Ухвала суду № 56155165, 09.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2016 рокусправа № 804/1212/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Григоренка Віктора Олексійовича

представників відповідача: Потапова Олексія Олеговича, Чохелі Тимура Ревазовича, Ковальової Наталії Леонідівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопластика Д"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопластика Д" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що при укладенні договорів оренди ТОВ "Трубопластика Д" при визначенні об'єкта оподаткування доходів фізичних осіб у відносинах, в яких позивач є податковим агентом, не врахувало рішень Дніпропетровської міської ради від 28.12.2009 № 5/53, від 28.12.2011 № 4/19, від 26.12.2012 № 6/30, від 27.11.2013 № 36/43, якими затверджено мінімальну вартість місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб. З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 № 0008491703 (форми "Р").

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Трубопластика Д") подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що податковою безпідставно проведено перевірку підприємства з питань дотримання вимог законодавства щодо повноти нарахування і перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період 2 кварталу 2014 року, а тим самим безпідставно збільшено суму даного податку до сплати в бюджет.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопластика Д" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.09.2008 по 31.03.2014. Результати перевірки оформлені актом від 01.09.2014 № 1936/2201/30669937 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопластика Д" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.09.2008 по 31.03.2014".

Згідно з висновками вказаного акту, зокрема в пункті 4, зазначено про порушення пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176, з урахуванням пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170, п. 39.1 п. 39.11 ст. 39, п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 , п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 , п. 164.5 ст. 164 Податкового Кодексу України, що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 100148, 04 грн., за період липень 2011 року - червень 2014 року. Зазначені висновки ґрунтуються на аналізі правовідносин позивача з фізичними особами - орендодавцями: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у яких підприємство орендувало виробничі та складські приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, в яких ТОВ "Трубопластика Д" є податковим агентом, який нараховує та сплачує до бюджету податок на доходи фізичних осіб. У зв'язку із тим, що підприємством визначена база оподаткування за ціною договору, без урахування ставок податку, визначених у рішеннях Дніпропетровської міської ради від 28.12.2009 № 5/53, від 28.11.2011 № 4/19, від 26.12.2012 № 6/30, від 27.11.2013 № 36/43 "Про затвердження мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб", що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, які ТОВ "Трубопластика Д" утримує та сплачує до бюджету як податковий агент на суму 100148, 04 грн.

На підставі акта від 01.09.2014 № 1936/2201/30669937 прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2014 № 0008491703, за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму у розмірі 100148, 04 грн. - за основним платежем та нараховані штрафні санкції у розмірі 73847, 64 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Трубопластика Д" (орендарем) та фізичними особами: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (орендодавцем) укладений договір оренди будівлі від 31.12.2010 № 1, за умовами якого перший прийняв у користування виробничі та складські приміщення, загальною площею 700 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1. Розмір орендної плати становить 2000,00 грн. на місяць, термін дії договору до 31.12.2011. Після спливу терміну дії вказаного договору сторони 31.01.2012 уклали новий договір, аналогічний за змістом, терміном дії до 31.12.2012, встановивши розмір орендної плати 2500,00 грн. на місяць. 02.01.2013 між позивачем (як орендарем) та фізичною особою ОСОБА_6 (орендодавцем) укладений договір оренди № 1 ГР, предметом якого є надання у строкове платне користування 1/4 частки будівель, що належать орендодавцю на право власності з прилеглою територією, за адресою: АДРЕСА_1, вид об'єкта: виробничі та складські приміщення, площею 271,9 кв. м. Розмір орендної плати становить 1250,00 грн. на місяць, термін дії договору до 31.12.2013. Аналогічні за змістом договори укладені між ТОВ "Трубопластика Д" та фізичною особою: ОСОБА_7 від 02.01.2013 № 2 ГР, а також між позивачем та фізичною особою ОСОБА_5 від 02.01.2013 № 3ГР.

31.12.2013 між ТОВ "Трубопластика Д" (орендарем) та фізичною особою ОСОБА_6 укладені договори оренди приміщення № 5-Т та 6-Т, за умовами яких позивач орендував виробничі та складські приміщення у АДРЕСА_1, площею по 271,9 кв. м. Розмір орендної плати на місяць визначений у 1500,00 грн., термін дії договорів до 31.12.2014.

31.12.2013 між ТОВ "Трубопластика Д" (орендарем) та фізичною особою ОСОБА_5 укладений договір оренди будівлі № 7-Т, за умовами якого позивач орендував виробничі та складські приміщення у АДРЕСА_1, площею 271,9 кв. м. Розмір орендної плати на місяць визначений у 1500,00 грн., термін дії договору до 31.12.2014.

Фізичні особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є співвласниками будівлі, за адресою: АДРЕСА_1. Актами прийому-передачі приміщення підтверджений факт передачі в оренду нежитлових виробничих та складських приміщень.

Питання оподаткування податком з доходів фізичних осіб врегульовані Податковим кодексом України, зокрема розділом ІV Податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. п. 164.1.1. та п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Слід зазначити, що п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Пунктом 171.2 статті 171 ПК України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Положенням п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України визначено оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 168.4 ст. 168 ПК України, визначено порядок сплати (перерахування) податку до бюджету, яким передбачено, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

У відповідності до п. 170.2 ст. 170 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 - 170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Відповідно до підпункту 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 ПК України, Кабінетом Міністрів України постановою № 1253 від 29.12.2010 затверджено Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб (далі - Методика), що визначає механізм розрахунку мінімальної суми орендного платежу для об'єктів нерухомості, з урахуванням статті 95 Житлового кодексу Української РСР.

Пунктом 1 Методики встановлено, що орендарі (крім орендарів - фізичних осіб, що не є суб'єктами господарювання), які згідно з підпунктом 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України є податковими агентами платників податку - орендодавців, визначають під час нарахування доходу від надання в оренду (суборенду), житлового найму (піднайму) нерухомого майна (включаючи земельну ділянку, на якій розміщується нерухоме майно, присадибну ділянку), крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю (далі - оренда нерухомого майна), мінімальну суму орендного платежу за повний чи неповний місяць такої оренди.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, що відповідно до змісту Методики, мінімальна вартість місячної орендної плати одного квадратного метра загальної площі нерухомості, що затверджується органами місцевого самоврядування і опубліковується в строк до 1 січня звітного податкового року, визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна за такою формулою:

П = 3 х Р,

де П - мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно у гривнях;

З - загальна площа орендованого нерухомого майна у кв. метрах;

Р - мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна, з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно (далі - орган місцевого самоврядування), у гривнях.

При цьому, пунктом 5 Методики вказано, що органи місцевого самоврядування можуть застосовувати під час визначення мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна такі додаткові коефіцієнти:

М - місцезнаходження об'єкта нерухомого майна. У разі розміщення такого об'єкта у центральній, курортній, історичній або заповідній зоні населеного пункту зазначений коефіцієнт дорівнює 2, близько від центру - 1,5, далеко від центру - 1;

Ф - вид функціонального використання об'єкта нерухомого майна. У разі використання такого об'єкта для провадження виробничої діяльності зазначений коефіцієнт дорівнює 2, іншої комерційної діяльності - 3, некомерційної діяльності, у тому числі для проживання фізичних осіб, - 1;

Т - інші якісні характеристики об'єкта (висота житлового приміщення, внутрішнє оснащення, технічний стан тощо).

Пунктом 6 Методики визначено, якщо орган місцевого самоврядування не визначив мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна чи не оприлюднив її до початку звітного податкового року у спосіб, найбільш доступний для жителів територіальної громади, об'єкт обкладення податком на доходи фізичних осіб визначається орендарем (крім орендарів - фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання), виходячи з розміру орендної плати, передбаченого в договорі оренди.

Отже, відповідно до п. 6 Методики, об'єкт обкладення податком на доходи фізичних осіб визначається за ціною договору у випадку, коли орган місцевого самоврядування не визначив мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра, що надається в оренду.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання п. п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПК України, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1253 "Про затвердження Методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" Дніпропетровською міською радою прийняті рішення від 28.12.2009 № 5/53, від 28.12.2011 № 4/19, від 26.12.2012 № 6/30, від 27.11.2013 № 6/43 "Про затвердження мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб". Зазначеними рішеннями затверджено мінімальну вартість місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб відповідного періоду у гривні (з ПДВ) в залежності від функціонального використання і місцезнаходження об'єкта оренди.

Так, пунктами 3 прийнятих рішень передбачено, що орендарям (крім орендарів - фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання) при визначенні мінімальної суми орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди нерухомого майна фізичних осіб слід керуватись затвердженою мінімальною вартістю місячної оренди (п. 1 цього рішення), що свідчить про обов'язковий характер рішень про затвердження мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб та необхідність врахування встановленої мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна.

Зокрема, з 01.01.2011 мінімальна вартість 1 м. кв. загальної площі нерухомого майна фізичних осіб в залежності від функціонального використання об'єкта оренди та його місцезнаходження для орендарів, які є податковими агентами, затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради від 28.12.2009 № 5/53 та складає 21,57 грн. (2 пояс, виробнича діяльність).

З 01.01.2012 мінімальна вартість 1 м. кв. загальної площі нерухомого майна фізичних осіб в залежності від функціонального використання об'єкта оренди та його місцезнаходження для орендарів, які є податковими агентами, затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради від 28.12.2011 № 4/19 та складає 23,43 грн. (2 пояс, виробнича діяльність).

З 01.01.2013р. мінімальна вартість 1 м.кв. загальної площі нерухомого майна фізичних осіб в залежності від функціонального використання об'єкта оренди та його місцезнаходження для орендарів, які є податковими агентами, затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.12.2012 № 6/30 та складає 25,63 грн. (2 пояс, виробнича діяльність).

З 01.01.2014 мінімальна вартість 1 м.кв. загальної площі нерухомого майна фізичних осіб в залежності від функціонального використання об'єкта оренди та його місцезнаходження для орендарів, які є податковими агентами, затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013 № 6/43 та складає 25,77 грн. (2 пояс, виробнича діяльність).

Натомість, з наявних в матеріалах справи податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ, вбачається, що позивач приймав за об'єкт оподаткування доходів фізичних осіб від надання в оренду об'єктів нерухомості саме договірну ціну, яка визначена у зазначених вище договорах оренди з фізичними особами.

Однак, за наведених обставин, при визначенні орендної плати у вищенаведених договорах оренди будівлі позивач повинен був керуватися рішеннями Дніпропетровської міської ради прийняті рішення від 28.12.2009 № 5/53, від 28.12.2011 № 4/19, від 26.12.2012 № 6/30, від 27.11.2013 № 6/43 "Про затвердження мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб", оскільки договірна вартість оренди за вказаними договорами нижча від вартості, розрахованої за наведеною Методикою.

Що стосується правомірності застосування п. 39.11 ст. 39 ПК України до вказаних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується висновком суду першої інстанції щодо неможливості застосування вказаної норми у даному випадку, оскільки вона прийнята після складання акта перевірки. При цьому, слід зазначити, що розрахунок бази оподаткування доходів фізичних осіб від надання в оренду об'єктів нерухомості здійснюється згідно з вимогами абзацу 2 п. 170.2 ст. 170 ПК України, який був чинний як на момент виникнення правовідносин, так і на момент складання акта перевірки.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визначився, що Товариством "Трубопластика Д" у перевіряємому періоді було занижено вартість об'єктів оподаткування - орендованих приміщень, отриманих від орендодавців, що призвело до заниження оподаткованого доходу з доходів фізичних осіб у сумі 100148, 04 грн. за період липень 2011 року - червень 2014 року.

Також, слід зазначити, що відповідно до п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до п.п.14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь - якій з наведених нижче ознак:

юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;

посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;

платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно - правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання.

В акті перевірки від 01.09.2014 № 1936/2201/30669937 контролюючим органом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є засновниками ТОВ "Трубопластика Д", що підтверджено відповідними доказами.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопластика Д" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопластика Д" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко