Ухвала суду № 56154937, 29.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/159/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 профспілкова організація Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільнені та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов вказаний адміністративний позов.

З позовної заяви вбачається, що позивач, просить суд:

- скасувати наказ про звільнення позивача з посади начальника служби охорони праці Головного управління ДСНС України в Луганській області від 22.01.2016;

- поновити позивача на роботі начальника служби охорони праці Головного управління ДСНС України в Луганській області;

- стягнути з Головного управління ДСНС України в Луганській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 січня 2016 до дня поновлення на роботі;

- стягнути з Головного управління ДСНС України в Луганській області відшкодування за час затримки розрахунку про звільнені.

- стягнути з Головного управління ДСНС України в Луганській області моральну шкоду в розмірі 2100,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви зясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам статті 106 цього Кодексу.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом не сплачено судовий збір між тим, позивач у прохальній частині позову просив звільнити його від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та її вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статті 88 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Відповідно до частини 1 статті 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Згідно з частиною другою статті 10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження його майнового стану, (наприклад, довідка про доходи, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, позивачу, у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову, слід надати суду документ про сплату судового збору за вимогу майнового характеру(стягнення моральної шкоду) в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів УК у м. Сєвєродонецьк/Луганський окр.адмін.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944909, банк отримувача (МФО) 804013, рахунок отримувача 31217206784080, код класифікації доходів бюджету 22030101 у розмірі 551,20 грн.

Також, частиною першою статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються у тому числі ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

З позовної заяви вбачається, що позивач, просить суд скасувати наказ про звільнення та поновити на роботі до Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області, однак відповідачем у справі зазначено Головне управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області. Отже, позивачу належить визначити, до якої саме особи заявлено позовні вимоги, яке найменування відповідає державній реєстрації юридичної особи.

У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 106 КАС України.

Згідно зі статтею 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача обєднана профспілкова організація Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Луганській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільнені та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Запропонувати позивачу впродовж 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути недоліки адміністративного позову, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 551,20 грн за заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди та уточненої позовної заяви з вірним визначенням відповідача, його адреси та засобів звязку.

У разі не усунення недоліків у зазначений строк адміністративний позов буде вважатися неподаним та буде повернутий позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвалу, яку було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяОСОБА_3