Ухвала суду № 56145421, 27.01.2016, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1692/15-ц

Номер провадження 6/341/6/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді - Гаполяка Т.В.

секретаря - Томин Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Галичі, подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1, погоджене з В.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 щодо тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець відділу ДВС Галицького РУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_1 за погодженням з в.о. начальника відділу ДВС Галицького РУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 звернулась до суду з поданням на підставі ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" та просить тимчасово обмежити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві виїзду за межі України.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у відділі ДВС Галицького РУЮ в Івано-Франківській області перебуває виконавче провадження по виконанню:

- заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на її утримання в період вагітності в розмірі по 1 000 грн. щомісячно;

- та заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 6 000 грн. щомісячно.

З огляду на те, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання рішень суду, просить тимчасового обмежити боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

У судове засідання державний виконавець не з'явилась. Такою скеровано заяву про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволені подання слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Галицького РУЮ в Івано-Франківській області перебуває виконавче провадження по виконанню:

- заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на її утримання в період вагітності в розмірі по 1 000 грн. щомісячно;

- та заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 6 000 грн. щомісячно.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцем знаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмолено у видачі паспорта, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші не виконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Тобто, умовою обрання такого заходу забезпечення виконання рішення суд, як тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, що передбачено ст. 377-1 ЦПК України, є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання судового рішення.

З доданих виконавцем до подання документів вбачається, що про наявність даного виконавчого провадження ОСОБА_3 стало відомо 24 грудня 2015 року і таким повідомлено державного виконавця про намір оскаржувати заочні рішення.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 20 січня 2016 року заочне рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі скасовано.

Відповідно до узагальнення судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, проведеного Верховним Судом України роз'яснено, що з погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону N 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону N 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. На думку ВСУ, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Державним виконавцем при зверненні до суду з вказаним поданням не надано доказів, що підтверджують ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Відповідно до абзацу 5 частини 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в статті 293 ЦПК відповідно до буквального змісту кожного із пунктів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 209-210, 293, 294, 377-1 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1, погодженого з В.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 щодо тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Галицький районний суд Івано-Франківської області.

Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особами, які брали участь у справі, однак не були присутні ми при оголошенні такої протягом цього ж часу з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_6