Ухвала суду № 56155380, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

09.02.2016 № К/800/49673/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Бухтіярової І.О., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» на постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №804/6468/15 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів провизнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» про визнання протиправним та скасування рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів №10639/28-01-39-03-02 від 22.04.2015 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 у даній справі скасована постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 24.03.2015 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, на результатами якої складено акт №26/171/21/30487219 від 24.03.2015, згідно висновків якого встановлено факт порушення позивачем ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою горілка «Рідна роса», 40 % об., місткість 0,5 л. без наявності марок акцизного податку.

На підставі акта перевірки спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів було прийнято рішення № 10639/28-01-39-03-02 від 22.04.2015 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн. на підставі абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність застосування податковим органом штрафних санкцій, оскільки факт зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку не підтверджується належними доказами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд дійшов протилежного висновку, з чим погоджується судова колегія касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ);

Згідно з пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до п.226.1 ст.226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Приписами ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Положеннями абз.15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, марка акцизного податку є обов'язковим спеціальним знаком, що підтверджує легальність реалізації товару на території України та відсутність якої на алкогольних чи тютюнових виробах є підставою для накладення штрафних санкцій у випадку виробництва, зберігання, транспортування та реалізації таких товарів.

Кабінет Міністрів України на виконання Указу Президента України від 26.04.2003 №372 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.04.2003 «Про реалізацію заходів щодо врегулювання обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні» затвердив Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до п.5 названого Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій зокрема є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно з п.6 цього ж Порядку рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Отже, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій можуть слугувати, в тому числі, матеріали податкових органів про недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог чинного законодавства.

Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для винесення оскаржуваного рішення про накладення штрафних санкцій були висновки акту фактичної перевірки магазину, що належить ТОВ «АТБ-маркет» про встановлення факту зберігання алкогольного напою, а саме горілка «Рідна роса» місткістю 0.5 л., 21.12.2014 виробництва, без наявності марки акцизного податку.

Водночас, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку обставинам справи, об'єктивно не взяв до уваги факт знаходження пляшки без марки акцизного податку в підсобному приміщенні магазина в підтвердження мети її повернення постачальнику, оскільки такі твердження позивача про підготовку товару на повернення не були підкріплені жодними доказами. Посилання скаржника на акт виявлення неякісної продукції від 10.03.2015 р. та акт про обмін товару від 17.03.2015 р. не спростовують висновки суду апеляційної інстанції, а навпаки свідчать, що після їх складання, на момент проведення перевірки (24.03.2015 р.) бутила горілки залишилась (зберігалась) в приміщенні магазину, що є порушенням абз.15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Доводи скаржника щодо наявності марки акцизного збору, яка була лише прокручена спростовуються наданими актами від 10.03.2015 р. та від 17.03.2015 р., в яких зазначено що продукція не підлягає подальшій реалізації, оскільки не відповідає вимогам для даного виду продукції.

Позивач також зазначає про суперечливість, яка міститься в рішенні суду апеляційної інстанції, а саме, зазначивши в мотивувальній частині, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, суд фактично її задовольнив. Колегія суддів вважає, що зазначена помилка не впливає на правильність прийнятого рішення.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне рішення є таким, що ґрунтується на нормах закону, а тому воно не підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для відмови у задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 залишити без змін.

2. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.О.Бухтіярова І.В.Приходько