Ухвала суду № 56155094, 09.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2016 рокусправа № 808/466/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Чередниченко В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Лісовської Олени Сергіївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної митної служби України Запорізька митниця Державної фіскальної служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтосинтез" до Державної митної служби України Запорізька митниця Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року позов задоволено. Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Державної митної служби України Запорізька митниця Державної фіскальної служби митний пост "Запоріжжям - центральний" від 16.01.2015 № 112050000/2015/000012/1. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00015 від 16.01.2015.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Державною митною службою України Запорізька митниця Державної фіскальної служби) подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що товариством надано до митного органу не в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість товару, при цьому митним органом виявлені розбіжності в документах, які підтверджують митну вартість товарів.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначає, що позивачем було надано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів. Митним органом не надано доказів щодо підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "Запоріжнафтосинтез" та "Global Tyre Company, LTD" укладено зовнішньо - економічний контракт № 12/05-14 від 12.05.2014 поставки товару - продуктів нафтохімії. Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару позивачем по електронній системі до м/п "Запоріжжя-центральний" Запорізької митниці ДФС подано митну декларацію по формі МД-2, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 2525676,23 грн. Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані: контракт з додатками, комерційний інвойс, сертифікати про походження товару, висновок ТПП, котировки опублікованих в "Platt"s European Marketscan", експортну митну декларацію та інші документи, що зазначені у графі 44 імпортної митної декларації від 13.01.2015 №112050000/2015/000250.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару відповідач дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності: 1) згідно даних зазначених в з/накладних відвантаження вантажу здійснюється згідно з контрактом між ТОВ "Запоріжнафтосинтез" та "Globaі Tyre Company, LTD" від 12.05.2014 № 12/05-14, але до митного оформлення подано контракт від 12.05.2014 № 12/05-14, який укладено між ТОВ "Запоріжнафтосинтез" та "Global Tyre Company, LTD"; 2) переміщення товару через митний кордон України здійснювалось згідно інвойсу № 1412СК від 19.12.2014, де покупцем зазначено "Kemika K/S" для ТОВ "Запоріжнафтосинтез" з посиланням на контракт № 05742686 СК/25-13 від 20.08.2013; 3) у висновку Запорізької ТПП № ОИ-3 від 08.01.2015 містяться дані щодо Eurobob за період 01.12.2014 по 31.12.2014, але згідно умов додатку № 8 від 05.01.2015 середнє значення котирування приймається для розрахунку за інший період.

У зв'язку з чим 13.01.2015 відповідачем надано вимогу ТОВ "Запоріжнафтосинтез" та затребувано додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги прейскуранти (прас-листи) виробника товару.

16.01.2015 Товариством "Запоріжнафтосинтез" були надані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість. Натомість, 16 січня 2015 року митним органом прийнято Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №1120500000/2015/000012/1. При цьому, також 16.01.2015 митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 112050000/2015/00015.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно матеріалів справи, у вищевказаній картці відмови, як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення, що вимагає внесення змін до ВМД. В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД згідно з рішенням про коригування заявленої митної вартості.

Слід зазначити, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

При цьому, частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Також, відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів у п. 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" мотивоване тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки виявлено, що заявлено не повні відомості про митну вартість товарів, декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивачем на запит митного органу щодо надання додаткових документів - надано додаткові документи, що дозволило визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

Натомість, відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку об'єктивної неможливості та відсутності цих документів - письмові пояснення причин їх ненадання.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62, або обчислена відповідно до вимог статті 63 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 16.01.2015 №112050000/2015/000012/1 зазначено, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки надані документи містять розбіжності, декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Також зазначено, що митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно із наявною у митного органу інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 0,664 дол. США за 1 кг товару (МД № 125110011/2014/02264 від 18.12.2014).

При визначені митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару та застосовано резервний метод. Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості митним органом у графі 33 спірних рішень, крім номеру та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. З дій відповідача та прийнятого рішення не встановлено наявність потреби витребування у позивача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, наявність виникнення у нього об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. Отже, з урахуванням викладеного, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000012/1 від 16.01.2015 та, відповідно, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України № 112050000/2015/00015 від 16.01.2015 - прийняті необґрунтовано, та підлягають скасуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної митної служби України Запорізька митниця Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтосинтез" до Державної митної служби України Запорізька митниця Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко