Ухвала суду № 56130629, 23.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 р.Справа № 820/11407/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2015р. по справі № 820/11407/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" (далі за текстом - ТОВ "ТД "Агросвіт", позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 23.09.2015 р. №0002372201 за платежем податок на прибуток у розмірі 5319117 грн. та 1329779 грн., нарахованих відповідно до пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 з урахуванням п.п.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.153.1.3 п.153.3 ст. 153 Податкового кодексу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 23.09.2015 року №0002372201.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код 38158635.

На обліку як платник податків підприємство перебуває в ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

На підставі наказів від 02.06.2015 р. № 665, від 17.06.2015 р. №728, від 14.07.2015 р. №812, від 17.08.2015 р. №61, від 19.08.2015 р. №70, виданих ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, відповідачем проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт", код ЄДРПОУ - 38158635, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року.

Результати перевірки оформлені актом №237/20-31-22-02-07/38158635 від 09.09.2015 року. (т.1 а.с.16-54).

За висновками перевірки встановлено:

1) порушення пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, з урахуванням п.п.14.1.27 п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено до сплати в бюджет податок на прибуток всього в сумі 5319117 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 5319117 грн.;

2) відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.135.1 ст.135, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями). Дані , відображені у деклараціях з податку на прибуток за 2014 рік, внаслідок операцій придбання товару від ТОВ "Пасадена" в сум 10965732 грн. та від ТОВ "ТБ "Компанія Едельвейс" в сумі 5444919 грн. та подальшої реалізації покупцям в сумі 16410651 грн.;

3) відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185, ст.188, ст.192, ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в результаті чого дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р., внаслідок завищення податкового кредиту при придбанні товару у ТОВ "Пасадена" в сумі 2193146 грн., у ТОВ "ТБ "Компанія Едельвейс" в сумі 1088984 грн. та завищення податкових зобов'язань при подальшій реалізації покупцям в сумі 3282130 грн.;

4) абз. б) п.176.2 ст.176 розділу ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV, в результаті чого, у звіті за формою №1-ДФ не відображались суми поворотної фінансової допомоги наданої, співробітникам підприємства у періоді з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р. (т.1, а.с.53).

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 23.09.2015 р. № 0002372201, яким ТОВ "ТД "Агросвіт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 6648896,00 грн., з яких 5319117,00 грн. - основний платіж, 1329779,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (т. 1, а.с.15).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що плановою виїзною перевіркою ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2014 в сумі 4497034 грн., у зв'язку із заниженням доходів від курсових різниць. Вказане порушення контролюючий орган обґрунтовує наявністю курсових різниць, що виникли від перерахунку монетарної заборгованості на кінець звітного періоду по договору про відступлення права вимоги.

Між тим, колегія суддів вважає вказаний висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова необґрунтованим з огляду на наступне.

Так, 05.01.2013 р. між ТОВ "АТК "Надія ЛТД" та JOINSTAR LIMITED укладено угоду № 05/01 про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов'язанні), за умовами якої «TOB «Агроторгівельна компанія «Надія ЛТД» (TOB «Торгівельний дім «Агросвіт») (надалі іменується «Первісний кредитор»), в особі директора Орєхова Сергія Михайловича, та JOINSTAR LIMITED (надалі іменується «Новий кредитор»), в особі представника Левіна Андрія Петровича, що діє на підставі довіреності від 07.10.2012 p., з другого боку, про наступне:

- Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальність «АПК «Надія ЛТД» (код ЄДРПОУ 35972274), зареєстрованого за адресою - 61035, м, Харків, вул. Каштанова. 29 (надалі іменується Боржник»).

За цією Угодою Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника виконання на свою користь обов'язку щодо сплати 35608017,34 грн., які підлягають оплаті з боку з останнього згідно до Договору безпроцентної фінансової допомоги № 3-Ф від 04.09.2012 р. та Договору безпроцентної фінансової допомоги № 4-ф від 30.11.2012 р.

У подальшому в Додатковій угоді № 4 до обох сум було додано уточнення - що фактом погашення заборгованості є виплата її еквівалента в доларах США.

Відповідно до пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

В акті перевірки зазначено, що станом на 30.12.2014 року офіційний курс гривні до долару США , встановлений Національним банком України, складав 15,768556, у зв'язку з чим курсові різниці від перерахунку заборгованості в іноземній валюті за угодою складають 24983523,99 грн. та мають відображатися у складі доходів ТОВ "ТД "Агросвіт".

У бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "ТД "Агросвіт" обліковує вказану дебіторську заборгованість у гривнях, оскільки згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік" підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України, а розрахунки здійснює в доларах США, згідно Додаткових угод та Додатків до Договору.

11.02.2014 р., 07.03.2014 р., 20.07.2014 р., 25.04.2014 р., 05.06.2014 р., 19.08.2014 р., 31.12.2014 р. сторонами були підписані Додатки до Договору про відступлення права вимоги №05/01 про перерахунок суми заборгованості саме еквівалента в доларах США, згідно ст.ст. 651, 653, 604 ЦКУ.

Так, згідно підписаних додатків початкова сума оплати за договором про відступлення права вимоги залишається та ж 35608017,34 грн., проте в зв'язку із значним підвищенням курсу долару США зменшується її еквівалент в доларах США.

Колегія суддів зазначає, що сума оплати за договором еквівалент у гривнях - залишається на початковому рівні, а саме 35608017,34 грн.

Таким чином, при перерахуванні сум від JOINSTAR LIMITED в доларах США на розрахунковий рахунок ТОВ "ТД "Агросвіт" не виникає курсових різниць ні в бік доходів, ні в бік витрат підприємства.

Також при перерахунку монетарної заборгованості на дату балансу (31.12.2014), згідно ст. 153.1.3 ПКУ і ПСБО 21, не виникає курсових різниць.

При цьому, контролюючий орган посилається на те, що Додатки від 11.02.2014 р., 07.03.2014 р., 20.07.2014 р., 25.04.2014 р., 05.06.2014 р., 19.08.2014 р., 31.12.2014 р. до Договору про відступлення права вимоги №05/01 не були відображені у бухгалтерському обліку, податковій та фінансовій звітності. Між тим, будь-яких доказів на підтвердження вказаних доводів відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів про наявність курсових різниць, що виникли від перерахунку монетарної заборгованості на кінець звітного періоду по договору про відступлення права вимоги, а тому визначення ТОВ "ТД "Агросвіт" грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4497034 грн. є неправомірним.

Наступним порушенням, встановленим під час перевірки, контролюючим органом визначено заниження ТОВ "ТД "Агросвіт" суми доходу, задекларованого в рядку 06.3 Декларацій "Фінансові витрати" відповідно до підпункту 138.10.5. пункту 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України на загальну суму 4567124 грн.

Колегією суддів встановлено, що згідно договору позики № 8 П-БР4 від 01.12.2014 р. ТОВ "ТД "Агросвіт" отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", ідентифікаційний код (податковий номер 36024529), яке здійснює управління активами та діє від власного імені в інтересах і за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Бізнес Ресурс-4" позику в сумі 49968000 гривень.

Також згідно договору позики № 7/3 П-БР5 від 01.10.2014 р. позивачем отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л", ідентифікаційний код (податковий номер 36024529), яке здійснює управління активами та діє від власного імені в інтересах і за рахунок коштів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Бізнес Ресурс-5" позику в сумі 45000000 гривень

Відповідно до умов договорів позики, за користування позиками встановлені відсотки.

Всього відсотки сплачені в сумі 4567124,05 грн., в тому числі:

- згідно договору позики № 8 П-БР4 від 01.12.2014 р. - в сумі 1305990,24 грн.;

- згідно договору позики № 7/3 П-БР5 від 01.10.2014 р. - в сумі 3 61133,81 грн.

Сплачені відсотки в сумі 4567124,05 грн. були включені підприємством до складу показника в рядку 06.3 Декларацій "Фінансові витрати" відповідно до підпункту 138.10.5. пункту 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 138.10.5. пункту 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно п. 141.1. ст. 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Посилаючись на порушення вказаних вимог податкового законодавства, контролюючий орган зазначає, що кошти, отримані згідно договору позики № 8 П-БР4 від 01.12.2014 р. та згідно договору позики № 7/3 П-БР5 від 01.10.2014 р., були направлені на надання позик, проценти за користування якими не передбачені та повернення поворотної фінансової допомоги, а отже були направлені на діяльність, не спрямовану на отримання доходу.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1.2. договорів позики № 8 П-БР4 від 01.12.2014 р. та № 7/3 П-БР5 від 01.10.2014 р. позика надавалась на поповнення оборотних коштів, що не передбачає будь-якого цільового використання.

Представником позивача в письмових поясненнях зазначено, що отримані грошові кошти були направлені на погашення заборгованостей, закупку товару, інші платежі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів з контрагентами-постачальниками (т. 3, а.с. 95-250), копіями платіжних доручень (т. 4, а.с. 127-191) та банківських виписок. (т. 4, а.с. 64-126).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

При цьому, колегія суддів зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження доводів, що грошові кошти за вказаними договорами позики були використані на потреби, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства або без мети отримання прибутку, відповідачем надано не було.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів контролюючого органу щодо заниження податку на прибуток за 2014 в сумі 822082,32 грн., у зв'язку з заниженням суми доходу, задекларованого в рядку 06.3 Декларацій "Фінансові витрати".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ТОВ "ТД "Агросвіт" вимог податкового законодавства та правомірність прийнятого ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкового повідомлення-рішення від 23.09.2015 р. №0002372201.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України "Про судовий збір", в редакції після 1 вересня 2015 року податковий орган не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Ухвалою судді апеляційної інстанції від 29.01.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 109707,40 грн. до моменту прийняття судового рішення.

В силу положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь особи, що подала апеляційну скаргу суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору у розмірі 109707,40 грн. до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність такого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2015р. по справі № 820/11407/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 41, код ЄДРПОУ 39893720) судовий збір у розмірі 109707 грн. 40 коп. (сто дев'ять тисяч сімсот сім гривен 40 копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 29.02.2016 р.