Рішення № 56150689, 23.02.2016, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 478/1378/14-ц

Провадж.№ 2/481/329/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

23.02.2016 рокуНовобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої суддіУманської О.В.,

за участю секретаряКузьміної Н.П.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Новий Буг, Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, фермерського господарства «Попова Дача», співвідповідача Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області, треті особи : приватний нотаріус Казанківського нотаріального округу ОСОБА_4, державний реєстратор Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_5, відділ Держземагенства Казанківського району Миколаївської області про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та права власності на частку фермерського господарства , -

встановив:

19.05.2015 року до Новобузького районного суду Миколаївської області за ухвалою Казанківського районного судуМиколаївської області від 29.04.2015 року, з підстав визначених п. 3 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, передано для розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та фермерського господарства «Попова Дача», треті особи : приватний нотаріус Казанківського нотаріального округу ОСОБА_4, державний реєстратор Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_5 про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та права власності на частку фермерського господарства, оскільки неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Позов обґрунтовано тим, що 16.06.2011 року помер її чоловік ОСОБА_6, який був засновником і членом фермерського господарства «Попова Дача». На підставі рішення Казанківської районної ради народних депутатів від 21 квітня 1992 року йому була надана у постійне користування земельна ділянка площею 43 га, про що 30 липня 1992 року видано Державний акт на право постійного користування землею. У зв'язку зі смертю її чоловіка відкрилася спадщина на фермерське господарство «Попова Дача»та спадщина на право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства.

При зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка, вона отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 право постійногокористування 1/3 часткою земельної ділянки для ведення фермерського господарства, загальною площею 43 га, яка розташована на території КАСП ім. Петровського, від. №1, поле № 4 смт. Казанка Миколаївської області, право власності на 1/3 частину фермерського господарства «Попова Дача», а також зобов'язати державного реєстратора внести зміни до Державного реєстру юридичних осіб в зв'язку з прийняттям спадщини після смерті його засновника.

Ухвалою суду від 27.10.2015 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено Казанківську районну державну адміністрацію Миколаївської області, та в якості третьої особи відділ Держземагенства Казанківського району Миколаївської області.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, та представник відповідача ФГ «Попова Дача» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених в письмових запереченнях.

Представник відповідача ОСОБА_3, просила відмовити в задоволенні позову.

Представник співвідповідача Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області в судове засідання не зявився. До суду надійшла заява Казанківської РДА Миколаївської області про розгляд справи без їх участі. Свої міркування з приводу позовних вимог до суду не направлено.

Третя особа - державний реєстратор Казанківської районної державної адміністрації ОСОБА_5в судове засідання не зявилась, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Третя особа - приватний нотаріус Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи - відділу Держземагенства Казанківського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Казанківської районної ради народних депутатів від 21 квітня 1992 року №10/105 ОСОБА_6 у постійне користування надано земельну ділянку для ведення фермерського господарства, про що 30 липня 1992 року видано Державний акт № 12, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею площею 43.0 га за № 12.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фермерське господарство «Попова Дача» було створено 03 березня 1993 року. До складу засновників фермерського господарства включено ОСОБА_6 та ОСОБА_2, який також являвся і членом цього господарства.

З свідоцтва про смерть серії 1-ФП № 140722 від 16.06.2011 року вбачається, що ОСОБА_6помер 16.06.2011 року в смт.Казанка Миколаївської області.

Спадкоємцями першої черги за законом є діти померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_7, а також дружина спадкодавця - ОСОБА_8

ОСОБА_2 прийняв спадщину, звернувшись у встановлений законом шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявою про її прийняття. ОСОБА_7 відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2, подавши про це відповідну заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.ОСОБА_1 в силу ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до Статуту селянського (фермерського) господарства «Попова Дача» зареєстрованого Казанківського районною державною адміністрацією 28 лютого 2011 року засновником та головою господарства ОСОБА_2, засновником та членом господарства є ОСОБА_6

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» (надалі - Закон) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно ст. 19 Закону до складу майна фермерського господарства входить право користування землею.

Статтею 191 ЦК України визначено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки.

Як видно з матеріалів справи, діяльність фермерського господарства не припинена, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, відповідач ОСОБА_2 продовжує фермерську діяльність та використовує землю згідно цільового призначення та сплачує податок за вказану земельну ділянку.

За статтею 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Відповідно ст. 7 ЗК України (у редакції 1990 року), який діяв на час отримання державного акта на право постійного користування на землю, у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Статтею 22 ЗК України (у редакції 1990 року), передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до положень ст. 23 ЗК України (у редакції 1990 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України установлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно зі ст. 92 ЗК України, який, право постійного користування земельними ділянками можуть набувати лише державні та комунальні юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, а відповідно до ч. 3 цієї статті право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійногокористування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 30 травня2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив судам, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно з ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 407 ЦК України у редакції, що діяла на час відкриття спадщини, та ч. 2 ст. 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 407 ЦК України та ч. 5 ст. 1021 ЗК України, передбачено лише договірний порядок установлення емфітевзису та не передбачено судового порядку його встановлення.

Однак, як встановлено в судовому засіданні у відділі Держгеокадастру у Казанківському районі Миколаївської області відсутня будь-яка інформація стосовно договору встановлення порядку емфітевзису. Тобто, судом не встановлено, а позивачкою не доведено, що між Казанківською райдержадміністрацією Миколаївської області, як власником земельної ділянки) та ОСОБА_6 укладався договір порядку емфітевзису на земельну ділянку розміром 43,0 га, які передані останньому відповідно до рішення 10 сесії XXI скликання ОСОБА_5 народних депутатів від 21.04.1992 року № 10/105 для ведення селянського господарства.

Виходячи з того, що ОСОБА_6, який помер 16.06.2011 року, та його син ОСОБА_2 (голова господарства з 28.02.2011 року) є засновниками (співзасновниками) фермерського господарства «Попова Дача», останні, в силу положень Закону України «Про фермерське господарство», ст.80, чч.1, 2 ст.81, ст.ст.83, 84, 87, ч.1 ст.88, ст.ст.89, 90, 93, ч.4 ст.355, ст.356, ч.1 ст.357, ст.ст.358-361 ЦК України набули статусу співвласників (у тому числі майнових співвласників) вказаного господарства (юридичної особи), а тому їх частки у праві спільної власності цього господарства вважаються рівними у співвідношенні по ? за кожним..

Оскільки частка спадкодавця ОСОБА_6 на день його смерті у спадщині (фермерського господарства, без врахування права постійного користування земельною ділянкою) складала ? частину, то спадкоємці померлого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 мають право на успадкування саме ? частки в рівних її частинах у співвідношенні 1/6 : 1/6 : 1/6, тому вимоги позивача в цій частині позову щодо визнання за нею права на 1/3частину фермерського господарства підлягають частковому задоволенню.

Окрім того, оскільки спадкодавець за життя не набув, належним чином, право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства площею 43,0 га, то таке право не може бути передане у спадок відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України, а тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного реєстратора Казанківської районної державної адміністрації про зобов'язання внести зміни до Державного реєстру юридичних осіб в зв'язку з прийняттям спадщини після смерті засновника суд відмовляє, оскільки права і обов'язки державного реєстратора на якого просить покласти зобов'язання позивачка, обмежуються змістом ст.ст. 34, 35 ЦПК України.

Суд також не розглядає питання щодо розподілу судових витрат, оскільки як встановлено із матеріалів справи, відповідно до виконавчих листів а виданих 26.11.2014 року, відповідачами судовий збір вже сплачено на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, фермерського господарства «Попова Дача», співвідповідача Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області, треті особи : приватний нотаріус Казанківського нотаріального округу ОСОБА_4, державний реєстратор Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_5, відділ Держземагенства Казанківського району Миколаївської області про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та права власності на частку фермерського господарства - задовольнити частково.

Визнати заОСОБА_9, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 16.06.2011 року, право власності на 1/6 частку селянського (фермерського) господарства «Попова Дача», розташованого за адресою: Миколаївська область смт. Казанка по вул. Курдімонова, буд. № 7.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя