Рішення № 56146909, 29.02.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/5070/15-ц

провадження №2/619/244/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Якименко Л.О.

за участю секретаря судового

засідання ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

В підтвердження позову позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору №HAXRRX14110462 від 03.11.2008 року ОСОБА_2 03 листопада 2008 року отримав кредит у розмірі 2428,53 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обовязків Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», у звязку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування позивача з Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про що зазначено у п. 1.1. Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк». 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Відповідач ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 21.08.2015 року має заборгованість 13990,06 грн., яка складається з наступного:

- 12847.68 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн. - штраф (фіксована частина ).

- 642.38 грн. штраф (процентна складова).

У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не зявився, в адресованій суду заяві підтримує позовні вимоги і просить розглядати справу за його відсутності за наявними в справі доказами.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав і пояснив, що позовна заява не підлягає задоволенню, в звязку із закінченням строків позовної давності згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України. .

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

За ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Спеціальна позовна давність в один рік відповідно до ст. 258 ЦК України встановлена для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Однак відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

В даному випадку відповідно до п. 5.5. договору №HAXRRX14110462 від 03.11.2008 року терміни позовної давності встановлені сторонами тривалістю 5 років.

У запереченнях на позовну заяву відповідач ОСОБА_4 посилався на п. 31 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від №0.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» із змінами від 07.02.2014 року № 7. У вищевказаному пункті зазначено, що «при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному звязку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту. У звязку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони предявлення окремих вимог у звязку з пропущенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність».

За ст. 261 п. 5 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем строк позовної давності не пропущений.

Судом було достовірно встановлено, що відповідно до укладеного договору №HAXRRX14110462 від 03.11.2008 року ОСОБА_2 03 листопада 2008 року отримав кредит у розмірі 2428,53 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.05.2009 року.

На підставі ст. 509 ЦК України зобов'язанням визнається правовідношення, на підставі якого одна сторона зобов'язується здійснити на користь другої сторони певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послуги, виплатити грошові кошти та ін.) або утриматися від певних дій, кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань, які повинні бути виконано належним чином згідно умов договору та вказівок закону, що зазначене в ст. 526 ЦК України. Припиняються зобов'язання виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1, п. 1, ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, відповідач не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з відповідача в повному розмірі, незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 21.08.2015 року має заборгованість 13990 грн. 06 коп.

У відповідності до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Суд вважає можливим зменшити ОСОБА_2 суму неустойки до розміру заборгованості за кредитом (тіло кредиту) в сумі 2428 грн. 53 коп.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 57, 58, 59, 60, 88 ЦПК України, ст.ст. 257, 258, 259, 509, 526, 527, 530, 551, 624, 625, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 3570 грн. 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати: судовий збір у сумі 1218 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення апеляційної скарги через Дергачівський районний суд, а в разі відсутності особи, яка бере участь у справі при оголошенні рішення, у той же строк з моменту отримання копії рішення. Мотивувальна частина рішення буде виготовлена 01 березня 2016 року.

Суддя Л. О. Якименко