Ухвала суду № 56155539, 25.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року м. Київ К/800/53452/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий), Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,секретар судового засідання - Коцюрба В.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_4 (він же представляє інтереси ОСОБА_5),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року відкрито провадження у справі.

7 вересня 2015 року представник уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі БАНК» Славкіної М.А. подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року, клопотання задоволено.

Зупинено провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України та вирішення питання про відкриття провадження Конституційним Судом України.

У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просять оскаржувані рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Зупинивши провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наявності причини, які унеможливлюють розгляд справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з таким висновком судів не погоджується.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

Як вбачається з офіційного сайту Конституційного Суду України, на його розгляді перебуває подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

При цьому, станом на момент постановлення ухвали про зупинення провадження у справі, Конституційним Судом України провадження не було відкрито.

За таких обставин, у суду першої інстанції не було процесуальних підстав для зупинення провадження у справі.

Посилання суду першої інстанції на пункт 4 частини другої статті 156 КАС України, яким передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, є помилковим, оскільки такі причини у клопотанні відповідача не наведені.

За таких обставин, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зупинення провадження у справі не є обґрунтованим, а їх рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов