Ухвала суду № 56139277, 29.02.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/13362/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2016 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого Світлик О.М.

при секретарі судового засідання Копчі Є.І.

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора Машкаринець Т.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, а також клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22013070000000008, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22013070000000008, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України,

Ухвалою суду від 05.01.2016 року строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжено до двох місяців, а саме, до 03.03.2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор у судовому засіданні доповіла про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зауваживши на можливість ОСОБА_1, перебуваючи на волі, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній тривалий час знаходився у міжнародному розшуку, вчинити інше кримінальне правопорушення, які не відпали на момент судового розгляду.

Захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобовязання, посилаючись на те, що слідчим суддею при обранні ухвалою від 30 вересня 2015 року запобіжного заходу невірно встановлено обставину відсутності постійного місця проживання ОСОБА_1 на території України, а також встановлення того факту, що батьки обвинуваченого з 2008 року виїхали на постійне місце проживання на територію Королівства Іспанії. Зазначає, що в ході судового розгляду зясовано, що батько ОСОБА_1 ОСОБА_3 постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, на вул. Центральній, 25, ніколи не виїжджав за межі території України. Крім того, вказує, що у справі допитано ряд свідків, які під час судового розгляду не вказали на ОСОБА_1 як на особу, яка вчиняла кримінальне правопорушення; під час слухання справи стороною обвинувачення надано підтвердження факту смерті одного зі свідків, що проживав в м. Львів, а також підтвердження перебування іншого свідка за межами України. Стверджує, що вказані обставини унеможливлюють незаконно вплинути на свідків за умови перебування ОСОБА_1 на волі.

Посилаючись на відсутність у ОСОБА_1 судимостей раніше, а також його позитивну характеристику за місцем проживання, вказує на відсутності підстав стверджувати, що його підзахисний схильний до вчинення злочинів.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов до переконання, що ризики незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження на час розгляду питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.

Проте, на день розгляду даного питання не зменшився ризик щодо спроб обвинуваченого переховуватися від суду, який перебував у міжнародному розшуку, на момент прийняття судового рішення Національною судовою колегією колегією по кримінальним справам в м. Мадридф 26 березня 2012 року проживав у місті Оріеула, область Аліканте, вул. Калдерон де ла Барка, 4 1 А (ар. спр. 122), враховуючи також відсутність допустимих та належних доказів для встановлення судом обставин з метою вирішення можливості застосування альтернативних запобіжних заходів, зокрема, на підтвердження місця проживання батька обвинуваченого.

Відтак, з метою запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу та необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а у задоволенні клопотання захисника відмовити у звязку з недоведеністю зазначених у клопотанні обставин належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою до двох місяців, а саме до 27.04.2016 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Світлик