Вирок № 56137388, 26.02.2016, Волноваський районний суд Донецької області

221/4163/15-к

1-кп/221/69/2016

Волноваський районний суд Донецької області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2016 рокумісто Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Аксьоненка В.І.,

при секретарі судового засідання Денисенко Н.В.,

за участю прокурора Ганзулі М.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Волноваського районного суду Донецької області кримінальне провадження № 12014050630000895 від 07.07.2015 року, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, розлученого, раніше не судимого, проживаючого по вулиці 2-ї ОСОБА_2, 82 в місті Волноваха Донецької області, у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК України),

В С Т А Н О В И В :

06.07.2015 року ОСОБА_1 приблизно о 09.00 годині, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, із ОСОБА_3, відносно якої 12 жовтня 2015 року Волноваським районним судом винесено обвинувальний вирок за частиною 2 статті 185 КК України, з метою викрадення чужого майна та власної наживи, прийшли до домоволодіння № 92, розташованого за адресою: Донецька область місто Волноваха вулиця Каневського, де ОСОБА_1 залишився на вулиці біля вказаного домоволодіння, з метою попередження викриття їх злочинних дій сторонніми особами, а ОСОБА_3 зайшла на подвіря вказаного домоволодіння, де викрала металевий мангал вартістю 145 гривень, два металевих колуна вартістю 124 гривні кожен, тягу поперечну кермову на автомобіль «МАЗ» вартістю 475 гривень, після чого з місця злочину зникли, отримавши можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд, тим самим потерпілому ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду на загальну суму 868 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав та пояснила суду, що 06 липня ОСОБА_3 запропонувала йому викрасти металеві вироби з подвіря домоволодіння № 92 по вулиці Каневського у місті Волноваха. Він погодився. Пришли за вказаною адресою, він залишився на вулиці спостерігати, щоб попередити викриття їх злочину, а ОСОБА_3 зайшла у двір та викрала металевий мангал, два металевих колуна, тягу поперечну кермову на автомобіль. З викраденим з місця пригоди зникли. В подальшому викрадене повернули власнику.

Судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, не оскаржує кваліфікацію кримінального правопорушення, розмір завданого збитку, відсутні сумніви в добровільності його позиції, а саме, визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин.

Відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не заперечувались, і обмежився допитом обвинуваченим та дослідженням матеріалів, які характеризують її особу.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в інкримінованому органом досудового розслідування кримінального правопорушенні, його показання відповідають суті пред'явленого обвинувачення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, відповідно до вимог частини 3 статті 349 КПК України, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, та з'ясувавши, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності його позиції та роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням даних, які характеризують його особу.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд, згідно із вимогами статті 65 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який з 12.10.2015 переховувався від суду та перебував у розшуку, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений вчинив злочин, віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості. Як особа ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується незадовільно, раніше не судимий, розлучений.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до статей 50,65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи розяснення абзацу 2 пункту 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7із змінами і доповненнями, де вказано, що відповідно до пункту 1 частини 1статті 65 КК України, суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частиниКК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

За таких обставин, суд вважає на необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини 2статті 185 КК України, однак беручи до уваги каяття обвинуваченого, а також те, що матеріальні збитки потерпілому відшкодовані, вислухавши думку прокурора, суд вважає за можливе не призначати максимального покарання обвинуваченому, та застосувати статті 75, 76 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу справедливості, необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципіврівних можливостейтасправедливого судового розгляду, встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Із урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а виходячи з того, що за місцем проживання обвинувачений характеризується незадовільно, йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням іспитового строку. Саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

Доля речових доказів вирішена вироком Волноваського районного суду від 12 жовтня 2015 року.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Міра запобіжного заходу до обвинуваченого не обирати.

Керуючись статтями 349, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік. Відповідно до статті 76 КК України покласти на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 не обирати.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Волноваський районний суд, при цьому відповідно дочастини 3статті 394 Кримінального процесуального кодексу України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, направити потерпілму.

Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя В.І.Аксьоненко