУЮ у м. Донецьку прийняти до виконання наказ Господарського суду Донецької області у справі №905/108/15 від 07.09.2015 р. про стягнення з ТОВ СКАТ-ПКБ на користь ПАТ КБ ПІВДЕНКОМБАНК 111730,00 гривень та відкрити виконавче провадження відносно виконання наказу господарського суду Донецької області від 07.09.2015р. по справі 905/108/15- задовольнити.

Скасувати постанову виконуючого обовязки начальника відділу державної виконавчої служби Куйбишевського РУЮ ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.10.2015р. з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі №905/108/15 від 07.09.2015 року.

Зобовязати відділ державної виконавчої служби Куйбишевського РУЮ у м.Донецьку прийняти до виконання наказ Господарського суду Донецької області у справі №905/108/15 від 07.09.2015р. про стягнення з ТОВ СКАТ-ПКБ на користь ПАТ КБ ПІВДЕНКОМБАНК 111730,00 гривень.

Зобовязати відділ державної виконавчої служби Куйбишевського РУЮ у м. Донецьку відкрити виконавче провадження відносно виконання наказу господарського суду Донецької області від 07.09.2015р. по справі 905/108/15, задовольнити.

Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 5-ти днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Тоцький