Вирок № 56141456, 22.01.2016, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2782/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тенопільської області у складі:

головуючої судді Марціцкої І.Б.

з участю секретаря Пасько І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Теребовля кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210170000433 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Теребовля, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, в силу вимог ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 - ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Білецького Ю.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2015 року ОСОБА_1 та двоє інших осіб, переслідуючи корисливі цілі з метою особистого збагачення вступили між собою в попередню злочинну змову направлену на скоєння крадіжки мідного електродроту із тролейної лінії електрокозлового крану, який знаходиться на залізничній станції Микулинці - Струсів що по вулиці Лесі Українки, 23 смт. Дружба, Теребовлянського району та належить ВП «Тернопільська дирекція залізничних перевезень». ОСОБА_1 та інша особа, попередньо змовились між собою, що вчинять крадіжку електропроводу, а ще одна особа буде знаходитись поблизу спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх осіб, попередити про даний факт. Реалізуючи спільний злочинний намір направлений на скоєння даного кримінального правопорушення та керуючись єдиним злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, 29 липня 2015 року близько 02.00 год. ОСОБА_1 та двоє інших осіб, діючи таємно, умисно, прибули на територію залізничної станції, що по вулиці Лесі Українки, 23 в смт. Дружба, Теребовлянського району. Згідно розприділених ролей ОСОБА_1 та інші особи вилізли на електрокозловий кран. ОСОБА_1 та інша особа, за допомогою пилки по металу перепиляли два мідних електропроводи. Ще одна, третя особа залишалась неподалік та створювала безпечні умови скоєння злочину, спостерігаючи, щоб ніхто із сторонніх осіб не виявив злочинної діяльності. Продовжуючи свою діяльність ОСОБА_1 з іншою особою перепиляли за допомогою пилки електропроводи, які звисали з електроопори, загальною довжиною 103,4 м., вагою 92 кг., по ціні 210,00 грн./кг міді, загальною вартістю 19320,00грн. В подальшому, намагаючись викрасти приготований мідний еклектропровід ОСОБА_1 та інші особи не змогли довести свій злочинний намір на таємне викрадення до кінця, так як були помічені стороннім невідомим чоловіком.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 01 серпня 2015 року близько 19.00 год. ОСОБА_1 та інша особа переслідуючи корисливі цілі з метою особистого збагачення, вирішили знову скоїти крадіжку мідного етлетропроводу із тролейної лінії електрокозлового крану, який розташований на залізничній станції в смт. Дружба по вулиці Лесі Українки, 23. Реалізовуючи свій злочинний намір 01 серпня 2015 року близько 23.00 год., ОСОБА_1 та інша особа прибули на територію залізничної станції, за допомогою пилки по металу на двох електроопорах перепиляли мідні електропроводи загальною довжиною 51,6 м., вагою 46 кг, по ціні 210 грн. / кг міді, загальною вартістю 9660 грн. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд, а саме доставили в м. Теребовля, продали ОСОБА_3, а виручені гроші потратили на власні потреби.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України та цивільний позов визнав повністю та суду пояснив, що протягом липня - серпня 2015 року хворіла його мати, потрібні були кошти на лікування, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, вирішив скоїти крадіжку разом з двома іншими особами. Десь наприкінці липня 2015 року, ОСОБА_1 та двоє інших осіб поїхали на залізничну станцію в смт. Дружба. Він та інша особа перерізали дроти, а його сестра спостерігала, щоб їх ніхто не помітив. Однак, того дня викрасти дроти не змогли, так як їх помітив сторонній невідомий чоловік. На початку серпня 2015 року ОСОБА_1 та інша особа знову вирішили скоїти крадіжку, вночі приїхали на залізничну станцію в смт. Дружба, перепиляли мідні дроти. Здали вкрадений дріт в місті Теребовля, кошти приблизно в сумі 2000.00 грн. використав для власних потреб. Також обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, не позбавляти волі, зобов'язувався в подальшому не допускати вчинення будь - яких правопорушень.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого а також дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, які слід кваліфікувати:

- за ч. 3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України- незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб,

- за ч.2 ст.185 КК України- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він раніше несудимий в силу вимог ст.89 КК України, задовільно характеризується за місцем проживання, його вік, обставини, які пом'якшують покарання - визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які б обтяжували покарання суд не вбачає.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1, йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі. Разом з тим, суд вважає, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, оскільки ОСОБА_1 може бути перевихований без ізоляції від суспільства і таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту обраний ОСОБА_1 - скасувати.

Цивільний позов Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про стягнення завданих збитків задоволити, узвязку з визнанням обвинуваченим позову.

З обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню в доход держави процесуальні витрати за проведення трасологічної експертизи в сумі 153,60 грн.

Керуючись наведеним, а також ст.ст.370,373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України-2(два) роки 6 (шість) місяців обмеження волі;

-за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України-1(один) рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 2(двох) років 6 (місяців) обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти такі обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Цивільний позов Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про стягнення завданих збитків задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 в користь Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» - 4830,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 153,60 грн.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту обраний ОСОБА_1 - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільскої області області через Теребовлянський районний суд Тернопільскої області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення. Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Суддя І.Б. Марціцка