Вирок № 56137389, 26.02.2016, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/138/16-к

Провадження № 1-кп/222/23/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2016 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді: Доценко С.І.,

при секретарі: Болбат Н.І.,

за участю прокурора: Авдан Р.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське кримінальне провадження № 12015050640000537 від 11.11.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Талаківка, м. Маріуполя, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 24.11.2014 року вироком Володарського районного суду Донецької області за ст. 185 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75,76 КК України на строк 1 рік 6 місяців, проживаючого без реєстрації АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,-

В С Т АН О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1, 11.11.2015 року, близько 14-00 год., перебуваючи за місцем свого мешкання в АДРЕСА_2 в приміщенні кухні, де разом з ОСОБА_2, та ОСОБА_3 розпивав спиртні напої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, взяв зі столу кухонний ніж, та тримаючи його в правій руці, умисно, наніс один удар ножем в область грудної клітини ОСОБА_3, чим заподіяв потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 529 від 24.11.2015 року, тілесне ушкодження у виді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини праворуч, яке утворилось від однократної дії колючо-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа і яке по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю та пояснив, що 11.11.2015 року, біля 14-00 год., знаходився за місцем свого проживання в домоволодінні АДРЕСА_1 де разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вживав спиртні напої. В процесі розпивання спиртних напоїв між ним та ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 намагався її захистити і відштовхнув його від неї. Після чого, він схопив кухонний ніж який знаходився на кухонному столі та наніс один удар в грудну клітину ОСОБА_3 У вчиненому розкаюється. Просить суворо не карати. Позов прокурора про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_3 в лікувальному закладі визнає повністю. З потерпілим примирились. Просить застосувати покарання у виді обмеження волі, щоб він мав можливість відшкодувати завдану державі шкоду та перерахувати йому строк тримання під вартою за вироком суду відповідно до змін до ст. 72 КК України.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 11.11.2015 року, біля 14-00 год., знаходився за місцем проживання двоюрідної сестри ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 де разом з ОСОБА_2 та її співмешканцем ОСОБА_1 розпивав спиртні напої. В ході розпивання спиртних напоїв між ним та ОСОБА_1 виникла сварка із-за того, що ОСОБА_1 образив його сестру. Він відштовхнув ОСОБА_1 від сестри, а останній схопив зі столу кухонний ніж та наніс ОСОБА_3 один удар ножем у груди. Від отриманого удару отримав проникаюче поранення грудної клітини та тривалий час знаходився на лікуванні в міській лікарні № 4 м. Маріуполя. Претензій до ОСОБА_1 не має. Характеризує його з позитивної сторони. Просить суворо не карати.

За згодою осіб, які беруть участь у справі в судовому засіданні ухвалою головуючого, відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України, вирішено питання про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин справи-обставин умисного спричинення тяжкого тілесного ушкодження, вартості та кількості викраденого, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження.

Оцінюючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_1, які виразились у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, слід кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд відповідно до ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1, раніше судимий вироком Володарського районного суду Донецької області від 24.11.2014 року за ст. 185 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75,76 КК України строком на 1 рік 6 місяців, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно.

Пом'якшуючою обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому злочині та думку потерпілого про не суворе покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, суд вважає рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

На підставі викладеного обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання відповідно до вимог ст. ст. 50,65 КК України у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України.

Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, немає підстав для призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України, більш м'якого покарання ніж передбаченого санкцією ч.1 ст.121 КК України, про що просив обвинувачений.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання за зазначеним вироком ОСОБА_1 слід частково зарахувати не відбуте покарання за вироком Володарського районного суду Донецької області від 24.11.2014 року у вигляді позбавлення волі, остаточно призначивши ОСОБА_1 до відбуття покарання у виді позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.11.2015 року було обрано запобіжний захід - тримання під вартою, який продовжений під час судового розгляду та триває на теперішній час.

Строк відбування покарання визначати з дня набрання вироком законної сили. Але ж в строк відбування покарання зарахувати час попереднього ув'язнення обвинуваченого з 13.11.2015 року, до моменту постановлення вироку до 26.02.2016 року із застосуванням положень ст.72 ч.5 КК України, згідно яких одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Прокурором, в інтересах держави заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь КЗ «Маріупольська міська лікарня №4 імені І.К. Мацука» витрат на лікування ОСОБА_3 в сумі 2408.32 грн. Позов визнаний обвинуваченим в повному обсязі, а тому, враховуючи, що діями ОСОБА_1, в наслідок вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження, у зв'язку з чим ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ «Міська лікарня № 4» м. Маріуполя, витрати пов'язані з лікуванням ОСОБА_3 в сумі 2408,32 гривень, підлягають стягненню з ОСОБА_1

Речові докази: дві кофти та 1 светр, які належать ОСОБА_3, жилетка жіноча, фрагмент білого кольору, два кухонних ножа, одяг ОСОБА_1, зразок крові потерпілого, зразок крові підозрюваного, зрізи нігтів підозрюваного, передані на зберігання до камери речових доказів Володарського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області слід знищити як такі що не мають матеріальної цінності. Цифровий носій DVD диск, з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_3, долучений до матеріалів кримінального провадження слід зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 до покарання за зазначеним вироком слід частково зарахувати не відбуте покарання за вироком Володарського районного суду Донецької області від 24.11.2014 року у виді 2(двох) місяців позбавлення волі, остаточно призначивши ОСОБА_1 до відбуття покарання у виді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_1 залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою в Маріупольскому слідчому ізоляторі.

В строк відбування покарання зарахувати час попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 13.11.2015 року до моменту постановлення вироку - 26.02.2016 року із застосуванням положень ст.72 ч.5 КК України, згідно яких одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Комунальної установи «Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука», яка розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Пашковського, 4 (р.р 35414007001689 в УГКСУ Донецькій області, ОКПО 01990654, МФО 834016) грошові кошти за лікування ОСОБА_3 в сумі 2408 (дві тисячі чотириста вісім) гривень 32 копійки.

Речові докази: дві кофти та один светр, які належать ОСОБА_3, жилетка жіноча, фрагмент білого кольору, два кухонних ножа, одяг ОСОБА_1, зразок крові потерпілого, зразок крові підозрюваного, зрізи нігтів підозрюваного, передані на зберігання до камери речових доказів Володарського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області - знищити. Цифровий носій DVD диск, з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_3, долучений до матеріалів кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі, через Володарський районний суд Донецької області, протягом 30 днів з дня проголошення, а для особи яка утримується під вартою в той же строк з дня вручення копії вироку.

Суддя С.І. Доценко