Ухвала суду № 56155210, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

09.02.2016 № К/800/42389/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Юрченко В.П.

Суддів Бухтіярової І.О.

Приходько І.В.,

Секретар судового засідання - Іванов Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 р.

у справі № 814/920/15

за позовом Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбування «Зоря»-«Машпроект»

до Державної фіскальної служби України, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників

про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 р., задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбування «Зоря»-«Машпроект» до Державної фіскальної служби України, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, визнано протиправними та скасовано повідомлення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 06.03.2015 року №5354/10/28-10-37-20-16 про відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, та зобов'язано Державну фіскальну службу України виключити Державне підприємство з переліку платників податку, які не відповідають критеріям, визначеним у податковому кодексі України, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, та зобов'язано включити позивача до переліку платників податку, що відповідають критеріям, визначеним у податковому кодексі України, та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, як незаконні та відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.02.2015 року позивачем до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року, в якій заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 27506150 грн. на рахунок платника у банку.

06.03.2015 року Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників винесено повідомлення №5354/10/28-10-37-20-16 про відсутність у підприємства права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, в зв'язку з тим, що підприємство не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного податкового року: 1114518018 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, правильно встановивши відповідні правовідносини, прийшли до юридично вірного висновку, що з 01.01.2015 р. набрали чинності такі зміни в податковому законодавстві, відповідно до яких наявність від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного податкового року не є перешкодою на автоматичне відшкодування ПДВ.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, та вважає, що ними повно та всебічно встановлено всі обставини по справі та прийнято правильні рішення по суті заявленого позову, враховуючи наступне.

Порядок визначення сум податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені в ст. 200 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 200.7 вказаної статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.18 ст. 200 ПКУ встановлено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Пунктом 200.19 цієї статті встановлено критерії, одним із яких до 31.12.2014 р. існував критерій, якщо великий платник податків не декларував від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року (п.п.200.19.8). З 01.01.2015 р. пункт 200.19 статті 200 викладено у новій редакції, передбаченій абзацами дванадцятим - двадцять п'ятим підпункту 13 пункту 1 розділу І Закону України від 31.07.2014 р. N 1621-VII, відповідно до якого, п.п.200.19.8 виключено.

Крім того, Порядком визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1128), який прийнято відповідно до пункту 200.20 статті 200 розділу V, статті 337 розділу XVIII Податкового кодексу України, - даними, на підставі яких формуються критерії, був також критерій, якщо великий платник податків не декларував від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного (податкового) року (п.п.5 п.4). З 01.02.2015 р. підпункт 5 пункту 4 цього Порядку виключено згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. N 13.

Тобто, на час подання декларації платником податку - 23.02.2015 р. чинним законодавством не встановлено обмежень на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість у раз якщо платником податку задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками останнього звітного податкового року.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.05.2015 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 р.

у справі № 814/920/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.П. Юрченко Судді(підпис)І.О. Бухтіярова (підпис)І.В. Приходько