Ухвала суду № 56130570, 23.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 р.Справа № 816/4498/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Прокопчука Олександра Олександровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015р. по справі № 816/4498/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (правонаступником якої є Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 квітня 2015 року №0027841701/1161, на підставі якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, 11010500" загалом в розмірі 543 237,56 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 року у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що кошти в розмірі 2 572 605,00 грн є поворотною фінансовою допомогою, отриманою на підставі договору позики від 24 грудня 2012 року, укладеного з ОСОБА_4, а тому не включаються до складу доходу фізичної особи - підприємця.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у встановленому законом порядку зареєстрована як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку платників податків у Кременчуцькій ОДПІ /а.с. 21/.

Кременчуцькою ОДПІ у період з 23 лютого 2015 року по 06 березня 2015 року проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 16 березня 2015 року №387/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків, окрім іншого, вимог підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження позивачем податкових зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 434 590,05 грн /а.с. 7-16/.

На підставі зазначених висновків Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 02 квітня 2015 року сформовано податкове повідомлення-рішення №0027841701/1161, на підставі якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, 11010500" загалом в розмірі 543 237,56 грн (в т.ч., основний платіж - 434 590,05 грн, штрафні (фінансові) санкції - 108 647,51 грн) /а.с. 20, 57/.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням № 0027841701/1161 від 02.04.2015 року Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем- 434590,05 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями-108647,51 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем пп.164.1.1, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України.

В обгрунтування таких висновків податковий орган посилається на те, що позивачем при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності за відповідний звітний (податковий) період не віднесено до інших доходів суму грошових коштів у розмірі 2 572 605,00 грн, внесених ФОП ОСОБА_5 протягом 2013 року на розрахунковий рахунок у ПАТ "Актабанк" з призначенням платежу "внесення власних заощаджень готівкою", що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 434 590,05 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

За приписами пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування (податком на доходи фізичних осіб) є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до пункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 164.1.2. пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

В силу вимог підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2013 році позивачем було здійснено залучення коштів шляхом поповнення власного розрахункового рахунку у банківській установі ПАТ «АКТАБАНК» у розмірі 2 572 605,00 грн з призначенням платежу "внесення власних заощаджень готівкою» (перелік поповнення наведено в додатку 2 до акту перевірки) (а.с.55-56).

Внесення коштів у період 2013-2014 роках на власний рахунок позивача також підтверджується письмовими поясненнями позивача (а.с.80).

Поповнення розрахункового рахунку у банківській установі здійснювалось щомісячно, між тим вказані грошові кошти позивачем не було віднесено до інших доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у перевіряємий період.

Отже, при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб від провадження підприємницької діяльності за відповідний звітний (податковий) період позивачем не віднесено до інших доходів суму грошових коштів у розмірі 2 572 605,00 грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 434 590,05 грн.

За таких обставин, спірним податковим повідомленням-рішенням правомірно збільшено суму грошового зобов'язання позивача зі сплати податку на доходи фізичних осіб на 434 590,05 грн та застосовано до ФОП ОСОБА_3 штрафні (фінансові) санкції у розмірі 108 647,51 грн.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на помилковість висновків суду першої інстанції про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, оскільки з наданих відповідачу запереченнях на акт перевірки та доданих до них документів( письмового договору безвідсоткової позики від 24.12.2012 року, розписки про отримання позики від 27.12.2012 р, розписки позикодавця про отримання від позивача частини грошових коштів назад у повернення отриманої безпроцентної позики) вбачається, що сума коштів у розмірі 2 572 605,00 грн є поворотною фінансовою допомогою, отриманою на підставі договору безвідсоткової позики від 24 грудня 2012 року, укладеного з ОСОБА_4 /а.с. 22-23/, яка не включається до складу доходу фізичної особи - підприємця, колегія суддів вважає необгрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2015 року Кременчуцькою ОДПІ було отримано заперечення позивача (вх. № М/9681 від 22.04.2015 р.) до акту № 387/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 від 16.03.2015 року.

Згідно п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Кременчуцькою ОДПІ акт документальної планової виїзної перевірки № 387/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 від 16.03.2015 року було направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення лист було отримано 20.03.2015 року. Тому, граничний термін подачі заперечення до акту перевірки сплинув 27.03.2015 року.

Враховуючи той факт, що заперечення до акту документальної планової виїзної перевірки № 387/16-03-17-01-10/НОМЕР_1 від 16.03.2015 року надійшло до канцелярії Кременчуцької ОДПІ 22.04.2015 року, то заперечення подано з порушенням термінів, визначених п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 VI (зі змінами та доповненнями).

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято 02.04.2015 року, а заперечення на акт перевірки з додатками надійшли 22.04.2015 року, що свідчить про неможливість податкового органу врахувати вказані документи при прийнятті податковим органом податкового повідомлення-рішення №0027841701/1161.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (абзац перший пункту 44.3 цієї статті).

Відповідно до абзацу першого пункту 44.6 ст. 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий цього пункту ).

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов'язок контролюючого органу здійснювати виїзну перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органами державної податкової служби.

Представником позивача в судовому засіданні не заперечувався факт не надання позивачем заперечень на акт перевірки в строки передбачені чинним законодавством та не доведено, що під час перевірки податковому органу надавалися: письмовий договір безвідсоткової позики від 24.12.2012 року, розписка про отримання позики від 27.12.2012 р, розписка позикодавця про отримання від позивача частини грошових коштів назад у повернення отриманої безпроцентної позики, доданих до заперечень на акт перевірки.

Колегія суддів зазначає, що не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК прирівнюється до їх відсутності.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не виконано обов'язок передбачений ст. 71 КАС України та не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.12.2015р. по справі № 816/4498/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 29.02.2016 р.