Ухвала суду № 56133169, 23.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6232/15-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/100/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 23.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

23.02.2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого Дмитрієвої Л.Д.

Суддів: Олійника В.І.,Мельника Я.С.

при секретарі: Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.09.2015 року а позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Надра», 3-ті особи без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4,відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Київській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановила:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тимщо виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки він не отримував, передбаченої п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, письмової вимоги від нотаріуса та/або кредитора (банка) та нотаріус вчинив виконавчий напис до закінчення строку основного зобовязання (12 серпня 2033 року) та нотаріусом не перевірено безспірність вимог Банку.

Позивач просив суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 08.08.2014 року, зареєстрований в реєстрі за номером 6241 - таким, що не підлягає виконанню та покласти судові витрати на Відповідача.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.09.2015 року в позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права . Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог про розірвання договору виходив з того, що вчинений приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_4 виконавчий напис відповідає нормам чинного законодавства і підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню відсутні.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується судова колегія з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 14 серпня 2008 року між Позичальником ОСОБА_3 та відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» укладено кредитний договір № 181/П/56/2008-840 від 14.08.2008 року. Зазначений договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору Банк зобовязався надати Позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний (картковийрахунок) Позичальника № 79666924 у Банку і терміном погашення до 12 серпня 2033 року включно невідновлювальної кредитної лінії у сумі 205 128 доларів США 00 центів (двісті пять тисяч сто двадцять вісім доларів США 00 центів). Відповідно до п. 1.3.1 Позичальник зобовязується сплатити за користування кредитом у розмірі 14,99 % річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами. Згідно п.1 кредитного договору, кредит надавався для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 1237 від 14.08.2008 року для придбання у власність нерухоме майно (земельна ділянка кадастровий номер 485501:01:010:0168), що знаходиться за адресою: Київська область. Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Л. Українки.

Згідно з ч.1 ст.З Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У забезпечення виконання боргових зобовязань за кредитним договором № 181/ /2008-840 від 14.08.2008 року між Позивачем та Банком був укладений іпотечний зір ВКО № 208712. Відповідно до умов вказаного договору іпотеки, Позивач передав у в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер 485501:01:010:0168, що знаходиться за адресою:Київська область. Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Л. Українки.

Частиною 1 ст.ЗЗ Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.

Пунктом 5.1. іпотечного договору від 14.08.2008 року іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобовязання в цілому або в тій чи іншій його частини, у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобовязань за цим договором або якщо гарантії та запевнення, надані іпотеко держателю, не відповідають дійсності.

Відповідно до ст. 4 вищезазначеного іпотечного договору зазначено, що у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобовязань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотеко держателю за цим договором, іпотеко держатель має право реалізувати своє право іпотеки та звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором.

Умовами іпотечного договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У зв'язку з простроченням позичальником ОСОБА_5 термінів сплати кредиту, процентів за його користування та інших платежів за кредитним договором 181/П/56/2008-840 від 14.08.2008 року, ПАТ «КБ «Надра» (на момент укладення договорів з Позивачем - ВАТ «КБ «Надра», яке в подальшому змінило найменування) звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, яка 08.08.2014 року вчинила виконавчий напис щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку кадастровий р 3222485501:01:010:0168, що знаходиться за адресою: Київська область. Києво- Святошинський район, с. Музичі, вул. Л. Українки.

У відповідності до ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями -не більше одного року.

Главою 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвержених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 зазначено порядок вчинення виконавчих написів.

Відповідно до вищезазначеного Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріусами вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобовязання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотеко держателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення звязку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувана та боржника; дата народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

1.1 цього Переліку визначено, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно,а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки згідно до цього Закону.

02.07.2014 року Банк надіслав позичальнику ОСОБА_3 досудову вимогу, у якому повідомляв про те, що позичальник неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором 181/П/56/2008-840 від 14.08.2008 року,внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 203 247 доларів США 33 центи, еквівалент в гривні становить 2 405 088 гривень 05 копійок, заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 154 366 доларів США 86 центів, еквівалент у гривні становить 1 826 670 гривень 45 копійок, пеня за прострочення сплати ту в розмірі 19 370 доларів США 80 центів, еквівалент в гривні становить 229220 гривень 62 копійки, штраф за порушення умов кредитного договору в розмірі 1 937 доларів США 08 центів, еквівалент в гривні становить 22 922 гривні 06 копійок, та запропоновано Позивачу сплатити цю суму заборгованості, що підтверджується описом укладення у цінний лист.

Вищезазначене спростовує твердження Позивача про ненаправлення останньому письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 13 постанови від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року № 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, ПАТ КБ «Надра» разом із заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 направило наступні документи для підтвердження безспірності заявлених вимог: копію кредитного договору № 181/П/56/2008-840 від 14.08.2008 року; оригінал ; договору іпотеки від 14.08.2008 року за реєстровим № 1241; досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором 02.07.2008 року разом з описом вкладення в цінний лист; розрахунок заборгованості позичальника станом на 03.06.2014 року; копію ідентифікаційного коду та паспорту позичальника; копію статуту ПАТ КБ <Надра»; копію довідки з ЄДРПОУ щодо ПАТ КБ «Надра».

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення.

З метою деталізації вказаних положень закону в Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України зазначається, що до первинних документів відносяться рахунки бухгалтерського обліку банків, а також виписки з рахунків бухгалтерського обліку банків, на які боржником на виконання основного зобовязання (кредитного договору) перераховуються грошові кошти.

З викладеного вбачається, що надана нотаріусу для вчинення виконавчого напису виписка по особовому рахунку боржника в розумінні вказаних норм чинного законодавства України є документом первинного бухгалтерського обліку та підтверджує заборгованість за кредитним договором.

Судова колегія вважає, що посилання апелянта про незаконність дій нотаріусу, у звязку із не закінченням строку основного зобовязання за кредитним договором та іпотечним договором не заслуговують на увагу, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки, враховуючи положення ст. 4 іпотечного договору, залежить від невиконання або неналежного виконання зобовязань іпотекодавцем і не містить привязку до закінчення строку основного зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції повно та всесторонньо були встановлені обставини, що мають значення для справи, повно та обєктивно досліджені докази, надані сторонами та зроблено висновки на підставі правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спрастовують привильних висновків суду.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, та на підставі вимог ст.. 308 ЦПК України повинно бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.218, 307,308 ЦПК України судова колегія ,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.09.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: