Постанова № 56130680, 29.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 лютого 2016 року № 826/21827/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРСІОН ГРУП"

до

Київської міської митниці ДФС

про

визнання протиправним та скасування рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРСІОН ГРУП" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення від 14.07.2015 № 100250001/2015/000025/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що митним органом прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості товарів, що призвело до збільшення їх митної вартості, оскільки товариство надало всі необхідні документи.

У судовому засіданні 09.11.2015 представник позивача підтримав позовні позови та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що за результатами заходів митного контролю встановлено, що документи, подані до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в гр. 44 ЕМД за кодом 4104 вказано зовнішньоекономічний контракт від виробника товарів, але до митного оформлення декларантом надано зовнішньоекономічний договір від 12.09.14 №12/09 укладений з підприємством TREID INDORS LLP (Великобританія), натомість виробником товарів згідно даних заявлених у ЕМД №100250001/2015/007724 є ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO.,LTD (Китай). Додаткові документи, які було витребувано Митницею, входять до переліку, визначеного частиною 3 статті 53 МК України, проте позивачем в повному обсязі вимоги митного органу щодо надання додаткових документів виконано не було.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

12.09.2014 між TREID INDORS LLP (продавець, Великобританія) та ТОВ "ТОРСІОН ГРУП" (покупець, Україна) та ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO.,LTD (постачальник, Китай) було укладено договір поставки № 12/09, згідно якого постачальник зобов’язується виробляти і поставляти в порядку і на умовах, визначених даним договором автомобільні запасні частини в асортименті (далі - товар) з метою подальшої реалізації товарів, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати товари продавцю, в порядку і на умовах даного договору. Продавець не заперечує та підтверджує свою згоду на поставку постачальником товарів покупцю і на продаж покупцем товарів третім особам на території України. Товар постачається постачальником партіями, згідно замовлення покупця, на умовах FOB (Ningbo, Китай), у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс-2010».

Відповідно до розділу 3 договору, загальна сума по даному договору складає 1 500 000 доларів США. Оплата окремих партій товару по даному договору здійснюється по цінам, вказаним в інвойсі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця, за умови відстрочки платежу терміном 40 днів від дати поставки.

13.07.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією № 100250001/2015/007724 заявлений товар (амортизатори підвіски «HORT» гідравлічні для автомобілів), митна вартість якого визначена із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2014/0004663 від 29.12.2014; міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 036813 від 10.07.2015; коносамент (Bill of Lading) NGB16283 від 09.06.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 135157 від 10.07.2015; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 153303В0/03645 від 10.06.2015; рахунок-фактура (інвойс) GН20150418 від 18.04.2015; пакувальний лист GH20150418 від 18.04.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 12.09.2014; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № 12/09 від 12.09.2014; договір про падання послуг митного брокера № 1/МБ від 03.02.2015; сертифікат відповідності (орган із сертифікації) UAl.190.0148705-14 від 19.12.2014; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2761 від 09.06.2015; сертифікат про походження товару загальної форми № 15C3303A2918/00057 від 06.06.2015; висновок ДП «ДЗІ» № 12/168 від 10.07.2015; екологічну декларацію № 32543 від 07.07.2015; фото товару від 13.07.2015; копію митної декларації країни відправлення № 310120150518708806 від 03.06.2015.

В порядку здійснення митного контролю встановлено, що документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, а саме: в гр. 44 ЕМД за кодом 4104 вказано зовнішньоекономічний контракт від виробника товарів, але до митного оформлення декларантом надано зовнішньоекономічний договір від 12.09.14 №12/09, укладений з підприємством TREID INDORS LLP (Великобританія), натомість виробником товарів згідно даних заявлених у ЕМД №100250001/2015/007724 є ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO.,LTD (Китай). Тому, відповідно до ч. 3 статті 53 Кодексу декларанту, шляхом надіслання електронного повідомлення, було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; транспортні документи (договір на транспортно-експедиційне обслуговування, заявка, рахунки за наявності), договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), страховий сертифікат, специфікацію, виписку з бухгалтерської документації; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфіка, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; інші документи для підтвердження митної вартості товару за бажанням декларанта.

Декларантом було подано лист про те, що «На Вашу вимогу нами було надано додаткові документи, відповідно до ст.53 МКУ у повному обсязі для підтвердження заявленої митної вартості. Додатково нами надано інформацію щодо підтвердження вартості фрахту контейнера з Китаю до порту України. Наданні документи є вичерпними для прийняття рішення що до митної вартості товару.».

За результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість, проведенням процедури консультацій, митним органом було винесене рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 14.07.2015 № 100250001/2015/000025/2, яким було скориговано митну вартість товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРСІОН ГРУП", не погоджуючись з такою позицією митного орану, звернулося до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, встановлено статтею 57 Митного кодексу України.

Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини п’ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною шостою вказаної правової норми орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України

Відповідно до частин третьої та п'ятої вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені вказаною нормою додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на те, що в гр. 44 митної декларації від 13.07.2015 №100250001/2015/007724 за кодом 4104 вказано зовнішньоекономічний контракт від виробника товарів, але до митного оформлення декларантом надано зовнішньоекономічний договір від 12.09.14 №12/09 укладений з підприємством TREID INDORS LLP (Великобританія), натомість виробником товарів згідно даних заявлених у ЕМД №100250001/2015/007724 є ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO.,LTD (Китай).

Суд звертає увагу, що між TREID INDORS LLP (продавець, Великобританія) та ТОВ "ТОРСІОН ГРУП" (покупець, Україна) та ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO.,LTD (постачальник, Китай) було укладено договір поставки від 12.09.2014 № 12/09, згідно якого постачальник зобов’язується виробляти і поставляти в порядку і на умовах, визначених даним договором автомобільні запасні частини в асортименті (далі - товар) з метою подальшої реалізації товарів, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати товари продавцю, в порядку і на умовах даного договору. Продавець не заперечує та підтверджує свою згоду на поставку постачальником товарів покупцю і на продаж покупцем товарів третім особам на території України.

Отже, з аналізу договору поставки від 12.09.2014 № 12/09 вбачається, що він є трьохстороннім та має наступні сторони:

1) ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO.,LTD (постачальник, Китай), який виробляє і поставляти автомобільні запасні частини в асортименті (товар) з метою подальшої реалізації товарів;

2) TREID INDORS LLP (продавець, Великобританія), який дає згоду на поставку постачальником товарів і на продаж покупцем товарів третім особам, а також на рахунок якого здійснюється оплата за поставлений товар;

3) ТОВ "ТОРСІОН ГРУП" (покупець, Україна), який приймає товар від ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO.,LTD та оплачує товар TREID INDORS LLP.

Крім того, з аналізу договору поставки від 12.09.2014 № 12/09 вбачається, що ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO.,LTD (Китай) є виробником товарів, який поставляється за даною угодою.

Відтак, відповідач на основі припущень дійшов хибного висновку, що договір поставки від 12.09.2014 № 12/09 не укладений з виробником товарів, які подані до митного оформлення, оскільки даний договір укладено не лише між ТОВ "ТОРСІОН ГРУП" (покупець, Україна) та TREID INDORS LLP (продавець, Великобританія), але і з ZHEJIANG YA ZHI XING AUTOMOBILE COMPONENTS CO.,LTD (постачальник, Китай), який являється виробником поставлених товарів.

Інших підстав для підтвердження сумнівів митного органу у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за митною декларацією від 13.07.2015 № 100250001/2015/007724 у рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів від 14.07.2015 № 100250001/2015/000025/2 не зазначено.

Отже, як підтверджується матеріалами справи, позивач надав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товарів.

При цьому, ненадання позивачем документів на вимогу митного органу не є підставою для відмови в митному оформленні товару, оскільки додаткові документи можливо витребувати лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В частині сьомій статті 54 Митного кодексу України зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Суд встановив, що матеріалами справи спростовуються твердження відповідача, що надані позивачем документи до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість та обраний метод її визначення.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 14.07.2015 № 100250001/2015/000025/2.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов