Постанова № 56154851, 19.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 р. Справа № 804/16084/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС" до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 29.07.2015 року № 000322100.

В обґрунтування позову зазначено, що при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку позивач оподатковує операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам (фізичні особи) для їх особистого некомерційного використання, а реалізацію юридичним особам та фізичним особам - підприємцям не включає до об'єкту оподаткування через використання ними нафтопродуктів у своїй господарській діяльність (комерційне використання). Позивачем також зазначено, що при визначені сум податкового зобов'язання з акцизного податку товариство виходило з сум операцій по реалізації нафтопродуктів кінцевому споживачу для власних потреб - фізичним особам (гр.3 - гр. 4 Додатку 6 до Декларації акцизного податку), а податковий орган незаконно та безпідставно з огляду на вимоги норм Податкового кодексу України при визначені сум податкового зобов'язання включив вартість товарів реалізованих контрагентам для використання у господарській (комерційній) діяльності.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.

Зі змісту оскарженого податкового повідомлення-рішення від 29.07.2015 року № 000322100 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 50381,31 грн. встановлено, що воно прийнято на підставі акту перевірки від 17.06.2015 року №580/22.5/32560942.

Вказаний акт перевірки складений відповідачем за результатами камеральної перевірка даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів податку ТОВ ВТФ "АВІАС" за квітень 2015 року. За висновками означеного акту перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 213, ст. 214, пп.215.3.4. ст.215, ст.216 Податкового кодексу України, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за квітень 2015 р. в сумі 33587,35 грн.

Підставою для зазначених висновків слугували судження посадової особи відповідача про те, що через мережу АЗС позивачем здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (п.2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля" Терміни та визначення понять"), такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп.213.1.9,п.213.1 ст.213 ПК України.

За результатами адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 29.07.2015 року № 000322100, останнє рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 15.10.2015 року та ДФС України від 12.11.2015 року залишене без змін, а скарги позивача без задоволення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на їх підставі оскарженого рішення, суд зазначає наступне.

Положеннями пп.14.1.4 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до пп.212.1.11 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

За приписами п.215.1 ст.215Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Згідно з пп. 213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

Як визначено пп. 214.1.4 п.214.1 ст.214 Податкового кодексу України базою оподаткування у разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок - є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Згідно з пп. 215.3.10 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Положеннями абз.2 пп.14.1.212. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Аналіз наведених законодавчих приписів дозволяє дійти висновку, що операція з реалізації суб'єктом господарювання підакцизних товарів є об'єктом оподаткування акцизним збором в розумінні пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України, якщо суб'єктом здійснюється продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

З наведеними положеннями узгоджуються приписи Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.15 №14, відповідно до якого Додаток 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку:

графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

у графі 5 "Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4)" вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

Отже, законодавець окремою графою виділив вартість підакцизних товарів, реалізованих в роздрібній торговельній мережі (а відтак через АЗС), але для комерційного використання, які не входять до бази оподаткування акцизним податком.

Суд зазначає про помилковість доводів відповідача про те, що за Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою КМУ від 20.12.1997р. №1442, через мережу АЗС здійснюється лише роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу.

Відповідно до вказаних Правил вони визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування, тобто регулюють порядок роздрібної, а не оптової торгівлі нафтопродуктами. Суд відмічає, що згадані Правила не містять заборони на оптовий продаж пального через АЗС.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що названі Правила роздрібної торгівлі розроблені на виконання ст. 20 Закону України "Про захист прав споживачів", який під споживачем розуміє фізичну особу, яка придбаває продукцію для особистих потреб, не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ст. 1).

Посилання відповідача на визначення "роздрібна торгівля", наведене в ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Вказаний ДСТУ пояснює як термін "роздрібна торгівля", так і термін "оптова торгівля". Так, оптовою торгівлею є купівля-продаж товарів за до говорами постачання партіями для їх наступно го продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого використання (п. 4.5). Зазнаючи про здійснення позивачем операцій з реалізації підакцизних товарі саме з роздрібної торгівлі, контролюючим органом не спростований належним та допустимим доказами факт постачання позивачем таких підакцизних товарів покупцям для виробничого використання, тобто факт здійснення ним оптової торгівлі.

Окремо суд зазначає, що відповідно до п.5.3 ст. 5 ПКУ інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами, а ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" не є законом.

Суд також зазначає, що за даними ЄДРЮОФОП видами діяльності позивача є як роздрібна торгівля пальним (основний), так і оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75 .1 статті 75 ПК України).

Отже, під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не може використовувати документи первинного обліку платника податків, проводити вивчення та оцінку укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладення зазначених угод не відображаються у податковій звітності.

З огляду на викладене, суд зазначає, що під час проведеної відповідачем камеральної перевірки позивача (без дослідження будь-яких первинних бухгалтерських документів на підприємстві) неможливо було зробити висновок про реалізацію нафтопродуктів позивачем, які підлягають акцизному оподаткуванню, тому викладені в акті перевірки від 17.06.2015 року доводи та висновки про порушення позивачем ст.ст.213-216 Податкового кодексу України є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень не узгоджуються з вимогами податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

З урахуванням наведених обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС" підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 29 липня 2015 року № 0000322100, яким Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС" визначено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 50381,03 грн., з яких: за основним платежем 33587,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 16793,68 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "АВІАС" (код ЄДРПОУ 32560942)" за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області сплачений судовий збір у розмірі 1218,00 грн. за подання адміністративного позову.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.Б. Ляшко