Ухвала суду № 56155478, 17.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року м. Київ К/800/30249/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

та секретаря - Шаманської І.В.,

за участю:

представника позивача - Алексеєвої Н.С., директора - ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2015 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року

у справі № 821/4107/14

за позовом Багатогалузевого приватного підприємства «Бонус»

до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

БГПП «Бонус» звернулося до суду з адміністративним позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року № 0000842200, № 0000852200, від 10 вересня 2014 року № 0001122200, № 0001132200;

- визнати протиправними дії Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, які полягають у зміні в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих БПП «Бонус» за період вересень-жовтень 2013 року на підставі акту від 04 червня 2014 року №162/22-0/24104612;

- зобов'язати поновити в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих БПП «Бонус» за період вересень-жовтень 2013 року, які були відкориговані на підставі акту від 04 червня 2014 року №162/22-0/24104612.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Цюрупинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акта від 04 червня 2014 року №162/22-0/24104612, Цюрупинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року:

- № 0000842200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 871 465 грн., з яких 697 172 грн. - за основним платежем та 174 293 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000852200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 918 248 грн., з яких 734 598 грн. - за основним платежем та 183 650 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

А також, податкові повідомлення-рішення від 10 вересня 2014 року:

- № 0001122200 про застосування штрафу по податку на прибуток на суму 174293 грн.;

- № 0001132200 про застосування штрафу по податку на додану вартість на суму 183650 грн.

На підставі вказаного, відповідачем до Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» внесені коригування показників податкової звітності БГПП «Бонус».

Згідно з положеннями підпунктів 139.1.1 та 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Суди попередніх інстанцій на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшли висновку про підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а саме: договори поставки нафтопродуктів 12 жовтня 2012 року № 121012-2 та від 20 лютого 2013 року № 200213-1, укладені між ПФ «Астер» та БГПП «Бонус»; договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 10, укладений між БГПП «Бонус» та ТОВ «АТН Логістик»; договір про надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів від 26 червня 2013 року № 3, укладений між ТОВ «АТН Логістик» (Замовник) з ПП «Нафтовий союз» (Виконавець); копії видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних. Розрахунки з контрагентами за поставлений товар відбувалися в безготівковій формі.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних та інших первинних документів в акті перевірки відсутні.

Разом з тим, слід відзначити, що обставини, встановлені актах перевірок та звірок контрагентів позивача, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що відомості стосовно наявності судових вироків щодо посадових осіб ТОВ «АТН Логістик», ПФ «Астер» відсутні.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарській діяльності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів щодо протиправності дій Цюрупинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, в частині прийняття оспорюваних податкових повідомлень - рішень від 23 червня 2014 року № 0000842200, № 0000852200 та від 10 вересня 2014 року № 0001122200, № 0001132200.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року - без змін.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев