Ухвала суду № 56152042, 19.02.2016, Приморський районний суд м. Одеси

19.02.2016 Справа №521/7016/15-к

Провадження по справі №1-кс/522/295/16

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді - Попревича В.М.,

секретар судового засідання - Торчинська О.О., Глевчук Н.В.,

за участю прокурора - Різой К.Є.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у підготовчому судовому обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в ЄРДР за № 12014160000000647 від 19.06.2014 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4, яка народилась 12 травня 1978 року, у м. Одесі, громадянка України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, яка народилась 01 лютого 1957 року, у м. Чістюнське, Топчіхінського району, Алтайського краю, громадянка України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, який народився 04 березня 1983 року, у м. Одесі, громадянин України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.1 ст. 364 КК України,-

ОСОБА_1, яка народилась 29 жовтня 1975 року, у м. Одесі, громадянка України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

ОСОБА_3, який народився 08 грудня 1958 року,у м. Тульчин,Вінницької області, громадянин України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,

ОСОБА_6, який народився 27 березня 1989 року, у м. Одесі, громадянин України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1,4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 364 КК України,-

в с т а н о в и в:

На розгляді в Приморському районному суді м. Одеси, знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_12, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 364 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1,4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 364 КК України.

Під час підготовчого судового засідання, через канцелярію Приморського районного суду м. Одеси захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_8 надав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України, а саме Обвинувальний акт, який направлений до суду в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить конкретного формулювання обвинувачення, зокрема в ньому не зазначена суб'єктивна сторона інкримінованих кримінальних правопорушень, що є істотним порушенням права обвинуваченого на захист, оскільки відповідно до вимог ст. 42 КПК України, обвинувачений має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують, що випливає з практики Європейського суду з прав людини.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_11 та обвинувачена ОСОБА_4 також вважали за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Обвинувачена ОСОБА_2 не заперечувала проти слухання обвинувального акту за відсутністю її захисника та залишила питання щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_13 залишив питання щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_14 заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, так як в ньому містяться недоліки, які неможливо усунути на стадії судового розгляду.

Обвинувачена ОСОБА_12 залишила питання щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_10 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали думку захисників щодо неможливості призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_6 заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Прокурор Різой К.Є. заперечував проти задоволення клопотань захисників.

Заслухавши думку сторін, дослідивши надані матеріали, суд прийшов до висновку, про необхідність повернення обвинувального акту прокурору з наступних підстав.

Частиною 4 ст. 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Дані відомості мають важливе значення для виконання завдань кримінального провадження передбачених у ст. 2 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Виклад фактичних обставин повинен містити інформацію, про час, дату, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, що ставиться у вину обвинуваченому.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання встановлених юридичних (обєктивних і субєктивних), а також кваліфікуючих ознак, що визначають конкретне діяння як суспільно небезпечне.

Обвинувальний акт, який направлений до суду в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить конкретного формулювання обвинувачення, що є порушенням права обвинувачених на захист, оскільки відповідно до вимог ст. 42 КПК України, обвинувачений має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують, що випливає з практики ЄСПЛ а саме:

- у рішенні від 26.06.2008 року у справі "Ващенко проти України" Суд нагадав, що поняття "обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51); у рішенні від 25.07.2000 року,у справі «Маттоціа проти Італії" зазначив, що ... обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення;

- а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення;

- у рішенні від 09.10.2008 року у справі "ОСОБА_6 проти Росії" зазначено, що

деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення ...

В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

У рішенні Конституційного Суду України, від 05.10.2010, № 61-у/2010, зазначено, що «Правозастосовна діяльність полягає в індивідуалізації правових норм щодо конкретних суб'єктів і випадків, тобто в установленні фактичних обставин справи і підборі правових норм, які відповідають цим обставинам».

За таких обставин, з огляду на практику ЄСПЛ, суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Слід зазначити, що обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом, яким закінчується досудове розслідування. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити формулювання обвинувачення в остаточному вигляді.

Після складання обвинувального акту, та направлення його до суду, підозрюваний набуває процесуального статусу обвинуваченого.

Під офіційним документом, відповідно примітки до ст. 358 КК України слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Відповідно до п.9.5.1 Інструкції діловодства в органах прокуратури України від 21 лютого 2013 року, засвідчення документів відбувається шляхом підписання, затвердження та скріплення печаткою документа.

Тобто, саме підписання обвинувального акта прокурором та скріплення його підпису печаткою, надає йому статусу офіційного документу і свідчить про належне його затвердження прокурором.

Відсутність мокрої печатки на обвинувальному акті, суд, розцінює як неналежне його затвердження, тобто порушення вимог ч. 1 ст. 291 КПК України.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, про неможливість призначити даний акт до судового розгляду і необхідним буде надати розумний строк прокурору для усунення вказаних недоліків.

Крім того, у звязку з наявністю підстав для повернення обвинувального акту прокурору, суд, скаргу адвоката ОСОБА_7 на дії та рішення старшого слідчого СВ ГУМВС України в Одеській області Уштван В.С. та скаргу адвоката ОСОБА_7 на слідчі дії слідчого СВ ГУМВС України в Одеській області Круковського М. залишає без задоволення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314-315, 372, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12014160000000647 від 19.06.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1,4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 364 КК України, - повернути прокурору прокуратури Одеської області для усунення недоліків вказаних в ухвалі, надавши строк 14 (чотирнадцять) робочих днів з моменту набрання ухвалою законної сили.

Скаргу адвоката ОСОБА_7 на дії та рішення старшого слідчого СВ ГУМВС України в Одеській області Уштван В.С. залишити без задоволення.

Скаргу адвоката ОСОБА_7 на слідчі дії слідчого СВ ГУМВС України в Одеській області Круковського М. залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляції протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Попревич В.М