Рішення № 56147114, 29.02.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10516/15-ц

2/639/621/2016

РІШЕННЯ

(Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі : головуючого - судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Антохіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 17.12.2015 року звернулися до суду з позовом, у якому просять ухвалити рішення про визнання за ними права власності у порядку спадкування за законом на 5/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель № 68, розташованого в м. Харкові по вул. Тверській у після смерті 27.01.2015 року їхнього батька, ОСОБА_3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі між собою є рідними братом і сестрою, ОСОБА_3 - їхній батько, а батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Бабусі позивачів, ОСОБА_5, за правом власності на підставі дублікату від 22.02.1983 року свідоцтва про право особистої власності на будівлю від 23.04.1959 року, виданого Краснобаварським Райжилуправлінням на підставі Рішення виконавчого комітету Краснобаварської районної ради депутатів трудящих від 14.04.1959 року за № 128 взамін рішення народного суду 54-го району м. Харкова від 08.09.1939 року належала 1/4 частина домоволодіння по вул. Тверській, 68 (раніш № 62) в м. Харкові. 22.10.2006 року вона померла, після чого відкрилася спадщина. Заповіту ОСОБА_5 не залишила, єдиним її спадкоємцем за законом першої черги явився рідний син, ОСОБА_3, тобто батько позивачів. Він спадщину після смерті матері прийняв, на час її відкриття був зареєстрований і постійно мешкав за однією адресою зі спадкодавцем у житловому будинку № 68 по вул. Тверській в м. Харкові. За життя свої спадкові права ОСОБА_3 не оформив, свідоцтва про право на спадщину не отримав, 27.01.2015 року помер. З його смертю відкрилася спадщина, заповіту спадкодавець не залишив. Єдиними його спадкоємцями за законом першої черги явилися діти, тобто позивачі по справі, інших спадкоємців немає, батьки померли, з матірю дітей розлучений. Спадщину після батька позивачі прийняли, кожен з них своєчасно у встановлений законом шестимісячний строк звернувся із заявами до ХДНК № 5 про прийняття спадщини, внаслідок чого була заведена спадкова справа за № 276/2015. Позивачі надали державному нотаріусу ХДНК № 5 заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом, але отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виходячи з того, що право власності на 5/100 частин житлового будинку ОСОБА_5 після перерозподілу ідеальних часток співвласників не зареєструвала.

Представник позивача ОСОБА_1, діюча на підставі ордеру юридичної консультації Жовтневого району м. Харкова від 17.12.2015 року, Витягу з договору № 130 про надання правової допомоги від 17.12.2015 року та заяви ОСОБА_1 від 17.12.2015 року про розгляд справи за його відсутністю, надала заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, звернулася до суду із заявою від 17.12.2015 року про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила їх задовольнити.

Представник відповідача - Територіальної громади в особі Харківської міської ради, до судового засідання не з'явився, про час та місце слухання справи неодноразово був сповіщений належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення. Відомості про причини неявки відповідача до суду не надходили, тому за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про законність та обґрунтованість позову і можливість його задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд приймає до уваги положення ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Доведенню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі і по яким у сторін і інших осіб, які приймають участь у справі, виникає спір.

Відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України доказами являються будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних у якості свідків, пояснень свідків, письмових доказів, речових доказів тощо.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Зі свідоцтва 1У-УР № 477091 про народження 03.09.1961 року ОСОБА_1, виданого 24.09.1961 року на підставі актового запису № 449 вбачається, що його батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с. 13).

Зі свідоцтва У-УР № 1218822 про народження 19.04.1964 року ОСОБА_2, виданого 05.05.1964 року на підставі актового запису № 195 вбачається, що її батьками також зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с. 14).

Зі свідоцтва про народження 13.09.1936 року ОСОБА_3, виданого районним бюро ЗАЦС с. Вбогачка Харківської області на підставі актового запису № 71 від 22.09.1936 року, вбачається, що його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 15).

ОСОБА_5 за правом власності на підставі дублікату від 22.02.1983 року свідоцтва про право особистої власності на будівлю від 23.04.1959 року, отриманому у Краснобаварському Райжилуправлінні на підставі Рішення виконавчого комітету Краснобаварської районної ради депутатів трудящих від 14.04.1959 року за № 128 взамін рішення народного суду 54-го району м. Харкова від 08.09.1939 року належала 1/4 частина домоволодіння по вул. Тверській, 68 (раніш № 62) в м. Харкові. Дублікат цього свідоцтва 07.07.1983 року за № 27714 був зареєстрований у КП «ХМБТІ» (а.с. 16).

З технічної документації на житловий будинок технічного паспорту від 96.10.2015 року, вбачається, що на земельній ділянці за адресою м. Харків, вул. Тверська, 68, фактичною площею 1423 кв. м., знаходиться житловий будинок з прибудовами літ. «А-1», 1930 року забудови, загальною площею 95,6 кв. м., житловою 59,6 кв. м, а також надвірні будівлі: сараї літ «Б», «Е», «Ж», вбиральня літ. «Г», льох літ. «З», літній душ літ. «И», огорожі № 1, 4, 6-7 та водопровід № 2, 3. Будинок складається з двох квартир: в квартирі № 1 є два коридори, кухня і дві житлові кімнати, площею 12,9 кв. м. і 9,5 кв. м. В квартирі № 2 є тамбур, коридор, санвузол, кухня і три житлові кімнати, площею 10,0 кв. м., 8,2 кв. м. і 19,0 кв. м (а.с. 17-21).

ОСОБА_5 померла 22.10.2006 року, що підтверджено відповідним свідоцтвом, отриманим у міському відділі РАЦС № 4 Харківського обласного управління юстиції на підставі актового запису № 15476 від 23.10.2006 року (а.с. 22).

З її смертю відкрилася спадщина - частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель № 68, розташованого по вул. Тверській в м. Харкові.

Часом відкриття спадщини згідно положень ч. 2 ст. 1220 ЦК України являється день смерті особи або день, з якого вона оголошена померлою.

Заповіту ОСОБА_5 не залишила, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 42714019 від 20.01.2016 року (а.с. 54).

Відповідно до положень частин 2 та 3 ст. 1223 Цивільного кодексу України, у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадку не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені в статтях 1261 1265 Кодексу.

Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини.

Як зазначено у відповіді ХДНК № 5 від 20.01.2015 року № 107/01-16, отриманої на запит суду, згідно алфавітних книг обліку спадкових справ і книг обліку та реєстрації спадкових справ ХДНК № 5 після померлої 22.10.2006 року ОСОБА_5 заяви про прийняття та про відмову від спадщини не подавалися, спадкова справа не заводилася (а.с. 52).

Матеріалами справи встановлено, що єдиним спадкоємцем ОСОБА_5 за законом першої черги у відповідності з положеннями ст. 1261 ЦК України явився її син, ОСОБА_3.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, що його пережив, і батьки.

Судом на підставі довідок ЖЕД № 93 за № 479 від 09.09.2003 року про склад сімї і реєстрацію та УПСЗН Жовтневої районної в м. Харкові ради за № 774 від 18.01.2010 року зясовано, що спадкоємець ОСОБА_3 спадщину після смерті своєї матері прийняв згідно вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України: на час її відкриття він був зареєстрований і постійно мешкав за однією адресою зі спадкодавцем у житловому будинку № 68 по вул. Тверській в м. Харкові (а.с. 23, 24).

Частинами 1, 3 та 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживає разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, вин не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Таким чином, слід вважати, що прийнята ОСОБА_3 спадщина після смерті його матері належала йому, як спадкоємцеві, з 22.10.2006 року, хоч спадкові права він за життя не оформляв, свідоцтво про право на спадщину не отримував.

Вищезазначене підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 42714009 від 20.01.2015 року (а.с. 53).

27.01.2015 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується відповідним свідоцтвом з Відділу державної РАЦС по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції на підставі актового запису № 1564 від 27.01.2015 року (а.с. 25).

З його смертю відкрилася спадщина частина спірного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель.

Заповіту ОСОБА_3 не залишив, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 42714064 від 20.01.2016 року (а.с. 56-58)

За умови відсутності заповіту настає спадкування за законом, і єдиними спадкоємцями померлого за законом першої черги у відповідності з положеннями ст. 1261 ЦК України явилися його рідні діти, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Судом на підставі матеріалів справи зясовано, що інших спадкоємців першої черги за законом у померлого не лишилося, оскільки його батьки померли раніше, а з дружиною, матірю позивачів, він був розлучений, і це підтверджується свідоцтвом, отриманим у Жовтневому відділі РАЦС м. Харкова на підставі актового запису № 515 від 23.10.1985 року (а.с. 27).

З Витягів про реєстрацію в Спадкоємному реєстрі № 40305680 від 05.05.2015 (а.с. 28) та № 42714055 від 20.01.2015 року (а.с. 55) суд пересвідчився, що після померлого 27.01.2015 року ОСОБА_3 у ХДНК № 5 була заведена спадкова справа № 276/2015.

Таким чином, суд приходить до висновку, що діти спадкодавця ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спадщину після свого батька прийняли згідно положень ст. 1269 - 1270 ЦК України. Кожен з них своєчасно у встановлений законом шестимісячний строк надав до ХДНК № 5 заяву про прийняття спадщини.

Як зазначено у відповіді ХДНК № 5 від 20.01.2015 року № 107/01-16, за даними перевірки архівних матеріалів після померлого 27.01.2015 року ОСОБА_3, що за життя мешкав в м. Харкові по вул. Тверській, 68, у матеріалах спадкової справи № 276/2015 знаходяться заява, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 585 від 05.05.2015 року про прийняття спадщини за законом від сина спадкодавця, ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_1. Також є заява, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 654 від 19.05.2015 року про прийняття спадщини за законом від доньки спадкодавця, ОСОБА_2, яка мешкає в АДРЕСА_2.

Також у матеріалах спадкової справи № 276/2015 знаходиться Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зареєстрована в книзі реєстрації вихідної кореспонденції за № 3915/02-14 від 22.12.2015 року, винесена ХДНК № 5 ОСОБА_1 і ОСОБА_2, про причини неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину на майно спадкодавця ОСОБА_3, яке складається з частки житлового будинку № 68 з надвірними будівлями по вул. Тверській в м. Харкові, яке спадкодавець прийняв згідно положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, після матері, ОСОБА_5, але свої спадкові права юридично не оформив, з причини того, що право власності ОСОБА_5 на це майно після перерозподілу ідеальних часток співвласників будинку оформлено не було.

З матеріалів справи вбачається, що відмова державного нотаріуса ХДНК № 5 обумовлена інформацією з довідки КП «ХМБТІ» від 19.10.2015 року за № 1102431, що обстеженням на місці 06.102015 року та проведенням комплексу робіт спеціалістом КП «ХМБТІ» було встановлено, що після перерозподілу ідеальних часток співвласників будинку право власності на 5/100 його частин за ОСОБА_5 не зареєстровано (а.с. 29).

За клопотанням представника позивача ОСОБА_1 суд долучив до матеріалів справи копію рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.12.1988 року (справа № 2-1819/88), з якого вбачається, що ідеальні частки співвласників житлового будинку № 68 по вул. Тверській в м. Харкові були перерозподілені, і ОСОБА_5 замість 1/4 частини будинку стало належати 5/100 його частин (а.с. 67).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інших речових прав на нерухомі речі, обмеження цих прав, їхнє виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації».

Розглядаючи справу, суд виходить з положення п. 3.1 Розяснень ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», яким передбачено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

На підставі викладеного, ст. ст. 182, 1216-1218, 1220-1223, 1226, 1258, 1261, 1268-1270, 1296-1299 ЦК України, ст. ст. 11, 60, 114, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, п. п. 1, 3, 20, 27, 29 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», п. 3.1 Розяснень ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на 5/200 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за № 68 по вул. Тверській у м. Харкові, після смерті батька, ОСОБА_3, померлого 27.01.2015 року у м. Харкові.

Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 5/200 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за № 68 по вул. Тверській в м. Харкові, після смерті батька, ОСОБА_3, померлого 27.01.2015 року у м. Харкові.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.

Суддя В. В. Труханович