Ухвала суду № 56155114, 29.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 751/11546/15-а

Суддя-доповідач Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

29 лютого 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Борисюк Л.П., перевіривши апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської митниці ДФС про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Чернігівська митниця ДФС звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2016 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року, апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС залишено без руху та надано апелянту строк до 22 лютого 2016 року для усунення недоліків по апеляційній скарзі, а саме: подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху реквізитами.

На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, Чернігівською митницею ДФС 17.02.2016 засобами поштового зв'язку направлено до Київського апеляційного адміністративного суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке апелянт обґрунтовує тим, що оскільки законодавством не передбачено бюджетних асигнувань митному органу на сплату судового збору, відповідач позбавлений можливості відстоювати позицію в судах України.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відтак, оскільки заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості апелянта забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд України в ухвалі від 27.10.2015 року (номер в ЄДРСР - 52867921).

З клопотанням про відстрочення або розстрочення судових витрат апелянт не звертався.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 212 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Чернігівської митниці ДФС про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2016 року повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Суддя Борисюк Л.П.