Вирок № 56131476, 15.02.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 278/4624/14-к

1-кп/296/80/16

Вирок

Іменем України

15 лютого 2016 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючої судді Янчук Н.П.

суддів : Шахрай М.І., Сингаївського О.П.

секретарі судового засідання Новицькій О.В.

прокурора Пелех-Красножон Л.М.

потерпілого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження 12014060170000640 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м.Житомирі, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, не працює, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, судимого :

16.08.2001 року Богунським районним судом м.Житомира за ч.1 ст.229-6 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з іситовим строком на 1 рік;

25.01.2002 року Корольовським районним судом м.Житомира за ч.1 ст.158 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

24.10.2002 року Богунським районним судом м.Житомира за ч.2 ст.309. ч.1 ст.311 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

22.10.2003 року Корольовським районним судом м.Житомира за ч.1 ст.81, ч.4 ст.70 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

03.10.2005 року Богунським районним судом м.Житомира за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

11.06.2009 року Бердичівським міським судом Житомирської області за ч.1 ст.390, ст.71,72 КК України на 1 рік 10 днів позбавлення волі

12.08.2013 року Житомирським районним судом за ч.1 ст.126 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.;

01.09.2015 року Житомирським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ст.ст.75,76 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26.04.2014 року близько 11 год 15 хвилин, ОСОБА_3 прийшов до будинку №55 по вул.Партизанська в с.Вереси Житомирського району Житомирської області, в якому проживає потерпілий ОСОБА_1, з метою повернення сількогосподарського інвентаря, що належить громадянці ОСОБА_4 Зайшовши до приміщення будинку побачив, що потерпілий ОСОБА_1 спить на ліжку. Розбудивши ОСОБА_1, ОСОБА_3 розпочав розмову з приводу повернення сільськогосподарськиих сапок та між ними на грунті раптово виниклих неприязних відносин виникла суперечка, яка переросла в бійку. Під час бійки ОСОБА_3, умисно заподіяв ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: глибокого садна на обличчі, садна та синця на правій кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.

В подальшому, ОСОБА_3 знаходячись у приміщенні будинку № 55а, що по вул. Партизанська, с. Вереси, Житомирського району, Житомирської області, побачив на столі, гроші та мобільний телефон. В цей час та місці у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. Скориставшись тим, що ОСОБА_1 вибіг з будинку, та його дії залишаються ніким непоміченими, таємно, повторно, зі столу взяв гроші в сумі 113 грн., мобільний телефон, які поклав до кишені штанів, після цього залишив приміщення будинку. Таким чином, ОСОБА_3 таємно, повторно викрав грошові кошти в сумі 113 гривень, мобільний телефоном марки «Нокіа», моделі 1616-2, вартістю 240 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, на рахунку якої були кошти для ведення розмов в сумі 30 гривень, загальною вартістю 270 гривень, а всього на загальну суму 383 гривні, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В ході судового розгляду ОСОБА_3 вину в пред»явленому обвинуваченні за ч.3 ст.187 КК України не визнав. Дав показання про те, що 24.06.2014 року він прийшов до ОСОБА_1 забрати господарські сапки. Коли зайшов в будинок побачив на ліжку ОСОБА_1, який спав. Розбудивши його, почав питати за сапки, ОСОБА_1 почав дратуватися, дістав з-під ліжка сокиру, він почав забирати у нього сокиру, яку ОСОБА_1 не віддавав. Між ними почалась штовханина під час якої він можливо і спричинив потерпілому тілесні ушкодження. Він силою відібрав у потерпілого сокиру, який вибіг на вулицю, а він залишився в будинку. Коли він вийшов у двір будинку, в його руках залишалась сокира, та стоячи біля входу в будинок став чекати потерпілого. ОСОБА_1 повернувся з сусідом ОСОБА_5, який забрав у нього сокиру і в цей момент він відчув удар по голові. ОСОБА_1 кричав де його телефон і в цей момент знову відчув удар в голову, від якого він впав на землю. На землі він побачив телефон схожий на його, а тому поклав його до кишені та в цей момент побачив що в його кишені ще один телефони, а тому зрозумів, що один з них належить потерпілому та повернув останньому. Грошей він взагалі не бачив. Сокиру він з собою не приносив.

В ході судового розгляду були дослідженні докази надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту.

Потерпілий ОСОБА_1, в ході судового розгляду показав, що 24.06.2014 року близько 11год 15 хв. він відпочивав у себе вдома лежачи на ліжку, почувши кроки відкрив очі, побачив чоловіка з сокирою який замахнувся на нього. Відбивши сокиру руками, він побіг до сусіда ОСОБА_5 покликати того на допомогу. Повертючись вдвох, вони побачили як з будинку виходить ОСОБА_3 із сокирою в руках, яку вони спільними зусиллями відібрали. Він палицею наніс удир ОСОБА_3 по різних частинах тіла, від чого той впав. Він побіг до будинку, щоб з мобільного телефону, який він залишив на столику разом з грошима, викликати міліці. Однак не побачивши ні мобільного телефону ні грошей, повернувся до ОСОБА_3 та знову почав бити палицею останнього вимагаючи віддати його мобільний телефон. Після чого ОСОБА_3 дістав мобільний телефон з кишені та в цей момент коли діставав телефон, з кишені також випали гроші. Забравши свій мобільний телефон та гроші залишив ОСОБА_3 у дворі.

Свідок ОСОБА_5, який в суді показав, що 24.06.2014 року знаходився на своєму подвір»ї, почув крик із двору ОСОБА_1, потім прибіг ОСОБА_1 з розсіченою бровою та пояснив, що хтось прийшов до його будинку з сокирою та намагався нанести йому удар по голові в момент коли він відпочивав на ліжку. Прийшовши до ОСОБА_1 він побачив, що з будинку вийшов ОСОБА_3 з сокирою в руках. Вони з ОСОБА_1 відібрали у ОСОБА_3 сокиру, а ОСОБА_1 почав бити палицею ОСОБА_3 збивши його з ніг, і в цей час із кишені випали гроші. Потерпілий вирішив викликати міліцію, пішов за телефоном в будинок, однак виявив відсутність свого мобільного телефону та почав знову бити ОСОБА_3 щоб той повернув телефон. ОСОБА_3 на такі дії, дістав з кишені телефон, який виявився телефоном потерпілого, та коли діставав телефон з кишені в того випали гроші, як згодом стало відомо, це гроші ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_6 в суді показала, що обвинувачений є її син. Коли син 24.06.2014 року повернувся додому, вона побачила на його тілі тілесні ушкодження у вигляді синців на обох ногах, садна на голові. Син пояснив, що побився з сусідом.

Свідок ОСОБА_7 в суді показала, що вона як фельдшер медичного пункту надала медичну допомогу ОСОБА_1, у якого виявила рану на брові. Обставини спричинення тілесного ушкодження їй не відомі.

Свідок ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в суді показали, що вони не звертались до ОСОБА_3 з проханнями забрати у ОСОБА_1 господарські сапки, але розповідали ОСОБА_3 про те, що у ОСОБА_1 залишились належні їм сапки та інше майно.

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.06.2014 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про притягнення до відповідальності гр.ОСОБА_3, який спричинив йому тілесні ушкодження.

Протокол додаткового огляду місця події від 25.06.2014 року, з якого слідує, що було проведено огляд місця події за адресою : с. Вереси, вул. Партизанська, 55-а Житомирського району та області. Присутній при огляді ОСОБА_1 вказав на стіл в кімнаті на якому лежали його гроші в сумі 113 грн. та мобільний телефон «Нокіа» в корпусі чорного кольору. З лівої сторони біля дверей кімнати виявлена сокира на рукоятці якої виявлені плями речовини бурого кольору. ОСОБА_1 пояснив, що гроші та телефон у нього були викрадені невідомим, який зайшов до нього в будинок із вказаною сокирою в той час як він лежав на дивані.

Висновок експерта №1456 від 25.06.2014 року з якого слідує, що при судово-медичному обстеженні у гр. ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді : глибокого садна на обличчі, садна та синця на правій кисті, які утворились від дії тупо-загостреного предмету та тупих твердих предметів, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженим та відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров»я.

Висновок експерта №1469 від 26.06.2014 року з якого слідує, що при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_3 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді : синців на обох ногах, садна на волосистій частині голови, які утворилися від дій твердих предметів, не виключно в термін та за обставин, що вказані обстеженим та відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров»я

Висновок експерта №5/340 від 25.07. 2014 року з якого слідує, що вартість мобільного телефону торговельної марки «Нокіа» модель1616-2, який було вилучено в ході огляду місця події 25.06.2014 року за адресою: с.Вереси вул.Партизанська,55-а, Житомирського району, станом на 24.06.2014 рік могла складати 240,00 грн.

Висновок експерта №962 від 17.07.2014 року з якого слідує, що у змивах з двох трісок, об.№1,2, які були вилучені в ході огляду місця події 25.06.2014 року за адресою : с.Вереси, вул.Партизанська,55-а, Житомирського району, виявлена кров людини.

Висновок експерта №961 від 17.07.2014 року з якого слідує, що у витяжці із сипучої речовини, об.№1, яка була вилучена в ході огляду місця події 25.06.2014 року за адресою: с.Вереси, вул.Партизанська, 55-а Житомирського району, виявлена кров людини.

Протокол проведення слідчого експерименту від 16.09.2014 року та фототаблиця до нього, з яких слідує, що в ході проведення слідчого експерименту за адресою : Житомирський район, с.Вереси, вул.Партизанська, 55а, потерпілий ОСОБА_9 показав як лежав у кімнаті на ліжку та яким чином він зупинив удар сокирою та побіг до сусіда за допомогою. Показав місце в дворі будинку де він спільно із сусідом затримував ОСОБА_3 у якого із кишені штанів випали гроші та ОСОБА_3 повернув мобільний телефон.

Протокол проведення слідчого експерименту від 16.09.2014 року та фототаблиця до нього, з яких слідує як свідок ОСОБА_5 показав на вихід з будинку із якого виходив ОСОБА_3 з сокирою в руках. Показав яким чином сидів на лавочці ОСОБА_3 та як випали на землю гроші, коли той витягував з кишені телефон.

Суд вислухав доводи сторін, дослідив всі обставини кримінального провадження, на підставі ст.22 КПК України дотримуючись принципу змагальності сторін приходить до наступного.

З об»єктивної сторни розбій є нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, або з погрозою спричинення такого насильства.

Аналіз і оцінка досліджених безпосередньо судом доказів, в їх сукупності та взаємозв»язку, дають підстави вважати, що в ході судового розгляду не знайшла підтвердження кваліфікація дій обвинуваченого за ч.3 ст.187 КК України, тобто на момент вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, останній діяв не з мотивів на заволодіння майном потерпілого, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здров»я особи.

З протоколу прийняття заяви потерпілого про вчинене кримінальне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 повідомляв уповноважені органи про його побиття, а не про вчинення щодо нього розбійного нападу.

Із висновків експертів встановлено, що тілесні ушкодження були виявлені як у потерпілого так і у обвинуваченого.

За висновком судово-медичної експертизи у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у виді глибокого садна на обличчі, садна та синця на правій кисті, які утворилися від дії тупо-загостреного предмету та тупих твердих предметів, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженим та відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров»я. Однак категоричного висновку щодо механізму їх спричинення, саме за таких обставин на які вказує потерпілий, а не ОСОБА_3, судовий експерт не дав.

Господарська сокира, визнана речовим доказом, як знаряддя злочину. Сторна обвинувачення зазначає, що саме обвинувачений прибув до будинку потерпілого з сокирою та з метою подолання волі потерпілого до опору застосував насильство, яке є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, яке виразилось у тому, що ОСОБА_3 замахнувшись сокирою в область голови потерпілого намагався нанести удар.

Вказане твердження спростоване наступними доказами.

В ході судового розгляду обвинувачений показав, що коли він зайшов до будинку, потерпілий спав і він його розбудив.

Вказана обставина свідчить про те, що необхідності в подоланні опору потерпілого із застосуванням сокири у обвинуваченого не було.

Відсутність сокири під ліжком у житлі ОСОБА_1, під час проведення слідчого експерименту 16.09.2014 року, тобто після того, як сокира була вилучена 25.06.2014 року слідством, не є доказом, що сокиру до будинку потерпілого приніс саме ОСОБА_3

В ході проведення слідчого експерименту, свідок ОСОБА_5 показав, що він побачив як ОСОБА_3 виходив з будинку потерпілого із сокирою в руках.

Дану обставину не заперечує і сам обвинувачений, який в суді показав, що він відібрав у потерпілого сокиру, яку потерпілий дістав з-під ліжка в ході виниклої суперечки, та яка залишалась в його руках до повернення потерпілого та приходу сусіда ОСОБА_5

Висновки експертів про виявлення крові людини у змивах з фрагментів деревини та витяжці із сипучої речовини, не мають доказового значення для встановлення істини по справі. Належність крові конкретній особі не перевірялась, а тілесні ушкодження були виявлені як у потерпілого так і у обвинуваченого.

Окрім того, в ході судового розгляду з показань потерпілого та свідка ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_3 на вулиці не виявив навіть наміру застосувати сокиру до ОСОБА_5, який у нього її відбирав, чи до потерпілого, який неодноразово бив його полицею по голові та інших частинах тіла. При цьому ОСОБА_3 навіть не оборонявся.

Органом досудового слідства дії обвинуваченого кваліфіковані за кваліфікуючою ознакою проникнення у житло.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_3 вказаної кваліфікуючої ознаки, суд виходить з того, з якою метою опинився обвинувачений у будинку потерпілого і коли у нього виник умисел на заволодіння майном.

В ході судового розгляду свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вказали, що з проханням забрати сапки вони до ОСОБА_3 не звертались, однак йому з їхньої розмови було відомо, що належні їм сапки та інші речі у ОСОБА_1 залишались.

Оцінюючи в сукупності дослідженні докази, суд приходить висновку, що умисел на викрадення майна потерпілого, виник у ОСОБА_3 в момент коли він залишився в будинку один, в той час як потерпілий вибіг з будинку та побіг до сусіда ОСОБА_5 Скориставшись цією обставиною, ОСОБА_3 викрав гроші та мобільний телефон потерпілого, які знаходились на столику.

Вказані обставини встановлені з показань потерпілого, який в ході судового розгляду вказував, що коли він вибіг з будинку, обвинувачений там залишився один. Коли він повернувся від сусіда, ОСОБА_3 був на вулиці, а зайшовши до будинку виявив відсутність грошей та мобільного телефону. Він здогадався, що гроші та мобільний телефон викрав ОСОБА_3

Показання потерпілого в цій частині є аналогічними тим, які він давав в ході проведення слідчого експерименту 16.09.2014 року та в ході огляду місця події 25.06.2014 року.

Свідок ОСОБА_5 в суді показав, що після того як потерпілий зайшов в будинок взяти мобільний телефон, то виявив відсутність як телефону так і грошей та почав полицею наносити удари ОСОБА_3 з вимогою повернути викрадене.

Проаналізувавши зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд у відповідності до вимог ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення змінює правову кваліфікацію кримінального правопорушення та кваліфікує дії ОСОБА_3 :

за ч.1 ст.125 КК України дії, які виразилися в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень;

за ч.2 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, обтяжуючі та пом'якшуючі покарання обставини.

Злочини, передбачені ч.1 ст.125, ч.2 ст.185 КК України є не тяжкими.

Обставиною, яка відповідно ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

Обставин, які відповідно ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Досліджуючи дані про особу ОСОБА_3, суд враховує його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину, минуле, склад сім'ї.

ОСОБА_3 судимий, за місцем проживання характеризується негативно, не одружений, не працює, викрадене майно повернено потерпілому.

Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин вчинених злочину, його наслідків, суд призначає покарання ОСОБА_3 в межах санкій статтей за якими він визнається винним.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

З обвинуваченого в прибуток держави підлягають стягненню процесуальні витрати пов»язані із залученням експерта для проведення судово товарознавчої експертизи в розмірі 196,56 грн.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 залишити у вигляді особистого зобов»язання.

Відповідно ст.72 КК України, в строк відбування покарання підлягає зарахуванню утримання ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню під вартою з 18 вересня 2014 р. по 03 березня 2015 рік.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання:

За ч.1 ст.125 КК України у виді 200 годин громадських робіт;

За ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року шести місяців обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначити 1 (один) рік шість місяців обмеження волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишити у вигляді особистого зобов»язання.

Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

У строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати, строк його перебування під вартою з 18 вересня 2014 року по 03 березня 2015 рік.

Речові докази: господарську сокиру, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Житомирського РВ УМВС знищити; мобільний телефон із сім-картою залишити потерпілому.

Стягнути з ОСОБА_3 в прибуток держави процесуальні витрати в розмірі 196 грин. 56 коп.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі 30 днів з дня його проголошення, а засудженому до позбавлення волі, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий суддя підпис ОСОБА_10

Судді: підпис ОСОБА_11

підпис ОСОБА_12

з оригіналом згідно