Вирок № 56147109, 29.02.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5070/13-к

1-кп/639/4/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.В.,

прокурора Сагуна М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого: 29.07.2010 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 29.10.2010 р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, 69, 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 24.09.2015р. Червонозаводським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту; 08.02.2016 р. Апеляційним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ст.72 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за скоєння навмисних корисних злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість знову скоїв тяжкий корисливий злочин за наступних обставин.

ОСОБА_1, 14 березня 2013 року, приблизно о 10 годині, маючи умисел направлений на тайне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля території ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 99, скориставшись тим, що в паркані мається отвір, незаконно проник на територію вказаного підприємства та переконавшись, що його злочинні дії ніким помічені не будуть, тайно викрав пожежний гідрант з металу чорного кольору вагою 100 кг., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 159 від 23.04.2013р., - 180, 0 гривень, але свій злочинний намір до кінця довести не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий на території ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» працівниками охорони.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що він вранці 14 березня 2013 року, проходячи повз території ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», помітив в паркані отвір, через який заліз на територію заводу та намагався витягнути звідти пожежний гідрант з металу, який був дуже важкий, але біля паркану він був затриманий охороною заводу.

Крадіжку скоїв через скрутне матеріальне становище, оскільки не може знайти роботу. Судові витрати визнає в повному обсягу, до працівників міліції претензій не має.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву з проханням про розгляд справи за її відсутності, будь - яких претензій до обвинуваченого не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини по справі, судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не оспорює їх, і не наполягає на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням думки прокурора та заяви представника потерпілої сторони про розгляд справи за її відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 і кваліфікує його дії за ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, як не закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням у сховище.

Пом'якшуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин, відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він із неповною середньою освітою, не одружений, офіційно не працює, раніше судимий: 29.07.2010 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 29.10.2010 р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, 69, 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 24.09.2015р. Червонозаводським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту; 08.02.2016 р. Апеляційним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ст.72 КК України до 2 років 7 місяців позбавлення волі, на час розгляду справи відбуває покарання за останнім вироком суду у Харківській УВП №27, має постійне місце реєстрації та мешкання, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, обставину, яка помякшує його покарання, і вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, з урахуванням вимог ст.68 КК України щодо призначення покарання за незакінчений злочин та призначенням остаточного покарання за сукупністю злочинів, згідно з вимогами ч.4 ст.70 КК України, оскільки зазначений злочин був вчинений ним до винесення вироку Апеляційним судом Харківської області від 08.02.2016р., шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Апеляційного суду Харківської області від 08.02.2016 р., більш суворим знову призначеним покаранням.

Виходячи з вимог ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що вказане покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і, попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 в ході досудового та судового слідства не обирався, у зв'язку з чим суд, з урахуванням даних про його особу, ступеня тяжкості скоєного ним злочину, того, що ОСОБА_1 на теперішній час відбуває покарання за попереднім вироком суду у місцях позбавлення волі, вважає необхідним обрати йому до набрання цим вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відшкодування судових витрат, вартості проведення експертного дослідження по справі суд. на підставі ст.ст.122, 126 КПК України, покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Апеляційного суду Харківської області від 08.02.2016 р. у вигляді 2 років 7 місяців позбавлення волі, більш суворим знову призначеним покаранням, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Обрати відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській УВП №27.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 27 жовтня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього увязнення з урахуванням вимог ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, судові витрати за проведення експертизи №1159 від 23.04.2013 року, в сумі - 392 гривні 00 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речові докази: пожежний гідрант з чорного металу, який знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3, - повернути ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, ОСОБА_1, який тримається під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин