Ухвала суду № 56137493, 29.02.2016, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3490/15-ц

Справа № 226/3490/15-ц

Провадження № 2-с/226/8/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2016 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Мітюхіній О.В.,

розглянувши заяву державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про скасування судового наказу, виданого за заявою ОСОБА_1, -

У С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» (далі за текстом ДП «ОК «Укрвуглерустуризація») звернулоя до суду з заявою про скасування судового наказу, виданого Димитровським міським судом 08.02.2016 року за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» на користь стягувача заборгованості із заробітної плати за період з 01.11.2014 року по 30.04.2015 року в сумі 29333 грн 33 коп. та судового збору на користь держави у сумі 243 грн. 60 коп., в обґрунтування якої вказало, що зазначена заборгованість із заробітної плати у боржника перед заявником виникла під час роботи ОСОБА_1 машиністом підземних установок на шахті ім.П.Л. Войкова, яка знаходиться у м.Свердловськ Луганської області. Даний населений пункт згідно за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р внесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 «Про тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню, надання фінансової підтримки окремим підприємствам і установам Донецької і Луганської областей» та відповідно до листа Державної казначейської служби від 13.10.2014 року № 14-08/3291-22698 «Щодо дотримання бюджетного законодавства», постанови Національного банку України від 06.08.2014 року № 466 «Про зупинення здійснення фінансових операцій» на тимчасово непідконтрольній Україні територіях витрати з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів, казначейське обслуговування розпорядників бюджетних коштів призупинено до повного повернення території під контроль органів державної влади України. ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» фінансується за рахунок коштів державного бюджету у межах встановленого ліміту фінансування та проектів ліквідації гірничих підприємств, а тому є бюджетною установою. Тобто, у боржника існувала пряма заборона на виплату заробітної плати заявнику до повного повернення території шахти ім.П.Л.Войкова під контроль органів державної влади України. Боржник не порушував гарантованого Конституцією України права на отримання винагороди за працю та не виплачував її не через відсутність фінансування, а через відсутність дозволу уряду на проведення таких виплат. Стягувачу за захистом своїх прав щодо невиплати заробітної плати необхідно звернутися із позовною заявою у порядку адміністративного судочинства безпосередньо до Кабінету міністрів України із вимогою скасувати постанову уряду від 07.11.2014 року № 595, якою заборонено виплачувати заробітну плату бюджетним установам, які знаходяться в зоні АТО. Тому, боржник ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» просить суд скасувати судовий наказ від 08.02.2016 року у справі № 2-н/226/2/2016.

Представник боржника та стягувач до суду не зявилися, письмово повідомили суд про розгляд справи у їх відсутності. Їх неявка не перешкоджає розгляду поданої до суду заяви.

Крім того, ОСОБА_1 надав до суду свої письмові заперечення на заяву боржника, відповідно до яких стягував вказав, що п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 та лист Державної казначейської служби від 13.10.2014 року №14-08/3291-22698, на які у своїй заяві в обґрунтування посилається боржник, скасовані постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 11.02.2015 року у справі № 826/18826/14. Пунктами третім та четвертим вказаної постанови передбачено, що заробітна плата працівникам за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису установи, якщо установа продовжує функціонувати і працівники виконують свої обовязки. Оскільки боржник знаходиться на території, яка контролюється Україною, підстави для невиплати заробітної плати відсутні. Враховуючи норми Конституції України, законів, зміст рішень Конституційного Суду України тощо, встановлені законом права громадянина можуть бути змінені тільки законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом, до яких віднесено постанови Кабінету Міністрів України. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. На час прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 воєнний або надзвичайний стан в державі відсутній. Забороняється зниження розміру оплати праці залежно, зокрема, від місця проживання. Також згідно законодавству про плату праці субєкти організації оплати праці не мають право в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Тому ОСОБА_1 просить суд залишити чинним вказаний судовий наказ.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява ДП «ОК «Укрвуглерустуризація» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.02.2016 року у справі № 2-н/226/2/2016 суддею Димитровського міського суду видано судовий наказ за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ДП «ОК «Укрвуглерустуризація» на користь стягувача заборгованості із заробітної плати за період з 01.11.2014 року по 30.04.2015 року в сумі 29333 грн 33 коп. та на користь держави судового збору в сумі 243 грн 60 коп.

Відповідно до записів з трудової книжки ОСОБА_2 з 17.04.2012 року працював машиністом підземних устаткувань 2 розряду з повним робочим днем під землею на дільниці шахти ім.П.Л.Войкова державного підприємства «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація», яке за наказом Міненерговугілля від 13.05.2014 року № 358 було реорганізоване шляхом приєднання до ДП «ОК «Укрвуглерустуризація» та перейменовано у відокремлений підрозділ «Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт».

29.12.2014 року ОСОБА_2 переведений з відокремленого підрозділу «Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт» до відокремленого підрозділу «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» державного підприємства «ОК «Укрвуглерустуризація» машиністом підземних устаткувань 2 розряду з повним робочим днем під землею на дільницю шахти ім.П.Л.Войкова.

09.04.2015 року ОСОБА_2 звільнився з підприємства за власним бажанням через порушення законодавства про працю за ч.3 ст.38 КЗпП України (а.с.30-32).

Згідно довідки про доходи, виданої ДП «ОК «Укрвуглерустуризація» 28.09.2015 року, заборгованість з виплати заробітної плати стягувача за період з 01.11.2014 року по 30.04.2015 року становить 29333 грн 33 коп. (а.с.33).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.02.2016 року ДП «ОК «Укрвуглерустуризація» з 05.06.2014 року має статус юридичної особи, місцезнаходження якої зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, пров.Приладний, б.2-А (а.с.57).

Згідно за п.3.4 статуту ДП «ОК «Укрвуглерустуризація» останнє є правонаступником усіх майнових прав та обовязків ДП «Луганськвуглереструктуризація».

Відповідно до п.2.2 положення Про відокремлений підрозділ «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» ДП «ОК «Укрвуглерустуризація» підрозділ «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом ДП «ОК «Укрвуглерустуризація» (а.с.60-62).

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на заробітну плату; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Видаючи спірний судовий наказ, суд керувався ст.115 КЗпП України, відповідно до якої заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або іншим нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць.

За приписами ч.4, ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється у першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобовязань щодо оплати праці. Власник або уповноважений ним орган не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Аналогічні правові норми містяться у ст.22, 24 Закону України «Про оплату праці».

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права та свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України відносяться до категорії підзаконних і не можуть змінювати в бік звуження встановлені законом права громадянина, зокрема, на оплату праці.

Воєнний і надзвичайний стан, в умовах якого можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод, у державі відсутній.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав та свобод громадян.

Між тим, з огляду на приведене уряд України не наділений цим законом правом обмежувати встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили права громадян.

Також суд звертає увагу на те, що саме ДП «ОК «Укрвуглерустуризація», як юридична особа і як роботодавець ОСОБА_1, а також правонаступник попереднього роботодавця стягувача, повинно відповідати перед стягувачем за порушенння його трудових прав. Місце розташування боржника знаходиться і знаходилося на території, підконтрольній Україні, - в м.Києві.

В оспорюваному наказі боржником вірно зазначено саме ДП «ОК «Укрвуглерустуризація» з його юридичною адресою у м.Києві.

Таким чином, доводи боржника на скасування судового наказу є помилковими і такими, що не грунтуються на законі, а тому не приймаються судом такими, що вказують на наявність спору між сторонами й на те, що при розгляді справи у позовному порядку рішення суду буде іншим.

. Керуючись ч.8, ч.9 ст.105-1 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про скасування судового наказу від 08.02.2016 року, виданого за заявою ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати,залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у пятиденний строк з дня оголошення ухвали суду. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі осіб, які її оскаржують, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ж.Є.Редько