Рішення № 56151017, 11.02.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/427/2016 Справа № 490/12341/13-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.

при секретарі Гудковій Є.С.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2013 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 71805,65 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 573 727 грн. 14 коп. та виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після скасування заочного рішення суду 05 листопада 2015 року, справу призначено до розгляду.

До початку розгляду справи по суті , позивач надав додаткові пояснення, в яких просив звернути стягнення на предмет іпотеки за початковою ціною 406 959 грн. , визначеною як вартість предмету іпотеки згідно п. 10 Іпотечного договору- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 97717,67 доларів США (що складає еквівалент за курсом НБУ 2422632,50 грн.), з якої: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 69366,57 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 1719747,38 грн.,загальний залишок заборгованості за процентами 16165,17 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 400769,55 грн., заборгованість з комісії 2240,00 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 55534,45 грн., а також загальна сума нарахованої пені 9945,93 доларів США, що складає еквівалент за куросм НБУ 246581,13 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що вважає вартість предмету іпотеки , зазначену в договорі іпотеки, тією ціною, яка має бути початковою ціною при реалізації іпотечного майна, визначеною за погодженням сторін. При цьому зазначив, що банк має намір продати квартиру за реальною ціною, вона вже виставлена на інтернет- сайті Приватбанку з позначкою "скоро у продажу" за ціною у 1 800 000 грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, направив свого представника, який просив відмовити у задоволені позову з тих підстав, що позивачем не зазначено початкову ціну продажу предмету іпотеки, що є має бути обовязково зазначено в рішенні суду. При цьому заперечував можливу ціну квартири , вказану позивачем, оскільки така ціна визначалася станом на 2005 рік , з того часу змінився і як курс долару США, так і конюнктура ринку нерухомості . Згідно витягу з загальновідомого сайту з продажу нерухомості "Дом Ріа" , аналогічна квартира на час розгляду справи коштує на рівні 1 800 000 грн.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 06 червня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №NKVPGK04040034, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредитні кошти шляхом видачі готівки з каси на строк по 05 червня 2025 року включно, у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 94 846, 80 доларів США на наступні цілі:придбання квартири в сумі 80 000 доларів США та на оплату страхових платежів в сумі 14846,80 доларів США, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та щомісячної комісії у розмірі суми 0,14 % від суми виданого кредиту.

Відповідно до п.п. 2.2.2., 2.2.3, 2.2.4 умов Договору, відповідач зобовязався погасити кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, сплатити позивачу комісію.

Відповідно до п.4.1 умов Договору, при порушенні відповідачем будь-якого із зобовязання, передбачених п.п.2.2.2, 2.2.3 даного Договору, позивач має право нарахувати, а відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні (або в розмірі у валюті кредиту, еквівалентній 1 грн. за курсом НБУ на день сплати) за кожен день прострочки.

У якості забезпечення виконання відповідачем зобовязань за вищевказаним кредитним договором 06 червня 2005 року між сторонами був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира №2, яка знаходиться в м.Миколаєві по вул.Московська, №51, яка належить відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого ПН ММНО ОСОБА_2 від 06.06.2005 року за р.№2566, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів за №639019.

Відповідно до п.10 умов Іпотечного договору, сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 406 959 грн. 00 коп.

03 квітня 2013 року на адресу відповідача надсилалася вимога, відповідно до якої позивач вимагав від відповідача в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги повернути суму кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій. Також позивач вимагав в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги, добровільно звільнити предмет іпотеки, разом з усіма членами сімї та іншими мешканцями.

Дотепер, відповідач свої зобовязання за вищевказаним договором не виконав, заборгованість за кредитом 97717,67 доларів США (що складає еквівалент за курсом НБУ 2176051,37 грн.), з якої: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 69366,57 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 1719747,38 грн.,загальний залишок заборгованості за процентами 16165,17 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 400769,55 грн., заборгованість з комісії 2240,00 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 55534,45 грн., а також загальна сума нарахованої пені 246 581,13 грн.- станом на 25.01.2016 року.

Правильність розміру розрахунку заборгованості, а також співмірність суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна - відповідач не оспорював.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Одним із видів застави нерухомого майна є іпотека. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1.ст. 33 Закону України від 05.06.2003, № 898-IV "Про іпотеку", п.15.7 Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.3.ст. 33 Закону України "Про іпотеку", п. 4.2. Іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду.

Відповідно до п.41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про іпотекуу разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

При цьому, посилаючись на загальний розмір заборгованості , суд зобовязаний зазначити всіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, а також початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до частини шостої статті 38 Закону «Про іпотеку». Посилання позивача у позові на визначення початкової ціни предмету іпотеки під час його реалізації суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону «Про іпотеку».

За змістом статті 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону «Про іпотеку», судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України приходять до правового висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону (Постанова № 6-61цс15 від 27.05.2015 р.)

Разом з тим, як заначено в Постанові ВСУ від 23.12.2015 року № 6-1205цс15, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» та положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен указати, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом .

При цьому, висновок суду про визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки, з огляду на указану в іпотечному договорі оціночну вартість предмета іпотеки - є помилковим.

Враховуючи те, що кредитний договір між сторонами не розірвано, у відповідності зі ст. ст. 509, 525, 526, 527, 572,589, 611, 612, 615, 1049, 1050, 1054, ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №NKVPGK04040034 від 06 червня 2005 року слід звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно квартиру загальною площею 133,20 кв.м., житловою площею 62,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №NKVPGK04040034 від 06 червня 2005 року) ПАТ «КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дії, необхідних для продажу предмету іпотеки.

При цьому суд вважає за необхідне встановити початкову ціну продажу зазначеної квартири у розмірі 1 800 000 грн., оскільки зазначена позивачем ціна у 406 995 грн. є вочевидь такою, що не відповідає рівню звичайних цін на цей вид майна, і є значно нижчою. Оскільки сторони не надали інших , більш достеменних доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості спірної квартири, суд вважає за можливе визначити ціну на підставі наданого представником відповідача витягу з інтернет-сайту продажу нерухомості щодо вартості аналогічної квартири на час розгляду справи, тим більше , що зазначену дійсну ринкову вартість квартири визнав і представник позивача в судовому засіданні.

Крім того, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, нарахованої позивачем у розмірі 246581,13 грн. - до 100 000 грн., на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України, оскільки заявлений розмір пені значно перевищує розмір збитків.

Щодо стосується вимог про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, то ухвалою суду від 11 лютого 2016 року позовні вимоги в цій частині залишені без розгляду на підставі п.4 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3441 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки на нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 133,20 кв.м., житловою площею 62,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №NKVPGK04040034 від 06 червня 2005 року) ПАТ «КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною 1800 000 грн. 00 коп., з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дії, необхідних для продажу предмету іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №NKVPGK04040034 від 06 червня 2005 року в сумі 87771,74 доларів США (що складає еквівалент за курсом НБУ 2176051,37 грн.), з якої: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 69366,57 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 1719747,38 грн.,загальний залишок заборгованості за процентами 16165,17 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 400769,55 грн., заборгованість з комісії 2240,00 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 55534,45 грн., а також загальна сума нарахованої пені 100 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 3441 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів після проголошення рішення.

СУДДЯ ГУДЕНКО О.А.