№ 760/3513/16-к
(№1-кс/760/2306/16)
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28. 02. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю прокурора Кривенко В. В., детектива Філоненко Т. М., підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Філоненко Т. М., погоджене заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кривенко В. В. - про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженецю м. Тернопіль, українецю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1,
у кримінальному провадженні за №52016000000000003 від 11.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 України,
В С Т А Н О В И В:
Заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кривенко В. В. звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за №52016000000000003 від 11.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 України.
Детектив обґрунтовуючи клопотання, посилався на те, що у провадженні Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування №52016000000000003 від 11.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 України.
11.01.2016 ОСОБА_5, головна медсестра Тернопільського районного територіального медичного об'єднання звернулась з заявою до Національного антикорупційного бюро України, щодо вимагання у неї неправомірної вигоди службовими особами.
11.01.2016 вказані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000003 за ч. 3 ст. 368 КК України та детективами НАБУ розпочато досудове розслідування.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника начальника слідчого управління ГУ НП в Тернопільській області, вчинив пособництво в одержанні службовими особами, які займають відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за закриття кримінального провадження відносно неї при наступних обставинах.
У провадженні Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області знаходилося кримінальне провадження №12015210180000221 від 14.05.2015 за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 366 КК України, для розслідування якого ОСОБА_2 створено слідчу групу у складі слідчого СУ ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_20., слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6, старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_7 та начальника відділення СУ ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_8
21.12.2015 на мобільний телефон ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_2 та погрожуючи арештом та застосуванням фізичної сили повідомив про необхідність негайного прибуття на допит до ОСОБА_7 В ході бесіди з ОСОБА_5, без проведення її допиту, ОСОБА_7 повідомив останній про те, що орган досудового розслідування вважає її причетною до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 366 КК України.
Того ж дня, 21.12.2015 ОСОБА_5 уклала угоду про надання адвокатських послуг з адвокатом ОСОБА_9, та згідно усних домовленостей узгодили вартість його гонорару у сумі 7000 гривень, 2000 гривень з яких 29.12.2015 були оплачені ОСОБА_9
В цей час у ОСОБА_2 разом з ОСОБА_9, ОСОБА_8, першим заступником керівника Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_10, та іншими службовими особами поліції та прокуратури виник злочинний умисел, спрямований на вимагання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди шляхом погрози притягнення її до кримінальної відповідальності та подальшого закриття кримінального провадження відносно неї після одержання неправомірної вигоди.
22.12.2015 ОСОБА_9, діючи згідно розробленого з ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_10, та іншими службовими особами поліції та прокуратури злочинного плану, з метою одержання неправомірної вигоди, керуючись корисливим мотивом, повідомив ОСОБА_5 за місцем здійснення адвокатської діяльності за адресою АДРЕСА_2, що за вирішення питання про непритягнення її до кримінальної відповідальності їй необхідно за його посередництвом передати посадовим особам СУ ГУ НП в Тернопільській області та прокуратури 4000 доларів США, погрожуючи повідомленням про підозру та подальшим ув'язненням, на що ОСОБА_5 не погодилася.
25.12.2015 ОСОБА_9, продовжуючи реалізовувати заздалегідь розроблений спільний злочинний план, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5, діючи з відома та згоди ОСОБА_2, викликав останню до свого офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та надав копії трьох повісток про виклик ОСОБА_5 у якості підозрюваної до слідчого, повторно висунувши вимогу про необхідність передачі неправомірної вигоди для подальшої передачі службовим особам прокуратури та поліції, на що ОСОБА_5 не дала остаточної відповіді.
29.12.2015 ОСОБА_9 прибув до ТРТМО (Тернопільського районного територіального медичного об'єднання), де працює ОСОБА_5 та повідомив, що у зв'язку із обізнаністю керівництва прокуратури Тернопільської області про наміри закриття кримінального провадження сума неправомірної вигоди зросла до 12000 доларів США.
Не отримавши від ОСОБА_5 згоди на передачу неправомірної вигоди за непритягнення її до кримінальної відповідальності, з метою тиску на ОСОБА_5 та створення штучних підстав для притягнення її до кримінальної відповідальності і загрози позбавлення її волі, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_10 вирішили штучно створити умови для отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 шляхом притягнення її до кримінальної відповідальності.
У зв'язку із набранням чинності Законом України «Про національну поліцію» та наявними тимчасовими складнощами із підписанням працівниками новостворених органів поліції процесуальних документів, 31.12.2015 ОСОБА_2 через свого підлеглого - старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_7, ввів у оману прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_11 про достатність підстав для повідомлення підозри ОСОБА_5 та підписав у нього складене ОСОБА_7 повідомлення останній про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12015210180000221, яку ОСОБА_7 у подальшому направив рекомендованим поштовим повідомленням на адресу ОСОБА_5
У період з 01.01.2016 по 26.01.2016, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, керуючись корисливим мотивом, керівництвом СУ ГУ НП в Тернопільській області за погодженням з керівництвом Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області прийнято рішення про привід ОСОБА_5 для проведення слідчих дій з метою схилити останню до надання неправомірної вигоди.
26.01.2016 ОСОБА_2, реалізовуючи спільний злочинний умисел на вимагання та одержання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди, під час спроби здійснення приводу, у ході телефонної розмови з останньою погрожував їй арештом та подальшим позбавленням волі, вимагав прибути до СУ ГУ НП в Тернопільській області ніби-то для проведення слідчих дій, а насправді - для отримання можливості безпосереднього тиску на ОСОБА_5 під час спілкування з нею.
27.01.2016 ОСОБА_9, узгодивши свою позицію з ОСОБА_2, ОСОБА_10, знаходячись за адресою АДРЕСА_2 під час зустрічі з ОСОБА_12, який є чоловіком ОСОБА_5, в черговий раз висунув вимогу про необхідність передачі керівництву СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області неправомірної вигоди за його посередництва, повідомивши про узгодженість зазначеної суми із цими суб'єктами та наголосивши, що це єдиний спосіб закриття кримінального провадження, на що ОСОБА_12 вимушений був погодитися.
В подальшому, відповідно до раніше укладених домовленостей, 02.02.2016 приблизно о 07.20 год. ОСОБА_5, зустрівшись з ОСОБА_9 в його автомобілі у м. Тернопіль по вул. Карпенка поблизу магазину "Берегиня", виконуючи вимоги останнього, передала йому для подальшої передачі службовим особам СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області неправомірну вигоду в розмірі 4000 доларів США за закриття щодо неї кримінального провадження №12015210180000221.
Того ж дня, ОСОБА_2, будучи обізнаним про передачу ОСОБА_5 неправомірної вигоди ОСОБА_9, та внаслідок уникнення в цей день останнім спілкування, побоюючись бути усуненим зі злочинної схеми в частині розподілу неправомірної вигоди, отриманої від ОСОБА_5, з метою демонстрації власної можливості впливу на процес досудового розслідування, надав вказівку щодо внесення змін до ЄРДР в частині оголошення підозри ОСОБА_5, на виконання якої о 16 год. 50 хв. 02.02.2016 внесено відповідні зміни.
У подальшому, у відповідності до раніше розробленого злочинного плану, ОСОБА_9 отриману частину неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США розподілив між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 через його підлеглого - прокурора ОСОБА_21, які у свою чергу, розподілили їх між службовими особами СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області.
У період з 03.02.2016 по 07.02.2016 ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та інші службові особи СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області визначили спосіб закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5, а саме - службові особи СУ ГУ НП в Тернопільській області шляхом проведення слідчих (розшукових) дій складають процесуальні документи, з урахуванням відомої їм раніше інформації про невинуватість ОСОБА_5, оформляють їх, а службові особи Тернопільської місцевої прокуратури отримують згоду у службових осіб прокуратури Тернопільської області щодо закриття кримінального провадження відносно підозрюваної, після чого закривають кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, а службові особи Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області закривають провадження у цілому.
У подальшому ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_8 про досягнуті злочинні домовленості та узгоджені з ОСОБА_10 та іншими службовими особами прокуратури способи закриття кримінального провадження, на що ОСОБА_8, виконуючи відведену йому злочинну роль, вчинив дії, спрямовані на підготовку документів, які у подальшому стануть підставою для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5
Одночасно з цим ОСОБА_10, виконуючи частину взаємоузгодженого палану, спрямованого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 дав вказівку процесуальному керівнику у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 - ОСОБА_11 закрити кримінальне провадження.
В цей час ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_2 підготував проекти взаємоузгоджених допитів ОСОБА_5 та ОСОБА_13 без участі цих осіб та за умов їх необізнаності про підготовку цих проектів, використовуючи при цьому інформацію про невинуватість ОСОБА_5, що була йому відома раніше, зокрема про відсутність в діях ОСОБА_5 прямого умислу та корисливого мотиву на заволодіння коштами, та у подальшому 11.02.2016 та 12.02.2016 підписав ці процесуальні документи у ОСОБА_5 та ОСОБА_13, насправді не отримуючи від них ці показання.
Вказаними діями ОСОБА_8 створив підстави у вигляді доказів для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5, які у подальшому покладено ним в основу проекту постанови про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5, яку він самостійно підготував та 11.02.2016 надав для підписання прокурору Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_11
Крім того, цього ж дня ОСОБА_9 висунув вимогу до ОСОБА_5 про передачу йому решти неправомірної вигоди в розмірі 8000 доларів США для подальшої передачі службовим особам СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільської області і повідомив, що у випадку зволікання з передачею коштів її справу буде направлено до суду. Ці погрози ОСОБА_5 сприйняла як реальну загрозу позбавлення її волі.
Одночасно з цим цього ж дня, 11.02.2016 о 17 год. 55 хв. ОСОБА_11 повторно отримав вказівку від ОСОБА_10 на закриття кримінального провадження та підписання проекту відповідної постанови, складеної ОСОБА_8, на що ОСОБА_11 не дав своєї згоди.
Також, з метою примушування ОСОБА_5 до передачі йому усієї суми неправомірної вигоди, ОСОБА_9, демонструючи свою ключову роль у спільній злочинній діяльності з службовими особами поліції та прокуратури, надав ОСОБА_5 для ознайомлення текст постанови про закриття кримінального провадження відносно неї, у якому були відображені показання ОСОБА_13, що спростовують вину ОСОБА_5, які датовані наступним днем, тобто 12.02.2016, і на момент демонстрації проекту постанови фактично ще не існували.
15.02.2016 ОСОБА_10 втретє надав вказівку ОСОБА_11 закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, на що останній категорично відмовився.
Усвідомлюючи неможливість виконання взятих на себе зобов'язань в частині закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5, які виникли внаслідок раніше одержаної неправомірної вигоди, ОСОБА_10, виконуючи свою злочинну роль у реалізації спільного злочинного плану, нехтуючи принципами незмінності прокурора у кримінальному провадженні, передбаченими ч.ч. 2, 3 ст. 37 КПК України, прийняв рішення щодо зміни складу групи прокурорів у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 шляхом включення до неї прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_14, від якого попередньо отримав згоду на виконання вказівки щодо закриття кримінального провадження шляхом підписання відповідної постанови, підготовленої ОСОБА_8
На виконання вказівки ОСОБА_10 та після отримання від останнього усного підтвердження щодо узгодження закриття кримінального провадження з службовими особами прокуратури Тернопільської області, ОСОБА_14, виконуючи злочинну вказівку ОСОБА_10, в період часу з 16.02.2016 по 17.02.2016, виконуючи свою частину злочинного плану, підписав постанову про закриття кримінального провадження, при цьому свідомо не зазначивши в ній дату, передав її ОСОБА_9 для демонстрації ним цієї постанови ОСОБА_5 з метою спонукання останньої до надання решти частини неправомірної вигоди.
В цей час, 17.02.2016, продовжуючи цілеспрямовані дії, направленні на укріплення у ОСОБА_5 штучного уявлення щодо загрози можливості позбавлення її волі та можливості уникнення цього лише у запропонований ОСОБА_9 та його співучасниками спосіб, ОСОБА_9 в черговий раз висунув вимогу про передачу решти неправомірної вигоди в сумі 8000 доларів США, при цьому надав їй оригінал постанови про закриття щодо неї кримінального провадження за підписом ОСОБА_14 без зазначення дати, яку у подальшому забрав, не отримавши усієї суми неправомірної вигоди.
17.02.2016 ОСОБА_5, перебуваючи в умовах штучно створеної ОСОБА_9 та службовими особами правоохоронних органів ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_15 та іншими службовими особами поліції та прокуратури загрози позбавлення волі, передала ОСОБА_9 в своєму службовому кабінеті, що знаходиться у приміщенні ТРТМО за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 9 наступну частину неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США.
У подальшому, у відповідності до раніше розробленого злочинного плану, ОСОБА_9 отриману частину неправомірної вигоди розподілив між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 через його підлеглого - прокурора ОСОБА_21, які у свою чергу розподілили їх між службовими особами СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільської області.
18.02.2016, на виконання злочинної вказівки ОСОБА_10, діючи за попередньо розробленим злочинним планом ОСОБА_14 вніс дату - «18.02.2016» до раніше підписаної ним постанови про закриття кримінального провадження відносно підозрюваної ОСОБА_5 і таким чином дооформив вказану постанову, та, на виконання вказівки ОСОБА_10, та за його згоди, використовуючи електронний цифровий підпис ОСОБА_10, вніс завідомо неправдиві відомості щодо зняття підозри з ОСОБА_5 до ЄРДР як помилкові, роздрукував відповідний витяг, та вказані документи передав дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_16 для подальшої передачі їх ОСОБА_5 з метою отримання решти суми неправомірної вигоди у розмірі 6000 доларів США.
19.02.2016 ОСОБА_9 передав ОСОБА_5 в її службовому кабінеті, що знаходиться у приміщенні ТРТМО за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького 9 постанову про закриття кримінального провадження відносно неї та витяг з ЄРДР та в черговий раз наголосив на необхідності якнайшвидшої передачі йому решти неправомірної вигоди для подальшої передачі службовим особам СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області.
22.02.2016 ОСОБА_5 на виконання неодноразових вимог та внаслідок погроз ОСОБА_9 передала останньому у його автомобілі, що знаходився поблизу ТРТМО за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького 9 неправомірну вигоду у розмірі 6000 доларів США та одночасно оплатила решту обумовленої раніше суми гонорару ОСОБА_9 у сумі 5000 гривень.
З метою забезпечення конспірації, вжиття заходів безпеки щодо уникнення усіма учасниками злочинної групи у складі ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_14 та інших службових осіб поліції та прокуратури, кримінальної відповідальності, діючи згідно раніше розробленого злочинного плану, вчиняючи активні дії, спрямовані на приховання вчиненого злочину, ОСОБА_9 після проведеного на його думку обміну отриманої частини неправомірної вигоди на ту ж саму валюту, а саме на 6000 доларів США, сховав вказану суму коштів у себе з метою подальшої передачі зазначеної неправомірної вигоди вищезазначеним службовим особам правоохоронних органів.
24-25.02.2016 в ході проведення слідчих (розшукових) дій у ОСОБА_9 по місцю проживання, роботи, та при ньому виявлено та вилучено раніше ідентифіковані грошові кошти, які були передані йому ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди.
26.02.2016 року о 19 годині 27 хвилин ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України у приміщенні УСБУ в Тернопільській області за адресою просп. Степана Бандери 21, м. Тернопіль.
27.02.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме пособництві в одержанні службовими особами, які займають відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
В зв'язку із зазначеним детектив просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави у розмірі 250 мінімальних заробітних плат, що становить 344 500 гривень, оскільки на думку детектива внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з мотивів, викладених у клопотанні.
Детективи в судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили про його задоволення.
Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати відносно підозрюваного запобіжних захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що у 11.01.2016 ОСОБА_5, головна медсестра Тернопільського районного територіального медичного об'єднання звернулась з заявою до Національного антикорупційного бюро України, щодо вимагання у неї неправомірної вигоди службовими особами.
11.01.2016 вказані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000003 за ч. 3 ст. 368 КК України та детективами НАБУ розпочато досудове розслідування.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника начальника слідчого управління ГУ НП в Тернопільській області, вчинив пособництво в одержанні службовими особами, які займають відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за закриття кримінального провадження відносно неї при наступних обставинах.
У провадженні Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області знаходилося кримінальне провадження №12015210180000221 від 14.05.2015 за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 366 КК України, для розслідування якого ОСОБА_2 створено слідчу групу у складі слідчого СУ ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_20., слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6, старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_7 та начальника відділення СУ ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_8
21.12.2015 на мобільний телефон ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_2 та погрожуючи арештом та застосуванням фізичної сили повідомив про необхідність негайного прибуття на допит до ОСОБА_7 В ході бесіди з ОСОБА_5, без проведення її допиту, ОСОБА_7 повідомив останній про те, що орган досудового розслідування вважає її причетною до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191; ч. 4 ст. 358; ч. 1 ст. 366 КК України.
Того ж дня, 21.12.2015 ОСОБА_5 уклала угоду про надання адвокатських послуг з адвокатом ОСОБА_9, та згідно усних домовленостей узгодили вартість його гонорару у сумі 7000 гривень, 2000 гривень з яких 29.12.2015 були оплачені ОСОБА_9
В цей час у ОСОБА_2 разом з ОСОБА_9, ОСОБА_8, першим заступником керівника Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_10, та іншими службовими особами поліції та прокуратури виник злочинний умисел, спрямований на вимагання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди шляхом погрози притягнення її до кримінальної відповідальності та подальшого закриття кримінального провадження відносно неї після одержання неправомірної вигоди.
22.12.2015 ОСОБА_9, діючи згідно розробленого з ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_10, та іншими службовими особами поліції та прокуратури злочинного плану, з метою одержання неправомірної вигоди, керуючись корисливим мотивом, повідомив ОСОБА_5 за місцем здійснення адвокатської діяльності за адресою АДРЕСА_2, що за вирішення питання про непритягнення її до кримінальної відповідальності їй необхідно за його посередництвом передати посадовим особам СУ ГУ НП в Тернопільській області та прокуратури 4000 доларів США, погрожуючи повідомленням про підозру та подальшим ув'язненням, на що ОСОБА_5 не погодилася.
25.12.2015 ОСОБА_9, продовжуючи реалізовувати заздалегідь розроблений спільний злочинний план, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5, діючи з відома та згоди ОСОБА_2, викликав останню до свого офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та надав копії трьох повісток про виклик ОСОБА_5 у якості підозрюваної до слідчого, повторно висунувши вимогу про необхідність передачі неправомірної вигоди для подальшої передачі службовим особам прокуратури та поліції, на що ОСОБА_5 не дала остаточної відповіді.
29.12.2015 ОСОБА_9 прибув до ТРТМО (Тернопільського районного територіального медичного об'єднання), де працює ОСОБА_5 та повідомив, що у зв'язку із обізнаністю керівництва прокуратури Тернопільської області про наміри закриття кримінального провадження сума неправомірної вигоди зросла до 12000 доларів США.
Не отримавши від ОСОБА_5 згоди на передачу неправомірної вигоди за непритягнення її до кримінальної відповідальності, з метою тиску на ОСОБА_5 та створення штучних підстав для притягнення її до кримінальної відповідальності і загрози позбавлення її волі, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_10 вирішили штучно створити умови для отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 шляхом притягнення її до кримінальної відповідальності.
У зв'язку із набранням чинності Законом України «Про національну поліцію» та наявними тимчасовими складнощами із підписанням працівниками новостворених органів поліції процесуальних документів, 31.12.2015 ОСОБА_2 через свого підлеглого - старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_7, ввів у оману прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_11 про достатність підстав для повідомлення підозри ОСОБА_5 та підписав у нього складене ОСОБА_7 повідомлення останній про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12015210180000221, яку ОСОБА_7 у подальшому направив рекомендованим поштовим повідомленням на адресу ОСОБА_5
У період з 01.01.2016 по 26.01.2016, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, керуючись корисливим мотивом, керівництвом СУ ГУ НП в Тернопільській області за погодженням з керівництвом Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області прийнято рішення про привід ОСОБА_5 для проведення слідчих дій з метою схилити останню до надання неправомірної вигоди.
26.01.2016 ОСОБА_2, реалізовуючи спільний злочинний умисел на вимагання та одержання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди, під час спроби здійснення приводу, у ході телефонної розмови з останньою погрожував їй арештом та подальшим позбавленням волі, вимагав прибути до СУ ГУ НП в Тернопільській області ніби-то для проведення слідчих дій, а насправді - для отримання можливості безпосереднього тиску на ОСОБА_5 під час спілкування з нею.
27.01.2016 ОСОБА_9, узгодивши свою позицію з ОСОБА_2, ОСОБА_10, знаходячись за адресою АДРЕСА_2 під час зустрічі з ОСОБА_12, який є чоловіком ОСОБА_5, в черговий раз висунув вимогу про необхідність передачі керівництву СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області неправомірної вигоди за його посередництва, повідомивши про узгодженість зазначеної суми із цими суб'єктами та наголосивши, що це єдиний спосіб закриття кримінального провадження, на що ОСОБА_12 вимушений був погодитися.
В подальшому, відповідно до раніше укладених домовленостей, 02.02.2016 приблизно о 07.20 год. ОСОБА_5, зустрівшись з ОСОБА_9 в його автомобілі у м. Тернопіль по вул. Карпенка поблизу магазину "Берегиня", виконуючи вимоги останнього, передала йому для подальшої передачі службовим особам СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області неправомірну вигоду в розмірі 4000 доларів США за закриття щодо неї кримінального провадження №12015210180000221.
Того ж дня, ОСОБА_2, будучи обізнаним про передачу ОСОБА_5 неправомірної вигоди ОСОБА_9, та внаслідок уникнення в цей день останнім спілкування, побоюючись бути усуненим зі злочинної схеми в частині розподілу неправомірної вигоди, отриманої від ОСОБА_5, з метою демонстрації власної можливості впливу на процес досудового розслідування, надав вказівку щодо внесення змін до ЄРДР в частині оголошення підозри ОСОБА_5, на виконання якої о 16 год. 50 хв. 02.02.2016 внесено відповідні зміни.
У подальшому, у відповідності до раніше розробленого злочинного плану, ОСОБА_9 отриману частину неправомірної вигоди в розмірі 4000 доларів США розподілив між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 через його підлеглого - прокурора ОСОБА_21, які у свою чергу, розподілили їх між службовими особами СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області.
У період з 03.02.2016 по 07.02.2016 ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та інші службові особи СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області визначили спосіб закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5, а саме - службові особи СУ ГУ НП в Тернопільській області шляхом проведення слідчих (розшукових) дій складають процесуальні документи, з урахуванням відомої їм раніше інформації про невинуватість ОСОБА_5, оформляють їх, а службові особи Тернопільської місцевої прокуратури отримують згоду у службових осіб прокуратури Тернопільської області щодо закриття кримінального провадження відносно підозрюваної, після чого закривають кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, а службові особи Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області закривають провадження у цілому.
У подальшому ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_8 про досягнуті злочинні домовленості та узгоджені з ОСОБА_10 та іншими службовими особами прокуратури способи закриття кримінального провадження, на що ОСОБА_8, виконуючи відведену йому злочинну роль, вчинив дії, спрямовані на підготовку документів, які у подальшому стануть підставою для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5
Одночасно з цим ОСОБА_10, виконуючи частину взаємоузгодженого палану, спрямованого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 дав вказівку процесуальному керівнику у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 - ОСОБА_11 закрити кримінальне провадження.
В цей час ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_2 підготував проекти взаємоузгоджених допитів ОСОБА_5 та ОСОБА_13 без участі цих осіб та за умов їх необізнаності про підготовку цих проектів, використовуючи при цьому інформацію про невинуватість ОСОБА_5, що була йому відома раніше, зокрема про відсутність в діях ОСОБА_5 прямого умислу та корисливого мотиву на заволодіння коштами, та у подальшому 11.02.2016 та 12.02.2016 підписав ці процесуальні документи у ОСОБА_5 та ОСОБА_13, насправді не отримуючи від них ці показання.
Вказаними діями ОСОБА_8 створив підстави у вигляді доказів для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5, які у подальшому покладено ним в основу проекту постанови про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5, яку він самостійно підготував та 11.02.2016 надав для підписання прокурору Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_11
Крім того, цього ж дня ОСОБА_9 висунув вимогу до ОСОБА_5 про передачу йому решти неправомірної вигоди в розмірі 8000 доларів США для подальшої передачі службовим особам СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільської області і повідомив, що у випадку зволікання з передачею коштів її справу буде направлено до суду. Ці погрози ОСОБА_5 сприйняла як реальну загрозу позбавлення її волі.
Одночасно з цим цього ж дня, 11.02.2016 о 17 год. 55 хв. ОСОБА_11 повторно отримав вказівку від ОСОБА_10 на закриття кримінального провадження та підписання проекту відповідної постанови, складеної ОСОБА_8, на що ОСОБА_11 не дав своєї згоди.
Також, з метою примушування ОСОБА_5 до передачі йому усієї суми неправомірної вигоди, ОСОБА_9, демонструючи свою ключову роль у спільній злочинній діяльності з службовими особами поліції та прокуратури, надав ОСОБА_5 для ознайомлення текст постанови про закриття кримінального провадження відносно неї, у якому були відображені показання ОСОБА_13, що спростовують вину ОСОБА_5, які датовані наступним днем, тобто 12.02.2016, і на момент демонстрації проекту постанови фактично ще не існували.
15.02.2016 ОСОБА_10 втретє надав вказівку ОСОБА_11 закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, на що останній категорично відмовився.
Усвідомлюючи неможливість виконання взятих на себе зобов'язань в частині закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5, які виникли внаслідок раніше одержаної неправомірної вигоди, ОСОБА_10, виконуючи свою злочинну роль у реалізації спільного злочинного плану, нехтуючи принципами незмінності прокурора у кримінальному провадженні, передбаченими ч.ч. 2, 3 ст. 37 КПК України, прийняв рішення щодо зміни складу групи прокурорів у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 шляхом включення до неї прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_14, від якого попередньо отримав згоду на виконання вказівки щодо закриття кримінального провадження шляхом підписання відповідної постанови, підготовленої ОСОБА_8
На виконання вказівки ОСОБА_10 та після отримання від останнього усного підтвердження щодо узгодження закриття кримінального провадження з службовими особами прокуратури Тернопільської області, ОСОБА_14, виконуючи злочинну вказівку ОСОБА_10, в період часу з 16.02.2016 по 17.02.2016, виконуючи свою частину злочинного плану, підписав постанову про закриття кримінального провадження, при цьому свідомо не зазначивши в ній дату, передав її ОСОБА_9 для демонстрації ним цієї постанови ОСОБА_5 з метою спонукання останньої до надання решти частини неправомірної вигоди.
В цей час, 17.02.2016, продовжуючи цілеспрямовані дії, направленні на укріплення у ОСОБА_5 штучного уявлення щодо загрози можливості позбавлення її волі та можливості уникнення цього лише у запропонований ОСОБА_9 та його співучасниками спосіб, ОСОБА_9 в черговий раз висунув вимогу про передачу решти неправомірної вигоди в сумі 8000 доларів США, при цьому надав їй оригінал постанови про закриття щодо неї кримінального провадження за підписом ОСОБА_14 без зазначення дати, яку у подальшому забрав, не отримавши усієї суми неправомірної вигоди.
17.02.2016 ОСОБА_5, перебуваючи в умовах штучно створеної ОСОБА_9 та службовими особами правоохоронних органів ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_15 та іншими службовими особами поліції та прокуратури загрози позбавлення волі, передала ОСОБА_9 в своєму службовому кабінеті, що знаходиться у приміщенні ТРТМО за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 9 наступну частину неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США.
У подальшому, у відповідності до раніше розробленого злочинного плану, ОСОБА_9 отриману частину неправомірної вигоди розподілив між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 через його підлеглого - прокурора ОСОБА_21, які у свою чергу розподілили їх між службовими особами СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільської області.
18.02.2016, на виконання злочинної вказівки ОСОБА_10, діючи за попередньо розробленим злочинним планом ОСОБА_14 вніс дату - «18.02.2016» до раніше підписаної ним постанови про закриття кримінального провадження відносно підозрюваної ОСОБА_5 і таким чином дооформив вказану постанову, та, на виконання вказівки ОСОБА_10, та за його згоди, використовуючи електронний цифровий підпис ОСОБА_10, вніс завідомо неправдиві відомості щодо зняття підозри з ОСОБА_5 до ЄРДР як помилкові, роздрукував відповідний витяг, та вказані документи передав дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_16 для подальшої передачі їх ОСОБА_5 з метою отримання решти суми неправомірної вигоди у розмірі 6000 доларів США.
19.02.2016 ОСОБА_9 передав ОСОБА_5 в її службовому кабінеті, що знаходиться у приміщенні ТРТМО за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького 9 постанову про закриття кримінального провадження відносно неї та витяг з ЄРДР та в черговий раз наголосив на необхідності якнайшвидшої передачі йому решти неправомірної вигоди для подальшої передачі службовим особам СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області.
22.02.2016 ОСОБА_5 на виконання неодноразових вимог та внаслідок погроз ОСОБА_9 передала останньому у його автомобілі, що знаходився поблизу ТРТМО за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького 9 неправомірну вигоду у розмірі 6000 доларів США та одночасно оплатила решту обумовленої раніше суми гонорару ОСОБА_9 у сумі 5000 гривень.
З метою забезпечення конспірації, вжиття заходів безпеки щодо уникнення усіма учасниками злочинної групи у складі ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_14 та інших службових осіб поліції та прокуратури, кримінальної відповідальності, діючи згідно раніше розробленого злочинного плану, вчиняючи активні дії, спрямовані на приховання вчиненого злочину, ОСОБА_9 після проведеного на його думку обміну отриманої частини неправомірної вигоди на ту ж саму валюту, а саме на 6000 доларів США, сховав вказану суму коштів у себе з метою подальшої передачі зазначеної неправомірної вигоди вищезазначеним службовим особам правоохоронних органів.
24-25.02.2016 в ході проведення слідчих (розшукових) дій у ОСОБА_9 по місцю проживання, роботи, та при ньому виявлено та вилучено раніше ідентифіковані грошові кошти, які були передані йому ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди.
26.02.2016 року о 19 годині 27 хвилин ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України у приміщенні УСБУ в Тернопільській області за адресою просп. Степана Бандери 21, м. Тернопіль.
27.02.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме пособництві в одержанні службовими особами, які займають відповідальне становище неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища за попередньою змовою групою осіб, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Оголошена підозра у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: заявою ОСОБА_5 щодо вчинення відносно неї вимагання неправомірної вигоди службовими особами; допитом свідка ОСОБА_5 від 11.01.2016, під час якого остання повідомила обставини вимагання неправомірної вигоди та вказала на ОСОБА_9 як на особу, що вимагала в неї грошові кошти для подальшої передачі службовим особам СУ ГУ НП в Тернопільській області, Тернопільської місцевої прокуратури та прокуратури Тернопільскої області; додатковими допитами свідка ОСОБА_5 від 28.01.2016 та 02.02.2016, під час яких остання підтвердила факт вимагання неправомірної вигоди у розмірі 12 000 доларів США; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 01.02.2016, під час якого ОСОБА_5 були вручені грошові кошти у розмірі 4 000 доларів США для передачі адвокату ОСОБА_9, який безпосередньо пред'являв вимогу щодо передачі неправомірної вигоди; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 14.02.2016, під час якого ОСОБА_5 були вручені грошові кошти у розмірі 8 000 доларів США для передачі адвокату ОСОБА_9, який безпосередньо пред'являв вимогу щодо передачі неправомірної вигоди; протоколом обшуку від 24.02.2016, який був проведений за місцем роботи підозрюваного, за адресою: АДРЕСА_2, під час якого вилучено частину грошових коштів, переданих йому ОСОБА_5; протоколом обшуку від 24.02.2016, який був проведений за адресою фактичного проживання підозрюваного, а саме: АДРЕСА_3, під час якого вилучено частину грошових коштів, переданих йому ОСОБА_5; допитом свідка ОСОБА_11 від 26.02.2016, під час якого останній повідомив, що ОСОБА_10 тричі здійснював на нього тиск та давав незаконну, на його думку, вказівку щодо закриття кримінального провадження шляхом підписання відповідної постанови, яку склав та приніс йому на підписання ОСОБА_8; допитами свідка ОСОБА_14 від 24.02.2016 та від 28.02.2016, який повідомив, що в середині лютого 2016 року був викликаний ОСОБА_10 та отримав від нього вказівку закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 При цьому проект постанови про закриття кримінального провадження був виготовлений ОСОБА_8 17.02.2016 підписану, але без дати постанову про закриття кримінального провадження в кабінеті ОСОБА_10 у присутності останнього він надав ОСОБА_2 18.02.2016 за вказівкою ОСОБА_10 використовуючи електронний цифровий підпис останнього вніс відомості до ЄРДР про зняття підозри з ОСОБА_5 як помилково виставленої. Цього ж дня надав постанову про закриття кримінального провадження з усіма реквізитами ОСОБА_8; допитами свідка ОСОБА_17 від 25.02.2016, який повідомив, що усі важливі рішення у кримінальних провадженнях погоджуються та приймаються спільно ОСОБА_2, ОСОБА_18, та ОСОБА_19
Вбачається, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 27.04.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вбачається, що підозрюваний ОСОБА_2 перебуваючи на волі може переховуватись від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується матеріалами досудового слідства.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляд тримання під вартістю не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, зважаючи на те, що перебуваючи на волі підозрюваний може здійснювати тиск на потерпілих та свідків по кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Детектив в поданому клопотанні просив для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, визначити останньому, як альтернативу, розмір застави - 250 мінімальних заробітних плат оскільки, на думку детектива, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 250 розмірів мінімальних заробітних плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з місця проживання, а саме: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 19 год. 10 хв. з 26. 02. 2016 року
Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 19 год. 10 хв. 25. 04. 2016 року.
Розмір застави визначити у межах 250 мінімальних заробітних плат в сумі 344500 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з місця проживання, а саме: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити протягом 60 днів з моменту внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кривенко В. В.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя Бобровник О. В.
Судове рішення № 56136971, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 28.02.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/3513/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: