Ухвала суду № 56155184, 09.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2016 рокусправа № 804/9063/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Нудьги Інги Георгіївни

представників відповідача: Глущенко Юлії Олегівни, Логвінова Ігоря Володимировича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську та Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року

у справі за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року позов задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.07.2008 р. №0001288821/3/23087 в частині не проведення коригування валових витрат при списанні простроченої кредиторської заборгованості у сумі 3095,29 грн. (три тисячі дев'яносто п'ять грн., 29 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач не заперечує наявність порушень податкового законодавства, по суті підприємство не згодне з включенням результатів перевірки Трудівського щебеневого заводу до зведеного акта перевірки, посилаючись на наказ Міністерства транспорту та зв'язку «Про виділення структурних підрозділів залізниць України» від 13.11.2006 року № 1085. Відповідно до вказаного наказу Трудівський щебеневий завод виділено зі складу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та переведено на баланс Державного підприємства "Управління промислових підприємств" з 01.01.2007 року; крім того згідно з наказом Державне підприємство "Управління промислових підприємств" є правонаступником прав і обов'язків Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відповідно до розподільчого балансу та передавальних актів. Суд першої інстанції взяв до уваги, що порушення викладені в акті перевірки Трудівського щебеневого заводу та в акті перевірки Державного підприємства "Придніпровська залізниця" були встановлені за результатами перевірки за 4 квартал 2006 року (в даному періоді Трудівський щебеневий завод входив до складу Державного підприємства "Придніпровська залізниця").

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивачем та відповідачем подані апеляційні скарги.

Зокрема, позивач в своїй апеляційній скарзі, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що 20.11.2007 року був складений акт перевірки «Про результати виїзної планової перевірки Державного підприємства "Придніпровська залізниця"». При винесенні податкового повідомлення-рішення були використані матеріали перевірки іншої юридичної особи - Державного підприємства "Управління промислових підприємств". Однак, згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку «Про виділення структурних підрозділів залізниць України» від 13.11.2006 року № 1085 Трудівський щебеневий завод виділено зі складу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та переведено на баланс Державного підприємства "Управління промислових підприємств" з 01.01.2007 року; крім того згідно з наказом Державне підприємство "Управління промислових підприємств" є правонаступником прав і обов'язків Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відповідно до розподільчого балансу та передавальних актів.

Відповідач (Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську) просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2008 року в частині не проведення коригування валових витрат при списанні простроченої кредиторської заборгованості в сумі 3095,29грн. та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на ст. 257 Цивільного кодексу України, та зазначає, що якщо по закінченню терміну позовної давності боржник не розрахувався за отримані раніше товари, то сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою в силу пп. 1.22.1 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 від 28.12.1994 року. У зв'язку з тим, що платником до моменту списання кредиторської заборгованості не здійснено компенсацію вартості товарів (послуг), які він отримав, то підстав для віднесення вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визнанню валових витрат, наведених в п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 від 28.12.1994 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин. Зазначає, що зокрема, перевіркою виявлені порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп.8.7. п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (підприємством до складу валових витрат віднесено вартість ремонтів, при тому, що 10% ремонтний ліміт було вичерпано) на суму у розмірі 482882,61 грн. (сума заниження - 340177,66 грн., штрафні санкції - 142704,95 грн.; та пп. 5.2.1 п. 5.2, п.5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (підприємством не зменшено валові витрати при списанні простроченої кредиторської заборгованості) на суму у розмірі 3095,29 грн. (сума заниження - 2343,78 грн., штрафні санкції - 751,51 грн.).

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції, викладені в апеляційних скаргах.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено виїзну планову перевірку ДП "Придніпровська залізниця" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2007 р. за результатом якої складено Акт від 20.11.2007 р. №480-08-03/1-01073828. У вказаному акті були відображені порушення по всім структурним підрозділам, зокрема:

- у Акті перевірки Джанкойської об'єднаної ДПІ в АР Крим від 28.09.2007 р. № 1214/23-1/33325132 відображені результати перевірки Кримського будівельно-монтажного експлуатаційного управління (далі БМЕУ-4), згідно з яким встановлено, що БМЕУ-4 не скоригована сума валових витрат при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у сумі 7373,13 грн.;

- у Акті перевірки Джанкойської ОДПІ від 28.09.2007 р. № 1312/23-1-01074874 відображені результати перевірки Джанкойського локомотивного депо, згідно з яким встановлено списання заборгованості з вичерпним терміном позовної давності у 4 кварталі 2006 р. по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками"по КАТП "Джанкой" у сумі 2002,00 грн. При цьому Джанкойське локомотивне депо не зменшило валові витрати при списанні простроченої кредиторської заборгованості на суму 2002,00 грн.

На підставі вказаного Акта та за наслідками адміністративного оскарження СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську винесено податкове повідомлення рішення від 04.07.2008 р. №0001288821/3/23087, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 878171,29 грн., в тому числі 62886,51 грн. за основним платежем та 256284,78 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Заявлені позовні вимоги полягають у порушеннях:

- пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп.8.7. п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (підприємством до складу валових витрат віднесено вартість ремонтів, при тому, що 10% ремонтний ліміт було вичерпано) на суму у розмірі 482882,61 грн. (сума заниження - 340177,66 грн., штрафні санкції - 142704,95 грн.;

- пп. 5.2.1 п. 5.2, п.5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (підприємством не зменшено валові витрати при списанні простроченої кредиторської заборгованості) на суму у розмірі 3095,29 грн. (сума заниження - 2343,78 грн., штрафні санкції - 751,51 грн.).

Пунктом 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, зокрема, що безнадійною є заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності. Строк позовної давності визначений ст.257 Цивільного кодексу України. Натомість, якщо по закінченню терміну позовної давності боржник не розрахувався за отримані раніше товари (роботи, послуги), то сума його заборгованості за цими товарами (роботами, послугами) є безповоротною фінансовою допомогою (п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безповоротна фінансова допомога це - сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Розглядаючи питання щодо валового доходу, слід зазначити, що відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий дохід включає, зокрема, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В силу п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8.

Пунктом 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким встановлені правила ведення податкового обліку, передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів.

При цьому вказаним Законом не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суму вартості отриманих товарів, періоду в якому сформовані валові витрати по першій з подій (оприбуткування товару), у разі несплати вартості цих товарів у межах строку позовної давності та віднесення в подальшому такої кредиторської заборгованості до складу валового доходу відповідно до вимог п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону. Тобто, Закон не передбачає обов'язку платника податків зменшувати загальну суму валових витрат в податкових періодах, в яких сталося закінчення термінів позовної давності, на суму заборгованості, по якій збіг термін позовної давності. Закон зобов'язує платника податків збільшити валовий доход відповідного податкового періоду на таку суму.

В свою чергу п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлює порядок ведення податкового обліку, а тільки визначає поняття валових витрат та їх складу. Правила ведення податкового обліку встановлені ст. 11 вказаного Закону, згідно якої валові витрати і валові доходи формуються за правилом першої події.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно врахував, що підприємство виконало вимоги Закону, відобразивши у податковому обліку - у деклараціях з податку на прибуток доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги по заборгованості, за якою минув строк позовної давності, у податкових періодах у яких відбулося її списання.

Таким чином, піддається сумніву встановлення у Акті перевірки від 20.11.2007 р. №480-08-03/1-01073828 порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у частині не зменшення валових витрат при списанні простроченої кредиторської заборгованості у сумі 2343,78 грн.

В силу довідки-розрахунку нарахованих відповідачем сум податкових зобов'язань у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, за вищезазначене порушення до позивача були застосовані та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 751,51 грн. Отже, враховуючи сумнівність вищезазначених висновків податкового органу оскаржуване рішення підлягає скасуванню у частині не проведення коригування валових витрат при списанні простроченої кредиторської заборгованості у сумі 3095,29 грн. (основне зобов'язання - 2343,78 грн., штрафні (фінансові) санкції - 751,51 грн.).

Також оскаржуваним рішенням було донараховано податкове зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за порушення позивачем положень пп.5.3.2 п.5.3 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - підприємством було до складу валових витрат невірно віднесено вартість ремонтів (у рядок 04.1 замість додавання до вартості ремонтів декларації по податку на прибуток) при тому, що 10% ремонтний ліміт було вичерпано, а саме: перевіркою встановлено включення до складу валових витрат по рядку 04.1 незакінченої Декларації з податку на прибуток підприємств за 2006 рік, що передавались до головного підприємства - ДП "Придніпровська залізниця" витрат на проведення ремонтів та витрат на придбання встановлених запасних частин на вузли і агрегати технологічного обладнання на загальну суму 1360711 грн.

У Акті перевірки Куйбишевської МДПІ від 27.09.2007 р. №210/23-015/01056267 відображені результати перевірки Трудівського щебеневого заводу - дані податкового обліку господарської діяльності Трудівського щебеневого заводу в період з 01.07.2006 р. по 31.12.2006 р. щоквартально передавались до служби колії головного підприємства - ДП "Придніпровська залізниця" для включення в загальну суму по всьому підприємству - юридичній особі.

Згідно пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 та пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вартість ремонтів повинна бути виключена зі складу валових витрат. При цьому, в ході судового розгляду з'ясовано, що позивач не заперечує наявність порушень податкового законодавства по своїй суті, натомість, підприємство не згодне з включенням результатів перевірки Трудівського щебеневого заводу до зведеного акту перевірки, посилаючись на наказ Міністерства транспорту та зв'язку "Про виділення структурних підрозділів залізниць України" від 13.11.2006 р. №1085.

Слід зазначити, що відповідно до даного наказу, Трудівський щебеневий завод виділено зі складу ДП "Придніпровська залізниця" та передано на баланс державного підприємства "Управління промислових підприємств" з 01.01.2007 р. Крім того, згідно з наказом ДП "Управління промислових підприємств" є правонаступником прав і обов'язків ДП "Придніпровська залізниця" відповідно до розподільчого балансу та передавальних актів.

Згідно із п.1.1 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків визначені юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

При цьому, відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податку на прибуток, одержаного від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що до відокремленого підрозділу юридичної особи відносяться: філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Пунктом 8.5 наказу ДПА України "Про затвердження інструкції про порядок обліку платників податків" від 19.02.1998 р. №80 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, зокрема, що особою, відповідальною за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, є, стосовно філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, які ліквідуються, - такий платник податків, тобто юридична особа.

ДП Придніпровська залізниця - є платником податку на прибуток за результатами діяльності усіх взаємопов'язаних відокремлених підрозділів, що входять до її складу. Враховуючи вказані положення правих норм, позивач є відповідальною особою за погашення податкових зобов'язань Трудівського щебеневого заводу.

Довідкові декларації з податку на прибуток Трудівського щебеневого заводу за 2006 р. були надані для зведення до служби колії, інформація про суми валових доходів та валових витрат знайшла відображення в зведеній декларації ДП "Придніпровська залізниця".

Порушення, викладені в Акті перевірки Трудівського щебеневого заводу Куйбишевської МДПІ та, відповідно, і в Акті перевірки ДП "Придніпровська залізниця", були встановлені за результатами перевірки за 4 квартал 2006 р. (в даному періоді Трудівський щебеневий завод входив до складу ДП "Придніпровська залізниця").

Відповідно до таблиці 3 (Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат) додатку К1/1 річної декларації з податку на прибуток за 2006 рік ДП "Придніпровська залізниця", сума витрат на поліпшення у 2006 році не повинна була перевищувати 369866439,00 грн., фактично сума витрат на поліпшення за результатами 2006 року склала 737860554,00 грн. Як вбачається підприємством перевищено дозволений 10% ліміт на 367994115,00 грн. Зазначена сума перевищення, включає проведення поліпшень по Трудівському щебеневому заводу за III та IV квартали 2006 року на загальну суму 1360710,64 грн.

У Акті Куйбишевської МДПІ від 27.09.2007 р. №210/23-015/01056267 зафіксовано, що усі ці витрати на загальну суму 1360711,00 грн. віднесено на витрати по основному виробництву і включено до валових витрат даних податкового обліку з податку на прибуток підприємства за 2006 рік, що передавались до головного підприємства - ДП "Придніпровська залізниця".

Відповідно до пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Натомість, у зв'язку з тим, що ДП "Придніпровська залізниця" перевищила 10 % ліміт на 367 994115,00 грн., сума поліпшень по Трудівському щебеневому заводу в розмірі 1360710,64 грн. повинна бути виключена зі складу валових витрат.

Отже, у порушення пп.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем до складу валових витрат неправильно віднесено вартість ремонтів (в рядок 04.1 замість додавання до вартості ремонтів декларації по податку на прибуток) при тому, що 10% ремонтний ліміт було вичерпано (по Трудівському щебневому заводу - стор.92-94 акта перевірки) на 1360710,64 грн., в тому числі: за 3 кв.2006 р. на 265355,64 грн., 4 кв.2006 р.- 1095355 грн.

Дані порушення призвели до недоплати (заниження) суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 340 177,66 грн. (1360710,64 х 25%), в тому числі: за 3 кв.2006 р. - 66338,91 грн. (265355,64 х 25%), 4 кв. 2006 р. - 273838,75 грн. (1095355 х 25%).

Слід зазначити, що у відповідності до пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Періодом виникнення недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) вважається той податковий (звітний) період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації, в якій виявлено заниження суми податкового зобов'язання. Декларації з податку на прибуток подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). По вищезазначеним порушенням відлік кількості періодів починається з кварталу, на який припадає граничний термін подання податкової декларації: в 3 кв.2006 р (за 9 місяців 2006 р.) - 9 листопада (тобто з 4 кварталу 2006 р.), в 4 кв.2006 р (за 2006 р.) - 9 лютого (тобто з 1 кварталу 2007 р.).

Тому датою закінчення відліку є квартал, в якому ДП "Придніпровська залізниця" отримало податкове повідомлення-рішення з вимогою сплатити вказану в ньому суму податкового зобов'язання (3 грудня 2007 р., тобто 4 квартал 2007р.).

Штрафні санкції по даному порушенню розраховано наступним чином: 66338,91грн. (сума недоплати за 3 кв.2006 р.) х 10% (згідно п.п.17.1.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") х 5 періодів (з 4 кв. 2006 р. по 4 кв. 2007 р.) = 33 169,46 грн.; 273838,75 грн. (сума недоплати за 4 кв.2006 р.) х 10% (згідно пп.17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") х 4 періоди (з 1 кв.2007 р. по 4 кв.2007 р.) = 109535,50 грн. Всього - 142704,96 грн.

Сукупний розмір штрафу - 142704,96 грн. (рядок "Всього" графи 8 табл.1 наведеної у поясненнях від 13.05.2010 р. за вх.№25375) менше, ніж 50 % сукупної недоплати, тобто 170088,83 грн. (340177,66 грн. х 50 % : 100 %).

Отже, застосування штрафу в розмірі 142704,96 грн. є обґрунтованим.

Таким чином, по суті рішення є правильним, доводи апеляційних скарг не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську та Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року у справі за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко