Ухвала суду № 56155626, 23.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року м. Київ К/800/34907/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013

та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2013

у справі № 2а-14801/11/0170/18

за позовом Агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Агропромислове сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Южная-Холдінг» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000812302 від 08.06.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2013, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «Кросс-95» за період січень 2008 року, квітень 2008 року, складено акт № 843/23-02/30025333 від 23.05.2011, в якому зафіксовані порушення: ч. ч. 1, 5 ст. 203, п. п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України та пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України

На підставі результатів проведеної перевірки, 08.06.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000812302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 420 983,80 грн., в т.ч.: 336 787 грн. основного платежу та 84 196,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість податковим органом зроблено з посиланням на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП «Кросс-95», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та залишається у платника (рядок 23 декларації) за декларацією з спеціальним режимом оподаткування: сільськогосподарського підприємства (пункт 11.29 Закону за період до 01.01.2009) всього в сумі 336 787 грн., у тому числі за квітень 2008 року в сумі 336 787 грн., завищено податок на додану вартість, який в наступному звітному періоді зменшує суму податку, що залишається в розпорядженні платника податку для цільового використання і не відображається в особових рахунках платника (ряд. 20, 22 від'ємне значення) ряд. 24 в сумі 225 135 грн.

В судовому порядку встановлено, що основним видом діяльності АТОВ «Южная-Холдинг» є розведення птиці; товариство є платником фіксованого сільськогосподарського податку, застосовувало спеціальний режим оподаткування ПДВ, передбачений п. п. 11.21 і 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та надавало до податкового органу спеціальну декларацію з податку на додану вартість по операціях з реалізації м'яса птиці (спец декларація № 1), спеціальну декларацію з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів власного виробництва (яйця курячого) (спец декларація № 2), а також загальну декларацію з податку на додану вартість, за якою проводяться розрахунки з бюджетом (податкова декларація № 3).

Матеріалами справи встановлено, що в грудні 2007 року між позивачем та ПП «Кросс-95» укладено договір поставки № КЮХ -1207-26 від 26.12.2007, згідно якого постачальник - ПП «Кросс-95» зобов'язався передати у власність покупця - позивача птицю (хайсекс білий), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.

На виконання умов договору, ПП «Кросс-95» продало позивачу курей (хайсекс білий) у січні 2008 року на загальну суму 3 371 380 грн. (в т.ч. ПДВ 561 896,70 грн.), внаслідок чого ПП «Кросс-95» виписано видаткові та податкові накладні, які було віднесено позивачем до складу податкового кредиту у січні 2008 року.

Оплата товару АТОВ «Южная-Холдінг» проведена відповідно до платіжних доручень.

Позивач подав 20.05.2008 до податкового органу за квітень 2008 року податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочена), як сільськогосподарського товаровиробника.

Податкові зобов'язання за звітний період - квітень 2008 року складають 2 521 171 грн. податковий кредит - 1 710 825 грн., у т.ч. 561 897 грн. по постачальнику ПП «Кросс-95» (відповідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів від 20.05.2008, додаток 2 до податкової декларації з ПДВ (скороченої)).

В жовтні 2008 року за звітний період - 4 місяць 2008 року АТОВ «Южная-Холдінг» надає до Сімферопольської МДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до уточнюючого розрахунку збільшені податкові зобов'язання з ПДВ на суму 25 грн., у тому числі відкореговано податковий кредит за квітень 2008 року по контрагенту ПП «Кросс-95» на суму ПДВ 561 897 грн. з мінусом та перенесено до податкового кредиту за січень 2008 року в сумі 561 897 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції мотивували свої рішення тим, що податковий кредит у спірному періоді позивачем сформовано правильно та відповідно до вимог законодавства, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства необґрунтовані, та як наслідок податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, відповідно до п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Як встановлено в судовому порядку з підтвердженням матеріалів справи, за період з 01.07.2005 по 31.03.2008 документально підтверджено правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість в податковій декларації з спеціальним режимом оподаткування за квітень 2008 року.

Також, висновком судово-економічної експертизи № 118/12 від 07.11.2012 підтверджено правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні птиці у ПП «Кросс-95» у січні 2008 року на підставі документів первинного бухгалтерського та податкового обліку АТОВ «Южная-Холдінг» та віднесення суми податку на додану вартість в податковій декларації за спеціальним режимом оподаткування за квітень 2008 року.

На основі викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій з підтвердженням матеріалів справи вірно зроблено висновок про правомірність формування складу податкового кредиту підприємства, з огляду на наявність належної первинної документації, яка складена в підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ПП «Кросс-95», що підтверджено висновками судово-економічної експертизи, проведеної в рамках даної справи.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний